Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії

Історичний зміст

Про Рож-де-ство Бо-го-ро-ді-ци і про її ро-ді-те-лях з-вест-но з апо-кри-фі-че-ського Про-то-е-ван- гелія Іа-ко-ва (II століття). Там роз-ска-за-но, що у бла-го-че-сти-вої сім'ї-ної пари з Єру-са-лі-ма, Іо-а-кі-ма та Ан-ни, дол -Го час не було дітей. Вони дуже страждали від цього. І ось одного разу, коли вони по-різному мо-ли-лися про да-ро-ва-нии їм ре-бен-ка, про-ім було бачення ан- ге-ла, воз-ве-стив-ше-го, що Господь послухав їх мо-лит-вам і про їх потомство будуть го-ворити у всьому світі. Після цього бла-го-ве-стія Ан-на за-ча-ла. Су-пру-ги да-ли обітницю по-святити сво-е-го ре-бен-ка Бо-гу і, як би-ло то-г-да у звича-чаї, від-дати його в Єру- са-лім-ський храм для слу-же-ня і вос-пі-та-ня до со-вер-шен-но-леття. Через дев'ять ме-ся-ців Ан-на ро-ді-ла дочка, ко-то-рую на-з-ва-ли Марі-ей.

Різдво Богородиці

Господь, на не-бе-сах живий, вос-хотів з'явитися на землі і пожити з че-ло-ве-ка-ми, преж-де уго-то- вал на ній ме-сто се-ле-ня слави Своєї - Пре-чисту Свою Матір: бо в звичаї у царів, коли вони хочуть прийти у який-небудь міст, передбачати собі в ньому для перебування па-ла-ту. І як па-ла-ти зем-них ца-рей зі-зі-да-ють-ся ис-кус-ней-ши-ми ма-сте-ра-ми з дра-го-цін-ней-ших перед- ме-тів, на воз-ви-шен-ні-шому мі-сті, пре-крас-не і про-шир-ше всіх інших жи-лищ че-ло-ве-че-ських, так ме-ла со- з-дати-ся і па-ла-та слави Ца-ря Не-бес-но-го. У Старому Завіті, коли Бог схо-тів жити в Єру-са-лі-мі, Со-ло-мон со-з-дав Йому храм (гл.; гл.) через іс-кус-ней-ше-го стро-і-те-ля Хі-ра-ма, ко-то-рий був вико-нен ху-до-же-ства, ра-зу-ма і зна- ня на всяке діло. Со-з-дав же Со-ло-мон храм з дра-го-цен-ней-ших речовин, з пре-вос-ход-ного каменю (), з бла-го-вон-них де-ре-в'їв: кед-ра і кі-па-рі-са (), при-во-зі-мих з Лі-ва-на, і з чи-сто-го зо-ло-та, на воз- ви-ше-ній-шому мі-сті, на го-рі Мо-ріа. Храм був тим прекраснішим, що на стінах його були ще з-ва-я-ни зобра-ження хе-ру-ви-мов, раз-лич-них де-ре- в'їв і плодів (). Простором храм був настільки великий, що в ньому могло вміститися без тіс-но-ти все безліч людей з-ра-ільських, і зни-з-шла на не-го сла-ва Гос-під-ня у вог-ні та об-ла-ці (). Однак храм цей був недостатній для вміння в собі Не-вме-сти-мо-го Бога. Со-ло-мон зі-з-дав Йому храм, але Виш-ній не в ру-ко-тво-рен-них храмах живе. "Який будинок зі-зі-жде-те Мені, - го-во-рит Господь, чи якесь місце для спокою Мо-го?"(). І ось Бог бла-го-з-во-лив, щоб у початку но-во-за-вет-ной бла-го-да-ти був со-з-дан не-ру-ко- творений храм - Пре-чи-стая, Пре-бла-го-словенна Де-ва Марія. Яким же стро-і-те-лем зі-з-дан був храм той? Во-істи-ну - пре-муд-рей-шим, са-мою Пре-муд-ро-стю Бо-жи-ею, як го-во-рит Пи-са-ня: "Пре-муд-рість по-стро-і-ла собі будинок"(), а все со-тво-рен-не Пре-муд-ро-стю Бо-жи-ею пре-крас-но і со-вер-шен-но. А по-елі-ку Пре-муд-рість Божа зі-з-да-ла оду-шев-лен-ну па-ла-ту Сло-ва, - по-се-му зі-з-дав-ся со-вер-шен-ний храм для со-вер-шен-ного Бо-га, пре-світ-ла па-ла-та для пре-світ-ло-го Ца-ря, пре-чистий і не-о-сквер-нен-ний чер-тог для пре-чи-сто-го і не-сквер-но-го Же-ні-ха, не-по-роч-не се-ле-ня для не-по -роч-но-го Агнця. Цьому - вірний свідок на небі, що каже до Неї: "Вся ти пре-крас-на, воз-люб-лен-на моя, і пят-на немає на тобі!"(). І святий Да-мас-кін пи-ше: "Вся - чер-тог Ду-ха, вся - град Божий, мо-ре бла-го-да-тей, вся - добра, вся - ближня Бо-гу" (Сло-во 1 на Рож-де-ство Пре-святої Бо-го-ро-ді-ци).

