Що таке предикативне прислівник. Академія наук сссринститут російської мови

Предикативні прислівники виділяються в особливу лексико-граматичну групу на підставі семантичних, морфологічних та синтаксичних ознак. Ця група включає наступні розряди.

• 1. Предикативні прислівники, що позначають психічний та фізичний стан живих істот, стан природи, навколишнього середовища та обстановки:
  • а) психічний стан людини: прикро,совісно,боязно, весело,сумно,шкода,смішно,прикро,страшно,нудно: Його обличчя не виражало нічого особливого, і мені сталоприкро (М. Лермонтов); У його досаді було щось дитяче: мені сталосмішно ішкода (М. Лермонтов);
  • б) вольовий стан: лінь,полювання, небажання,неволя: Раз командирунебажання розмовляти, всім не по собі(В. Лавров); Але нашим дамам, мабуть,лінь зійти з ганку і над Невою блиснути холодною красою(А. Пушкін); Мені якраз пожитиполювання , я і не жив ще(А. Твардовський);
  • в) фізичний стан живих істот: боляче,нудно,душно, гидко: Там є де розгорнути холодні крила, а тут тобідушно ітісно , як орлу, який з криком б'ється об ґрати залізної своєї клітини(М. Лермонтов);
  • г) стан природи, навколишнього середовища та обстановки: темно, світло,тихо,холодно,морозно,дощово,сонячно,вітряно,затишно, чисто,брудно,сиро,просторо,тісно,вільно: На початку вулиці ще буловітряно , і дорога була помітна, але в середині села сталотихо , тепло івесело (Л. Толстой); У вітальні булошумно ібезладно , як завжди буває перед спільним від'їздом(А. Купрін); У будинку булотепло Але Олю охопив озноб ще більший, ніж на вулиці(В. Кочетков).
• 2. Предикативні прислівники, що позначають стан із модальним забарвленням, тобто. які у собі значення необхідності, можливості, повинності: можна, можливо,потрібно,можливо,повинно, необхідно,треба,треба,завгодно,не можна: Потрібно сказати, що коли розмова стосувалася кохання і взагалі почуттів, то вона замовлялася(А. Писемський); Нічимне можна потішити моєму самолюбству, як визнаючи моє мистецтво у верховій їзді на кавказьку лад(М. Лермонтов).
• 3. Предикативні прислівники, що позначають оцінку стану чи становища. Оцінка може бути щодо протяжності в часі та просторі: пізно, рано,час,час,далеко,близько,низько,високо; з погляду психологічної, морально-етичної: зручно,погано,добре,важко,легко,гріх,жах,сором,ганьба; з боку зорового чи слухового сприйняття: видно, чутно: Вже булопізно ітемно , коли я знову відчинив вікно і почав звати Максима Максимовича(М. Лермонтов); Ітихо ісвітло -до сутінків далеко(А. Фет); Важко описати захоплення всієї чесної компанії(М. Лермонтов); добре вам радіти, а мені так, право,сумно , як згадаю(М. Лермонтов).

Предикативні прислівники за походженням пов'язані з прикметниками, співвідносними з ними прислівниками і почасти іменниками. Цей перехід здійснюється на основі складного переплетення властивостей імені, прислівника та дієслова.

1. Основну групу предикативних прислівників складають слова на -о, співвідносні з короткими прикметниками середнього роду однини і прислівниками: тепло, жарко, тихо, весело, приємно, легко, смішно, красиво, вітряно, далеко, близько, тужливо, рано, пізно .

З прикметниками і прислівниками ці форми зближуються спільністю словотвірних ознак і наявністю форм порівняння: Мені сталонудніше колишнього, тому що я втратив майже останню надію(М. Лермонтов); Листповільніше кулі(К. Симонов) (короткий прикметник). - Він пішовшвидше (М. Горький) (прислівник).

Короткі прикметники переходять у предикативні прислівники внаслідок втрати ними форм зміни та закріплення в позиції присудка. Останнє спричинило набуття ними значень часу, які полягають у дієслівній зв'язці.