З яких же речовин зі-з-да-лася ця па-ла-та? По-істи-ну - з дра-го-цен-ней-ших: бо про-изо-шла, як від дра-го-цен-ного каменю, з царського роду, від Да-ві-да, ко-то-рий вло-жен-ним у пра-щу каменем, про-об-раз-вав-шим камінь - Христа, по-разив Го- ліа-фа (); і, як з бла-го-вон-них де-ре-в'їв кед-ра і кі-па-рі-са, Де-ва Бо-го-ро-ді-ца ро-ді-лась з ро-да ар -хі-ерейсько-го, при-но-ся-ще-го бла-го-вон-ні жерт-ви Бо-гу. Батько її святий пра-вед-ний Іо-а-ким був сином Вар-ла-фі-ра, ве-ду-ще-го своє про-ис-ход-де-ня від си-на Да- ві-до-ва На-фа-на, а мати її, свя-та пра-вед-на Ан-на, була до-че-рью свя-щен-ни-ка Мат-фа-на з пле- ме-ні Ааро-но-ва; таким чином, Пре-чиста Ді-ва по батькові була ро-да царського, а по матері-ар-хі-ерейського. О, з скільки дра-го-цін-ній-ших речовин, - розу-мею пре-чест-ней-шее про-ис-хож-де-ние, - со-з-да-лась Ца- рю сла-ви оду-шев-лен-на па-ла-та! І як у Со-ло-мо-но-вом хра-мі ка-мен-ні і де-ре-в'я-ні будівлі при-об-ре-та-ли осо-бен-ну цінність від чи -сто-го зо-ло-та, ко-то-рим би-ли по-зо-ло-че-ни; так у рож-ді-стві Пре-святої Бо-го-ро-ді-ци бла-го-род-ства цар-ського-й і ар-хі-ерейського-го про-ис-хож-де-ня ще більше заслу-жи-ло по-читання від ціло-муд-рія святих Її ро-ді-те-лей, ко-то-рое до-ро-же, "не-же-ли від зо-ло-та: вона до-ро-же дра-го-цін-них каменів; і ні-що з же-ла-е-мо-го то-бою не зрів- ніт-ся з нею"(). Бо Пре-свята Ді-ва ро-ди-лась від ціло-муд-рен-них ро-ді-те-лей, що вище вся-кого бла-го-род-ства. Про це святий Да-мас-кін, об-ра-ща-ючись до свя-тим пра-вед-ним Бо-го-от-цам го-во-рит так: "О бла-жен-ні су- пру-ги, Іо-а-ким і Ан-на!Во-істи-ну по пло-ду чре-ва ва-ше-го ви яви-лися не-по-роч-ни-ми, по слову Гос -Під-ню: "По плодах їх впізнаєте їх"(). Ви влаштували своє життя, як бла-го-у-год-но Бо-гу і як гід-но це Рож-ден-ний від вас. Бо, жи-вя це-ло-муд-рен-но і пра-вед-но, ви про-з-рас-ти-ли со-кро-ви-ще дів-ства, - ра-зу-мею Де- ву: преж-де рож-де-ства Де-ву, в рож-де-стві Де-ву, по рож-де-стві Де-ву, і завжди Де-ву, єдину прист-но-дів -ству-ю-щую і розумом, і душею, і тілом. По-до-ба-ло ж, щоб дівоцтво, від ціло-муд-рия народжене, було при-не-се-но пло-тию Са-мо-му Єди- но-род-но-му Світ-ту. О, дво-і-ця чи-стей-ших сло-вес-ных гор-лиц, Іо-а-ким і Ан-на! ви, со-б-люв це-ло-муд-рен-но за-кон при-ро-ди, бо-же-ствен-но спо-до-би-лись над'есте-ствен-них да-ро-ва- ній, і ро-ді-лі мі-ру Де-ву Божу Ма-ть. Ви, бла-го-че-сти-во і пра-вед-но по-живши в че-ло-ве-че-ському есте-стві, про-із-ве-ли Дочку висо-шу ан-ге-лів і ни-не вла-ди-че-ству-ю-щую над ан-ге-ла-ми. О, пре-крас-ней-шая і солод-чай-шая Дочка! О, крин, ви-рос-ший по-середі тер-ня від бла-го-род-ней-ше-го цар-ського кор-ня! То-бою обо-га-ти-лося цар-ство свя-щен-ства". ка-ко-вих ро-ди-те-лей рож-де-на Бо-жия Ма-ть, з наскільки дра-го-цін-ній-ших речовин устро-е-на па-ла-та Ца- ря Не-бес-но-го.

На якому ж місці була влаштована ця одушевлена ​​па-ла-та? Во-істи-ну - на ви-со-чай-шому, бо Церква да-є про неї слід-ду-ю-че свідчення: "істин-но ви-ш-ши всіх є Де-во чи-стая"; але ви-ше - не мі-стом, а доб-ро-де-те-ля-ми і ви-со-тою Бо-жи-їх да-ро-ва-ний. Місцем же, де народилася пре-бла-го-словенна Діва, був невеликий міст у землі Галілейської, назви-ва -е-мий На-за-ре-том, за-ви-сев-ший від бол-шо-го го-ро-да Ка-пер-на-у-ма , і жи-те його б-ли пре-зи-ра-е-ми, по-чому і про Христа було ска-за-но: "з На-за-ре-та може бути що добро-рое?"(). Але Господи, "Ко-то-рий, оби-та на ви-со-ті, при-к-ло-ня-є-ся, щоб при-зи-рать на не-бо і на зем-лю"(), бла-го-з-во-лил, щоб Його Пре-чи-стая Ма-терь би-ла рож-де-на над Ка-пер-на-у-ме, в сво-ей гор -ди-не до не-ба воз-нес-шем-ся, а в сми-рен-ном На-за-ре-ті, "бо що ви-со-ко у людей, то мерзість перед Богом"(), а пре-зи-ра-е-моє і уні-чи-жа-е-моє ними ви-со-ко і дра-го-цін-но у Нього. Саме ім'я На-за-ре-та при цьому вина-ра-жа-є ви-со-ту доб-ро-де-те-лей Пре-чи-стій Де-ви. Бо як у Своєму різдві Господь через Віф-ле-єм, що означає: "дім хліба", тай-но про-об-раз-вав те, що Він є хліб, зшид-ший з неба для ожи-во-тво-рі-ня і зміцнення лю-дей: так і в рож-ді-стві Пре-чи-стої Своєї Ма-те-рі Він через На-за-рет вина-ра-жа-ет воз-ви-шен-ние пред-ме-ти; бо на-ім'я-но-ва-ня "На-за-рет" озна-ча-є квітуче, огорож-ден-не, увен-чан-не і со-кро-вен-не ме-сто : і все це ясно пред'ї-зоб-ра-жа-ет Пре-святу Ді-ву. Вона є колір, про-зяб-ший від не-плод-ной і заста-ре-лой утро-би су-хо-го де-ре-ва, колір не-у-вя-да-е-мий, прис- но-цве-ту-щий дів-ством, колір бла-го-у-ха-ю-ний, ро-дя-чий бла-го-у-ха-ня Єдиного Ца-ря, - колір, приносячий плід - Христа Бога Гос-по-да, єдине яб-ло-ко бла-го-во-не. Вона освя-че-на бла-го-да-тью на-шед-ше-го на Неї і осе-нив-ше-го Її Святого Ду-ха і є святою всіх святих , як ро-див-ша "всіх святих святих слів". Вона виключена з числа грішних земнорідних, як чиста і не порочна, і не тільки Сама чужа гріха, але і гріш -ні-ків від-во-дить від без-за-ко-ний, як і взи-ва-є до неї Церква: "Ра-дуй-ся, сквер-них ізи-ма-ю-ща справ". Вона увен-ча-на славою і че-стю: увен-ча-на славою, бо про-із-рос-ла з царського кор-ня; увен-ча-на че-стю, тому що про-изо-шла з пле-мені ар-хі-ерейського. Увен-ча-на славою, тому що про-йшла від ціло-муд-рен-них ро-ді-те-лей; увен-ча-на че-стю, тому що по-чте-на бла-го-ве-ще-ні-ем і слу-же-ні-єм ар-хан-ге-ла. Увен-ча-на славою, як Матерь Божа; бо що може бути славніше того, як народити Бога? Увен-ча-на че-стю, як Пріс-но-де-ва; бо що може бути по-чет-ні, як перебувати і по різд-ві де-вою? Увен-ча-на славою, "слав-ній-ша се-ра-фім", як се-ра-фім-ськи воз-лю-бив-шая Бога. Увен-ча-на че-стю, "чест-ній-ша хе-ру-вим", як пре-взо-шед-шая хе-ру-ви-мов муд-ро-стю і по-зна-ні-єм Бо-же-ства: "слава і честь і світ вся-кому, де-ла-ю-ще-му доброму"(), говорить Апо-стіл. Але чи знайдеться хтось із земно-рідних більш доб-ро-де-тель-ний, ніж Пре-чи-стая Ді-ва? Вона зі-хра-ні-ла все за-по-ве-ді Гос-під-ні, ис-пол-ня-ла всю во-лю Гос-по-да, все на-став-ле-ня Його со- блю-ла, все слова Його со-кри-ла в серці Своєму, ока-за-ла ближ-нім все де-ла ми-ло-сер-дія. По-се-му до-стой-но Вона увен-ча-на, як творить все-бла-го. Вона ж є і деяке хра-ні-ли-ще; бо со-хра-ня-ла со-кро-ві-ще сво-е-го де-ві-че-ско-го це-ло-муд-рія настільки ретельно-но, що так-же ан-ге -Лу не хо-те-ла вве-рить оно, по-тому-му що, побачивши ан-ге-ла, Вона зму-ти-лась від слів його і роз-миш-ля-ла, що б знала -чи-ло це при-вітання (). Все це На-за-рет про-об-раз-вал в Пре-чистий Де-ве своїм на-ім-но-ва-ні-єм. І хто не скаже, як ви-со-ко воз-двигалась та па-ла-та Хри-сто-ва по доб-ро-де-те-лям і да-ро-ва-ні-ям Бо-жи -Їм? Вона ви-со-ка, бо да-ро-ва-на з не-ба, хо-тя ро-ди-лась на землі від земно-рідних; - з не-ба, бо, як го-во-рят не-ко-то-ри з бо-го-про-све-щен-них чоловіків, ар-хан-гел Гав-ри-іл, бла- го-ве-стив-ший За-ха-рии про рож-де-ние Іо-ан-но-вом, бла-го-ве-стил Іо-а-кі-му та Ан-не про за-ча-тие Пре-святий Бо-го-ро-ді-ци і при-ніс з не-ба Їй пре-бла-го-словен-не ім'я, го-во-ря не-плід-ної ма-ті- ри: "Ан-на, Ан-на! родиш ти Дочку пре-бла-го-слов-вен-ную, і на-ре-чет-ся ім'я Їй: Марія". Отже Вона, без со-м-не-ня, може бути на-зва-на гра-дом святим, Єру-са-лі-мом новим, що сходить з неба від Бо -га (), ски-ні-нею Бо-жи-нею. Ви-со-ка ця Божа ски-ня, бо, ро-див Ца-ря Христа, вона воз-ви-си-лась па-че се-ра-фі-мов. О, ви-со-та, не-у-до-бо-во-с-хо-ді-мая для че-ло-ве-че-ських по-мис-лів!