Поповнення предикативних прислівників за рахунок прислівників безпосередньо пов'язане з історією дієслова бути. Прислівники у поєднанні з дієсловом не втрачали своєї специфіки лише до того часу, поки дієслово бутине перетворився на зв'язку, на формальний показник часу та способу. Перетворення ж дієслова бутиу абстрактну зв'язку посилювало предикативність прислівників. В поєднанні совісно булослово «совісно» вже не могло усвідомлюватись як прислівник до дієслова було.Воно зливалося зі зв'язкою-морфемою булов одну складову граматичну форму, форму минулого часу від слова совісно. Але таке вживання прислівників не мирилося з їхньою функцією якісного та обставинного відношення. Таким чином, ослаблення у зв'язці бутилексичного значення дієслова призводило до переходу вживаних при ній прислівників до розряду безособово-предикативних слів.

Здатність предикативного вживання більш відчутна в обставинних прислівниках, ніж у визначальних: Було пізно, раноза неможливості сказати - було швидко,було довго.

Серед предикативних прислівників на -овиділяється група слів, які мають омонімів серед прислівників (і навіть коротких прикметників). У сучасній російській мові такі слова вживаються лише як безособово-предикативних слів. Це такі: можна, можливо,треба,повинно,соромно,боязно,совісно,нудно, лоскітнота деякі інші. У словах цього особливо помітно розвиваються синтаксичні властивості дієслова, до можливості керувати знахідним відмінком прямого об'єкта: Ручки мої, рученькиболяче (М. Горький).

За значенням до цієї групи примикає і безособово-предикативне слово не можна(від слова л'гау значенні «легкість, можливість» із негативною часткою не).

У тих випадках, коли є схожі на вигляд короткі прикметники, неможливість ототожнення їх з безособово-предикативними словами підкреслюється наголосом: Дитяхворому . Менібоммльно .Це неповинно повторитись. Менідомашньо повернутися.

2. Порівняно невелика група предикативних прислівників етимологічно пов'язана з іменниками. Це слова, що виражають оцінку стану з боку морально-етичної, емоційної, модальної та ін: гріх, сором, борошно, шкода, час, час, дозвілля, лінь, полювання, небажання: Гірко мені за вас обох було, і сказати мені правду було шкода (А. Фет); Настав час дістатися до картечі! (М. Лермонтов); І нема часу просити за те прощення, хоч у три архангели загрими труби (Д. Гранін).

При переході в предикативні прислівники іменники не тільки втрачають значення предметності, а й форми відмінків, роду, числа. Наприклад, у реченнях Лінь було піднятисяі Полювання було їхатибезособово-предикативні слова лінь,полюваннявтратили форму роду, оскільки зв'язка булоне узгоджується з ними.

Таким чином, предикативні прислівники за певними ознаками поділяються на категорії чи розряди залежно від значення. предикативні прислівники за походженням пов'язані з прикметниками, співвідносними з ними прислівниками і почасти іменниками. Цей перехід здійснюється на основі складного переплетення властивостей імені, прислівника та дієслова.

ПРИСЛІВНИК

За своїм загальним значенням непроцесуального ознаки прислівника близькі прикметником. Цим значенням визначаються синтаксичні функції прислівників: по-перше, вони визначають дієслово, ім'я чи інше прислівник, поєднуючись з ним зв'язком примикання; по-друге, прислівники вільно використовуються у функції присудка; по-третє, прислівники визначають пропозицію загалом. Всі ці функції прислівника описані у розділі "Синтаксис".

Той чи інший вид відносин, що виникають при синтаксичних зв'язках прислівників, значною мірою зумовлений (а дуже часто й обмежений) лексичними значеннями самих прислівників: всюди туманабо дорога додому - визначення за місцем, сьогодні дощабо зустріч увечері - визначення часу, дуже цікавий- Визначення в міру, ступеня.

До невмотивованихприслівникам належать переважно слова, що називають ознаку як та чи інша обставина: часу: вчора, завтра, тоді, коли, іноді, завжди, поки що, тепер, нині(застар.), вже, після; місця: он, геть, тут, де, біля, поруч, близько, там, тут, туди, сюди, куди, всюди; образу та способу дії: раптом, як, так, інакше; ступеня чи заходи: стільки(Застар. настільки), скільки(Застар. як), дуже, майже, ледве, ледве, трохи.