А ка-ко-ва кра-со-та тієї мис-лен-ної Христової па-ла-ти, - про це по-слу-шай того ж солод-ко-гла-го-ли- во-го Іо-ан-на Да-мас-ки-на, ві-ща-ю-ще-го про Ней сл-ду-ю-ще: "Вона при-не-се-на Бо-гу, Ца- рю всіх, одягнена бла-го-ле-пі-єм доб-ро-де-те-лей, як би зо-ло-тою ри-зою, укра-шен-на бла-го-да-тью Ду-ха Свя-то-го, і сла-ва Її внут-ри Неї: бо як у всякої же-ны слава її - чоловік, при-хо-дя-щий отв-не, так слав-ва Бо-го-ро-ді-ци внут-ри Її, тобто плід чре-ва Її". І ще Да-мас-кін го-во-рит, про-ра-ща-ся до Неї: "О, Де-во Бо-го-бла-го-дат-на, свята Церква Божа , ко-то-рую ду-хов-но со-з-дав оний со-тво-рив-ший світ Со-ло-мон (Пре-муд-рий Творець ми-ра) і все-ли-ся в Вона не зо-ло-том, не без-душ-ни-ми кам-ня-ми укра-ше-на Вона, але, вме-сто зо-ло-та, сі-я-є Ду-хом, вме -сто до-ро-гих каменів має-є багато-цін-ний бі-сер-Хрі-ста. пре-крас-ніше був-ше-го в хра-мі Со-ло-мо-но-вом, в кото-ром би-ли вина-ра-же-ни по-до-бія хе-ру-ві -мов, де-ре-в'їв і квітів, але й у цій оду-шев-лен-ній Церкві, в Пре-чи-стій Де-ве, я-но ві-ден про-раз хе-ру Вона не тільки порівнялася з хе-ру-ві-ма-ми, але й перевершила їх. Чи Церква звичаю інших святих називати хе-ру-ві-ма-ми, вос-спів-ва: "що вас на-ре-чем свя-тіі; хе-ру-ви-ми, бо на вас по-чіл є Христос", то тим па-че Ді-ва Бо-го-ро-ді-ця є хе-ру-вим, бо в ній Христос по-чив ті-лом Своїм, і на пре-чистих ру- ках Її Бог осів, як на престолі: Ді-ва стала пре-сто-лом хе-ру-вим-ским. Вона має в Себе по-до-бія і де-ре-в'їв бла-го-пло-до-ви-тих, ду-хов-но со-де-лав-шись мас-лі-ною пло- до-ві-тою в до-му Бо-жи-єм і цвіт-ту-щим фі-ні-ком (), по-че-му ни-не і іме-ну-є-ся са-дом жи-во -нос-ним, ко-г-да Церква вос-пе-ва-є: "від не-плід-на-го ко-ре-не сад жи-во-но-сен з-рас-ти нам, Мати Свою, що чу-дес Бог» . Все це го-во-рит-ся про красу її ду-хов-ної. Але Вона не була ли-ше-на і краса-ти ті-ліс-ної, як про те свідчать багато вчите-лів цер-ков-ні, що у всій під-сон-нічною не було і не буде такої прекрасної ді-ви, як-ва була Де-ва Бо-го-ро-ді-ця, узрів Ко-то-рую, свя-той Ді-о-ні-сій Аре-о-па-гіт хотів би назвати Богом, якби не знав Бога, від Неї народжений но-го. Бо Бо-же-ствен-на бла-го-дати, ко-ей Вона б-ла ис-пол-не-на внут-ри, про-си-я-ва-ла і її на пре-свет-лом чи -Це. Та-ко-ву преду-го-то-вав се-бе па-ла-ту на землі Цар Не-бес-ний, - па-ла-ту пре-крас-ну ду-шою і ті-лом, "при-го-тов-лен-ний як не-ве-ста, укра-шен-на для чоловіка сво-е-го"(), - при тому па-ла-ту про-стран-ную: "чре-во Її про-стран-нее не-біс зі-де-ла", і вміст-ся в ній "не-вме-сти-мий Христос Бог".

Па-ла-ти цар-ські звичай-но-вен-но будуються про-шир-ни-ми, так щоб вони могли вмістити не тільки царя, але і багато -ство перед-сто-я-щих слуг і при-хо-дя-щих до нього ото-всю-ду лю-дей. Про-шир-не се-ле-ние Сло-ва, Пре-чи-стая Де-ва, про-стран-но як для Бога Сла-ва, як Ца-ря, але й нас, при- те-ка-ю-щих ра-бов Бо-жи-их у ній все-ля-ю-ще-му-ся: Бо-га вмі-ща-є в утро-бе, нас же в Своєму бла- го-у-тро-бії. З-бран-ний со-суд Божий, святий Апостол Павло, дви-жий лю-бо-в'ю, говорив до своїх воз-люб-лен-ним ча -Дам: "серд-це на-ше роз-ши-ре-но. Вам не тіс-но в нас"(). Але у кого зі святих може знайтися настільки просторе бла-го-у-тро-біє, як Марі-і-но про Бо-ге бла-го-у-тро-біє ? Тут вміщує-ся і ціло-муд-рен-ний, і гріш-но-му тут не тіс-но. Ка-ю-щий-ся має в ній своє місце, і для от-ча-яв-ших-ся і не-ка-ю-щих-ся Вона є не-воз-бран-не при-ста -Ні-ще, по-доб-но тому, як Но-єв ков-чег слу-жив при-ста-ни-щем не тільки чистим, а й не-чистим тварин. У бла-го-у-тро-бії Її без тіс-но-ти вмі-ща-ють-ся всі скор-бя-щі, оби-ди-мі, ал-чу-щі, стран-ству-ю-щі , обу-ре-ва-е-ми, хворі-ні: бо не може не бути мило-серд-ної та утро-ба, ко-то-рая ро-ди-ла нам бла-го-го Бога. Па-ла-ти ца-рей зем-них охра-ня-є багато-во-ору-жен-ної ст-ра-жі, ко-то-раю не вся-ко-го, же-ла-ю- ще-го увійти до них, впус-ка-ет, але удер-жи-ва-ет, уни-ма-тель-но рас-сле-дуя, від-ку-да і чого йде. А оду-шев-лен-на па-ла-та Хрі-сто-ва, хо-тя й окру-же-на хе-ру-ві-ма-мі та се-ра-фі-ма-ми та біса- чис-лен-ни-ми лі-ка-ми ан-ге-лів і всіх святих, але, тим не менш, у две-ри Її бла-го-у-троб-но-го ми-ло -сер-дія ні-хто не пре-п'ят-ству-є увійти, якщо б хтось се-го по-жа-лав: ні ст-ра-жі не від-тал-ки-ва-ють, ні в -і-ни не від-го-ня-ють і не рас-слі-ду-ють, навіщо хто йде, але всякий входить в них без-пре-п'ят-но з мо-ле -Ні-єм і при-ем-лет дар по бла-го-по-требу-но-му про-ше-ня.