Предикативні прислівники на - о, а також слово потрібноутворюють форми порівняння. ступеня: Йому стало гірше ; Ставало холодніше ; на вулиці пустельніше , чим вранці; З тобою нам буде веселіше .

Прислівники, переважно невмотивовані, пов'язані зі службовими частинами промови: вони є базою для утворення частинок (див. § ), прийменників (див. § ) і спілок (див. § ). Такі прислівники близько, вздовж, всередину, біля, навколо, кругом, повз, навпаки, близько, поверх, поруч, позаду, після, посеред, раніше, проти, понад, позаду, крізь, серед, точно, рівно(прост.), поки що, поки, лише, тільки, ледве, потім, потім, до того, так, тому, тоді. З займенникових прислівників формуються відносні (союзні) слова: де, куди, звідки, навіщо, чому(Див. § -).

Поєднуючи два слова, прийменник як граматична одиниця одночасно звернений до них обох; це виявляється насамперед при сильних та регулярно передбачуваних слабких синтаксичних зв'язках; наприклад, перебувати з частинок: перебувати зі з частинок; говорити о справі – говорити оі о справі; дивитися за дітьми – дивитися заі за дітьми; в'їхати в Місто – в'їхати ві в Місто. При цьому в з'єднаннях з керуючим словом ( говорити о, дивитися заі т. д.), які ніколи не функціонують самостійно, прийменник часто виявляється необхідним показником лексичного значення слова; пор. різні значення дієслова перебуватиу випадках перебувати з (кого-чого-н.: речовина складається з частинок, група складається з комсомольців) та перебувати в (кому-чим-н.: в передовиках, в загоні); гол. говоритиу випадках говорити о (кому-чим-н. (словесно висловлювати думки, повідомляти)) та говорити з (ким-н. (розмовляти, вести розмову)); гол. дивитисяу випадках дивитися на (кого-що-н.) та дивитися за(Ким-чем-н.). З'єднання прийменника із залежною формою завжди легко відокремлюється від головного слова, набуває самостійності та виявляється здатним до відносно самостійного функціонування у реченні, у ролі назв чи елементів цілого тексту: дивитися за дітьми – За дітьми потрібен око так око; говорити о справі – Я – о справі; Про часу і о собі(Назва); грітися на сонечку – на сонечку теплинь; писати до другові – До другові(Назва вірша); До другові – ні рядки; їхати на рибалку – на рибалку(Назва, підпис під картинкою, фотографією); на рибалку – всією сім'єю. У всіх таких випадках прийменник вже не виконує сполучної функції між словами, а несе в собі лише значення того чи іншого відношення.

§. Основний , центральний характер значення(або значень) первісного прийменника зазвичай підтримується такими факторами.

1) У мові є приставка, однозначна з прийменником або близька йому за значенням: божевільний – без розуму, безпека – без небезпеки(в обох випадках – значення відсутності); міжзональний – між зонами(Значення взаємопов'язаності); достроковий – до терміну(Значення попередження). Такі смислові відповідності з приставками існують у наступних приводах: без (без ліси – безлісий, без розуму – безумство), в (їхати в – в'їхати, дивитися в [особа] – придивитись), до (летіти до – долетіти, до терміну – достроковий, бігати до [втоми] – добігатися), за (за Волгою – заволзький, бігти за [огорожу] – забігти), з (гнати з [міста] – вигнати), між, між (між континентами – міжконтинентальний, між річками – міжріччя), на (кинути на що-н. – накинути, на стіні – настінний, скаржитися на [кого-л.] – наскаржитися), над (будувати над – надбудувати, над бровами – надбров'я, сваритися над [святинею] (застар.) - поглумитися), від (їхати від чого-н. – від'їхати, різати від [короваю] – відрізати, рахувати від [одиниці] – відраховувати, утворити від дієслова – віддієслівний), перед, перед (перед горою – передгір'я, перед пуском – передпусковий), по (по Волзі – Поволжя, по своєму [розсуду] – по-своє йому, по штук – поштучний, по силам – посильний, по смерті – посмертний), під (покласти підо що-н. – підкласти, під землею – підземний, під Москвою – підмосковний, під захистом – підзахисний), при (при станції – пристанційний, будувати [сарай] при [будинку] – прилаштувати, [співати і] при цьому танцювати – пританцьовувати, при людях – прилюдно [новий.]), з (стрибнути з – зістрибнути, різати з [країв] – зрізати, разом з [ким-н.] – спільний, єднання з [ким-н.] – з'єднання, малювати з [натури] – змалювати), через, через (через сіделку – чересседельник, через міру – надмірний).