Отже, будемо при- бігати до мило-сер-дію Рож-ден-ної від не-плід-ної утро-би з та-ко-вим при-віт-ством:

Радуй-ся, все-не-по-рочна па-ла-та Ца-ря всіх! Радуй-ся, се-ле-ня Бо-га і Слова, Ко-е-му з Отцем і Святим Ду-хом, і Те-бе, До-че-ри Отця, Ма-те-рі Си-на, Не-ве-сте Святого Ду-ха, нехай буде від нас смертних честь і слава у віки. Амінь.

Богослужбові (літургійні) особливості

Напередодні ввечері відбувається всенічне чування. Див.

Джерелом, від якого можна вести історію літургійного формуляра свята Пресвятої БогородиціСлід визнати Єрусалимський Канонар VII століття. Він встановлює тропар, глас 1 - Різдво Твоє, Богородиці Діво:, прокимен (глас 1) Освятив є селище Своє:; вірш Бог нам притулок і сила: читання: ; ; 10; алілуя (глас 8 - Чуй дощі; Євангеліє починається зі слів: Бути ж коли глаголаше ся:, тобто з кінця уривка, який покладено в даний час. У Канонарі дано статутні рекомендації тільки для Літургії. Очевидно, вечірня і ранкова в цей свято не мало серйозних відмінностей від буденних, що у свою чергу призводить до такого висновку: статус великого свята Різдво Богородиці засвоєно ще не остаточно.

Синайський Канонар важливий для історичної літургіки тим, що в ньому для зазначеного святкування надано паремії, тропар, апостол, євангелію і причетний, ідентичні сучасним.

Аналізуючи окремі редакції Студійського Типікона (Євергетидського, Гроттофератського монастирів та ін.), який застосовувався в обителях і, можливо, у парафіяльних храмах Візантії в IX-XII століттях і був сприйнятий на Русі X-XIV ст., можна виявити наступні особливості, що відрізняють їх від цього Статуту: на Господи, покликах: кодифіковано три сучасні стихири на шість; літію на вечірні відсутня; стихири на стиховні: перша - синхронна друга - стоїть дома сучасної третьої, а третя - дома четвертої; Слава і нині:, глас 2 подібний до Будинку Євфрафів: На ранку після Євангелія, як і в інші свята, покладено прокимен У ночі віднесіть руки ваші: Канони співалися так: в першому каноні в першій, третій, четвертій і шостій піснях ірмоси по один раз, вірші – по двічі; у п'ятій, сьомій, восьмій та дев'ятій піснях - і ірмос, і вірші по двічі. У другому каноні ірмос і вірші наказані один раз. На хвалитех слідували нинішні три стихири двічі. На ранку покладалися завжди й віршовані стихири: цього свята віршівні утрені (глас 2) подібні до Будинку Евфрафов28.

При такому ж зіставленні синхронного становища з найдавнішими списками Єрусалимського Статуту, який у XII-XIII ст. перейшла грецька, у XIV-му – південнослов'янські, наприкінці XIV – на початку XV століть – Російська Православна Церкви, можна знайти наступні діахронічні зміни: на Господи, покликах: повторюються дві перші стихири; з канонів другої одні рукописи вказують співати на шість, і лише тропарі (без ірмосу); інші - головним чином слов'янські - наказують співати його ірмос і тропарі один раз; ексапостиларій свята – двічі; на Літургії на блаженних покладаються пісні лише з першого канону.

Канони та Акафісти

Пісня 1

Ірмос: Приходьте люди, співаємо пісню Христу Богу, що розділив море, і навчивши люди, що виведе з роботи єгипетські, як прославися.

Приходьте вірні, що Духом Божественним радіє, Що від неплоду нині прийшла, людей на спасіння, Приснодіву Отроковицю піснями вшануємо.

Радуйся Чиста, Мати і рабо Христа Бога, Якому Першому Ходатаїце блаженству, людський рід Тебе, всі славно славно піснями.

Життя народжується сьогодні Міст, В якому люди звернення падіння що від пекла знайшли, Христа Життєдавця піснями прославляють.

Пісня 3

Ірмос: Утверди нас у Тобі, Господи, древом умертви гріх, і страх Твій всади в серця нас співаючих Тебе.

Непорочно Богові пожили, всіх родите Спасіння, Богомудрості батьки, Творця Різдва і Бога нашого.

Всім життя источай Господь, від неплодів творить Діву, в Нюже вселитися зволі, і по Різдві зберігши нетлінну.

Аннин плід, Марію, днесь, Грозд народжую живоносний, бо Богородицю заспіваємо, Представницю всіх і Помічницю.

Сєдален, глас 4

Пісня 4

Ірмос: Почуй Господи, слух Твого погляду, і прослави Тебе, Єдине Чоловіколюбче.

Оспівуємо Тебе Господи, вірним спасительний Пристанище, що подав усім, Тобі Народжену.