Примітка. Аналогічні стосунки є і в деяких наречених прийменників: поза (поза часу – позачасовий, поза плану – позаплановий), всередину, всередині (всередину вени – внутрішньовенний, всередині квартири – внутрішньоквартирний), близько (близько землі – навколоземний), проти (проти пожежі – протипожежний, боротися проти кого-н. – протиборство), понад (понад штату – надштатний), вздовж (вздовж рядів – вздовжрядний, спец.), серед (серед сезону – середсезонний).

2) За умови сильного або регулярно передбачуваного синтаксичного зв'язку збігаються прийменник і приставка граматично чільного слова: а) збіг повний - фонемний і семантичний або б) збіг тільки семантичний: а) в'їхати в Місто, дістатися до місця, забігти за кут, виключити з списків, наскочити на стовп, поглумитися над чиєї-н. пам'яттю, відскочити від двері, постати перед судом, підкласти під голову, з'їхати з гори, з'єднатися з друзями; б) перестрибнути через паркан, очиститися від бруду, виїхати з міста, заслонитися від сонця, торкнутися до руці, підкрастися до звіру, піднятися на дах, залізти в комор, заглибитись в ліс.

3) Прийменник у цьому значенні здатний поєднуватися більш ніж з одним відмінком. Так, прийменник ввиявляє значення просторового відношення (перебування всередині) у поєднанні з вин. та предл. п. ( в хатаі в будинку, в лісі в лісу); прийменник завиявляє значення просторового відношення (знаходження позаду, по той бік) у поєднанні з винами. та тб. п. ( за хатаі за будинком, за річкуі за річкою); прийменник між, міжвиявляє значення просторового відношення (знаходження у проміжку або серед кого-чого-н.) у поєднанні з рід. та тб. п. ( між кущіві між кущами); прийменник навиявляє значення просторового відношення - знаходження поверх чогось. - У поєднанні з вин. та предл. п. ( на стілі на столі, на горуі на горе); прийменник повиявляє значення об'єктного відношення у поєднанні з відмінками дат. та предл. ([ сумувати] по синовіі по сину); прийменник підвиявляє значення просторового відношення - знаходження нижче чого-н. - У поєднанні з відмінками вин. та тб. ( під стілі під столом).

§. З центральним, головним значенням прийменника зазвичай пов'язані значення, що групуються навколо цього значення як його похідні . Так, для прийменника наз вин. та предл. п. центральними значеннями є відносини просторове (знаходження на поверхні) та об'єктне. З першим значенням ( залізти на дах, сидіти на даху, перенести на папір, намалювати на папері) пов'язані такі похідні значення, як власне просторове, включаючи переносний знач. та фразеологізацію ( жити на Україні, їхати на Україну; туга лягла на душу, на серце, спало на розум; дірка на дірі, за платню на за платню садити; знаходження всередині ( неспокійно на душі, на серце, що у нього на розумі), просторово-гарматне ( сидіти на веслах, на кермі, сісти на весла, на кермо), просторово-тимчасове ( на балу, на концерті, на бал, на концерт), визначально-кваліфікуюче ( людина на милицях, встати на милиці), що заповнює ( бути на чиїм-н. утриманні, перебувати на лікуванні, перейти на чиє-н. утримання, направити на лікування). З другим значенням - об'єктним ( зосередитися на роботі, наполягати на операції, сердитися на дітей, дивитися на незнайомця, згоден на поїздку, догодити на всіх) пов'язане похідне від нього об'єктно-суб'єктне значення ( на постачальнику вважається борг, на тобі ні провини). Щодо периферійних – різноманітних обставинних значень прийменника на, то вони розподілені між відмінками (вин. і предл.) і пов'язані відносинами похідності ні з основними значеннями цього прийменника, ні друг з одним: з вин. п.: приїхати на місяць, запізнитися на годину, купити на рубль, ділити на частини, заучувати на свіжу голову, запастись на зиму, побачитися на інший день; із запропоновано. відмінком: зупинитися на біжу, на ходу, посваритися на людях, зустрітися на цих днях, сприйматися на єдиному диханні.