Тя Богоневесто, похвалу всім Христос яви і державу, що співає вірно Твоє таїнство.

Невигадлива Владичице, Твоїми молитвами позбавляються гріхів, розсудливо всі Тя ублажаємо.

Пісня 5

Ірмос: Сіннописаний морок ворожінь розорив, і вірних прибуттям істини, Богоотроковицею осяявши серця, і нас світлом Твоїм Христе, настави.

Заспіваємо люди всіх Вину, що буває по нам бути Винного: Як образ радолюбу сподобляються пророки, явлене спасіння від Тоя плодяще.

Від сухого прозябіння жезла ієрея, Ізраїлю показа про міркування: і нині світлість прозрілих преславно світить, від неплодове всеславне Народження.

Пісня 6

Ірмос: До Господа від кита Йона кричи: Ти мене зведи з глибини пекла, молюся, бо визволителю, в голосі хвалення, істини ж духом пожеру Тобі.

До Господа в скорботі неплідства закричали, Богоматері Богомудрії батьки, і Цію в пологи родів родича, на спільне спасіння та похвалу.

Прияшаючи небесний Дар від Бога гідний, Богоматері Богомудрії батьки, самих Херувимів, що перевищило Носило, Слова і Творця Батько.

Кондак, глас 4

Ікос

Пісня 7

Ірмос: Купина в горі вогненеопальна, і росоносна піща халдейська, яві наказу Тя, Богоневесто, бо Божественний бо Нематеріальний в речовому утробі, Вогнь неопально прийняла Ти. Тим же з Тебе народженому співаємо: благословенний Боже Отець наших.

Твоє в речових явищах законоположник заборони розуміти, і велике, Пречисте, таїнство, не мудрствовати земноревна образно караємо іноді. Тим же дивуйся чудеса, говорячи: благословенний Бог отець наших.

Гору і Двері небесні, і мислену Тебе Лествицю Боголепно лик Божественний промовить: від Тебе бо Камінь відсічеться не руками чоловічими, і Двері Їй же пройде Господь, Що чудес Бог отець наших.

Пісня 8

Ірмос: У печі юнаків прообразив Ти іноді Твою Матір Господи, образ же Сія з вогню вилучені, що неопально входять. Юже поем явльшуюся Тобою концем днесь, и превозносим во вся веки.

Ще до Бога нашого примирення, зумовлена ​​Скінія, що бити нині починає, мають народити Слова, нам дебельством плоті явльшася. Його ж співаємо, з тих, що не існують у житті, Тим Тімші, і підносимо на всі віки.

Неплідства припущення, мирське благих дозволи неплідство, і ясно чудо Христа показу, що до земних прийшла Його ж співанням, з тих, що не існують у що буті Тим прийшли, і звеличуємо на всі віки.

Пісня 9

Ірмос: Ще раніше Сонця Світильника Бога, що засіяв, тілесно до нас прийшов, з боку Девіча, що невимовно втілила, Благословенна Всечиста, Тя Богородиці величаємо.

І що непокірливим людом з кам'яні виточивши воду, благопокірливим же язиком дарує від стегон неплідних Плід на веселість нам Тя, Пречиста Богоматі, Юже гідно величаємо.

Даремного стародавнього отятельницу засудження і праматері виправлення: рідше роду до Бога вину присвоєння, до Творця Міст, Тя Богородиці величаємо.

Світильник

Пісня 1

Ірмос: Той, хто скрушив лайки м'язом Своїм, і провів Ізраїлю крізь Чорне море, поїмо Йому, бо визволитель наш Бог: як прославися.

Хай радіє вся тварюка, нехай веселиться й Давид: бо від коліна й від насіння його стане Жезл, Колір, що носить Господа, Творця всіляких.

Свята святих, у святому святилищі Немовля покладається виховатись від руки ангелів: усі вірно святкуємо в Різдві Її.

Неплідна ненароджена Анна, але не безтямна Богові: се бо наречеться від пологів Чиста Діва Мати. Тим же єства вирости Творця в рабії образі.

Тя незлобиву Агню, Агнця Христа, Немовля від утроби Твоєї, що привела в нашу істоту, всі, від Анни, народжену Тебе, шануємо піснями.

Троїчний:Три Безпочаткова славлю, Три Свята співаю, Три Сповісносуща в Істоті Єдиному проповідую: Бо один в Отці, і Сині, і Дусі, славословиться Бог.

Богородичний:Хто бачить Отроча, Його не всієї Отець, ссавцем млеком; або де видно Дева Маті; істинно більше розуму обоє, Богородице Чиста.

Пісня 3

Ірмос: Утвердися серце моє в Господі, піднесешся ріг мій у Бозі моїм, розширившись на вороги моя уста моя, повеселилися про спасіння Твоє.

Виховавшись у Свята святих, Діво Пречиста Богородиці, вищи явилася еси тварюки, Творця плоттю породивши.