Значення кожного приводу описуються у тлумачних словниках російської.

§. Як і в будь-якої значимої одиниці мови, значення прийменника полягає в ньому самому. Однак для виявлення(Встановлення) того чи іншого значення первісного прийменника завжди потрібен контекст, мінімальне словесне оточення. Таким оточенням служать або з'єднані прийменником члени словосполучення, або та форма конкретного слова, яка утворює разом із прийменником прийменниково-відмінкове з'єднання, - вже щодо самого цього з'єднання до мінімального контексту в реченні. І в тому і в іншому випадку для визначення значення прийменника першорядну роль одночасно відіграють два фактори: по-перше, відмінкова форма імені, що приєднується прийменником, по-друге, лексичні значення слів. Так, у словосполученнях соромитися перед товаришемі стояти перед товаришемрізні значення прийменника переду його поєднанні з тб. п. (відношення об'єктне у першому випадку та просторове – у другому) виявляються на підставі лексичних значень дієслів соромитисяі стояти; у словосполученнях дорога до вдомаі сон до світанкурізні значення межі у прийменнику довстановлюються на основі лексичних значень обох членів словосполучення (у першому випадку межа просторова, у другому – тимчасова). З іншого боку, у таких випадках як До вдома ще кілька кілометрів або До світанку залишилося недовгозначення прийменника (просторове або тимчасове) встановлюється, по-перше, на підставі лексичних значень знаменних слів, по-друге, на підставі ставлення прийменниково-відмінкової форми до пропозиції в цілому. У випадках платити за хатаі сховатися за хатарізні значення прийменника за(об'єктне та просторове) у його поєднанні з вин. п. встановлюються на основі лексичних значень дієслів; в разі ж За хата нічого не пошкодуєоб'єктне значення прийменника у тому поєднанні встановлюється вже на підставі ставлення прийменниково-відмінкової форми до всього складу пропозиції.

Примітка. Прийменниково-відмінкова форма може використовуватися відносно самостійної позиції: як назви, підписи, в абсолютному початку тексту; наприклад, заголовки, назви: на озері; У будівельників; на ворога!; За перемогу; До Венері; Про голого короля(Газ., Загл.); Про це(Маяковськ.); Про передовиках; У місті; Для щастя наших дітей; З любов'ю до природі. На початку тексту : за Смоленській дорозі . Довгий коридор і розкриті відділення першокласного вагона(Бунін). Такі форми відволікаються від найбільш характерних, звичайних і часто вживаних поєднань, та його значення, отже, і значення прийменників, впізнаються носіями мови виходячи з стійких мовних асоціацій із цими поєднаннями.

§. Разом з відмінковою формою імені прийменник утворює синтаксичну єдність, так звану прийменниково-відмінкову форму імені. Встановити в такому з'єднанні окреме від прийменника значення відмінка в більшості випадків неможливо. У таких поєднаннях як, наприклад, без батька, за огорожу, на дорозі, перед будинком, з друзямидля сучасного мовного стану значення відмінкової форми неможливо розглядати поза її поєднанням з прийменником: на рівні синтаксичної семантики прийменниково-відмінкова форма нечленована.

§. У сучасному російському літературному мові клас прийменників активно поповнюється. Ні за своєю формальною будовою, ні за системами своїх лексичних значень, ні за правилами вибору одиниць слова цього класу не однорідні. Тісними та живими зв'язками багатьох прийменникових новоутворень зі словами знаменних частин мови пояснюється те, що привід часто позбавлений найважливішої ознаки окремого слова – цільнооформленості. У багатьох випадках, однак, нецельнооформленість прийменника виявляється фактором вже лише зовнішнім – орфографічним. Збагачення класу прийменників, що триває, шляхом "випропонування" окремих форм таких знаменних слів, які називають відношення лексично, – свідчення розвитку та збагачення системи абстрактних синтаксичних значень.

Особливу групу складають предикативні прислівники, які позначають стан і виконують функцію присудка (предикату) в безособовому реченні.

Це може бути стан живих істот (весело, сумно, смішно, прикро, соромно): Без вас мені нудно, - я позіхаю; при вас мені сумно, - я терплю... (П.); стан навколишнього середовища, обстановки (холодно, вітряно, жарко, чисто, затишно, просторо): На подвір'ї ще холодно, але сонце світить вже по-весняному. (М. Г.) У землянці було тепло і сухо. а сьогодні – ще й тихо. (Сим.)

Предикативні прислівники, на відміну від непредикативних, жодних слів у реченні не пояснюють. (Нагин.) Добре одному біля вікна. (Брюс.) Добре пробігти морозцем, добре залишатися в сніжки.

До предикативних прислівників відносяться:

1) слова з суфіксом -о, що збігаються формою з короткими прикметниками середнього роду (легко, приємно, радісно, ​​темно, важко). СР: Було дуже тихо, пахло сирим полем. (Бун.) Все тихо, просто було в ній. (П.) У першому реченні тихо - предикативне прислівник, у другому - короткий прикметник;

2) слова треба, потрібно, необхідно, можна, не можна, неможливо, що позначають необхідність, можливість чи неможливість: Мені у дружбі треба дуже багато чи не потрібно нічого. (Н. Аст.)

Предикативні прислівники, омонімічні коротким прикметникам середнього роду, мають рівні порівняння: У лісі було тихо. (Сим.) У лісах ставало все похмуріше, тихіше. (Пауст.)

Предикативні прислівники на -о треба відрізняти від коротких прикметників середнього роду. Прикметники пояснюють іменник, змінюються за пологами і числами і виконують функцію присудка у реченні з двома головними членами. Предикативні ж прислівники (зокрема й у порівнянню) є присудками в безособовому реченні.

• - Граматичні прислівники. Слова, мають форму прислівника, тобто. форму, що показує ставлення цих слів, як назв недієслівної ознаки, до дієслова...

  Словник літературних термінів

• - На кінці прислівників після шиплячих пишеться буква ь, наприклад: на розмах, навстіж, геть. Винятки: вже, заміж, нестерпний.

  Довідник з правопису та стилістики

• - слова, словосполучення та речення, що передають рематичну інформацію первинного тексту...

  Педагогічне мовлення. Словник-довідник

• - Те саме, що категорія стану...

• Словник лінгвістичних термінів

• - див. прислівники означальні...

  Словник лінгвістичних термінів

• - Найбільш давні за освітою прислівники, які, подібно до займенників, не позначають ознаку дії, а лише вказують на неї, виходячи з даної ситуації, з обстановки мови. Семантично вони входять до загальних...

  Словник лінгвістичних термінів

• - Прислівники, які є показниками просторових, тимчасових, причинних, цільових відносин, пов'язаних з дією...

  Словник лінгвістичних термінів

• - Дієслові категорії, що утворюють предикативність: категорія особи, категорія часу, категорія способу...

  Словник лінгвістичних термінів

• - Відносини між підлягає як носій ознаки і присудком як вираз ознаки. Предикативні відносини у реченні відображають відносини між суб'єктом і предикатом судження.

  Словник лінгвістичних термінів

• - див. категорію стану...

  Словник лінгвістичних термінів

• - Відмінні форми дієслова, що виконують у реченні функцію присудка і утворюються формами особи, числа, роду, часу та способу...

  Словник лінгвістичних термінів

• - Розряд займенників, що вказують на ознаку дії чи ознаку ознаки, тобто. до вказівного значення приєднуються значення обставинні. М.-н. відповідають питання: як? коли? де? чому? навіщо? Не...
• - реалізація предикативності; відносини між предметом мови/думки і визначальною його предикативною ознакою...

  Словник лінгвістичних термінів Т.В. Жеребило

• - реалізація предикативності; відносини між предметом мови / думки та визначальною його предикативною ознакою...

  Синтаксис: Словник-довідник

"предикативні прислівники" у книгах

ЯК ВЖИВАТИ ІНОЗЕМНІ СЛОВА ТА НАРІЧЧЯ