Благословене чрево Твоє, цнотлива Анно, Бо плід виростила Ти дівоцтва, Юде безнасінно Живителя тварі Рождую і Збавителя Ісуса.

Тя блажить, Приснодіво, вся тварюка, що від Анни народилася, від корені Єссеєва Жезл Пречистий Колір, Христа виростила.

Тя вишиту всієї тварі Богородиці, показуючи Чиста, Син Твій, що від Анни величить Твоє Різдво, і всіх радує сьогодні.

Троїчний:Тобі поклоняємося, Отче, Безпочаткове Істотою, співаємо Безлітного Сина Твого, і шануємо Соприсносного Духа Твого, як Єдиного Троє єством Бога.

Богородичний:Світлодавця і Начальника життя людського, що народила Чиста Богородицю, явилася Ти Скарбом життя нашого, і Двері неприступного Світла.

Сєдален, глас 4

Діва Маріа і Богородиця істинно, бо хмара світла сягне нам сьогодні, і від праведних прийде на нашу славу. Не кому Адам засуджується, і Єва від уз свободи, і цього заради кличемо з голосом Єдиною Чистей: радість сповіщає Різдво Твоє всесвітніше.

Пісня 4

Ірмос: Пророк Авакум, розумними очима провиді Господі, Пришестя Твоє, тим і кричав: з півдня прийде Бог. Слава силі Твоєї, слава твоєму сходження.

Патріарх Яків, побачивши, Спасе, величі ясно будови Твоєї, кричав Духом, до Юди говорив таємно: від літоросли підійшов Ти Син мій, провіщаючи Тебе від Діви Бога.

Нині Жезл Ааронів, від корені Давидового прозябливий, нині Діва Чиста відбувається: і радіє небо і земля, і вся вітчизни мов, і Анна та Іоаким таємниче.

Нині нехай веселиться небо, нехай радіє земля, і нехай радіють Йоаким і Давид. Ой, бо твій Батько, істинно Народження Бога, ав же як Твій Батько, проповідуючи Твоя величність, Чиста.

Радіє Тобі сьогодення, богомудрена Анно, всесвіт: Ізбавителя бо тоя Мати процвіла еси, Південно від корені прозяблу Давидова, Жезл Сили нам носить Колір, Христа.

Троїчний:Славлю Безпочаткова Бога, Отця і Сина і Святого Духа, Єдиносущну Трійцю Нестворену, Їй чекають Серафимі благоговійно, кличе: Святий, Святий, Святий Ти Боже.

Богородичний:Презначний Початок початок приймає з Тобі, Богородительці, плотським часом, і перебуває собезначно, і втілився Слово Отче, і Духу співприсутнє, зберігаючи Божественну гідність.

Пісня 5

Ірмос: Господи Боже наш, мир дай нам, Господи Боже наш, здоби нас, Господи, хіба Тобі іншого не знаємо, Ім'я Твоє іменуємо.

Пречисте Твоє Різдво, Діво Невинна, невимовне, і зачаття невимовне і народження Твоє, Наречена Ненавісна: Бог бо весь у мене вдягся.

Сьогодні і веселяться ангельстії чини, піснями і радіють ті, що існують з Адама: бо народися Жезл, Колір що збільшився Христа Єдиного, Визволителя нашого.

Сьогодні Єва дозволяється осуду, дозволяється ж і неплідність, і Адам давні клятви, про Різдво Твоє: Тобою бо від попели позбудемося.

Слава Тобі прославленому неплідну днесь: родися бо Жезл присноцветущий від обіцянки, від Негоже прозябі Христос, Колір життя наше.

Троїчний:Слава Тобі, Отче Святий, Боже Ненароджене: слава Тобі, Сину Безлітному, Єдинорідному: слава Тобі, Душе Божественний і Сопрестольний, походить від Батька, і в Сині перебувай.

Богородичний:Було лоно Твоє Сонця носило: перебути чистота Твоя як неушкоджена, Діво: Христос бо Сонце, як від чертога Жених, явися з Тебе.

Пісня 6

Ірмос: Як води морські, Чоловіколюбче, хвилями житейськими негодую, тимже як Йона, так кричу Ти: зведи від попелиці живіт мій, блатоутробне Господи.

Святу святих сущу, цнотливі батьки Твої, Чиста, поклавши Тебе в храмі Господньому виховатися чесно, і уготоватися в Матір Йому.

Неплоди і матері радійте, дерзайте і грайте безчадні: бо нечада неплоди Богородицю мерзить, що визволить від хвороб Єву, і клятви Адама.

Чую Давида співаючи Тобі: прийдуть Діви слідом за Тобою, приведуться до храму Царів. І з ним Тя і я, Доще Царьову, оспівую.

Співаємо святе Твоє Різдво, шануємо і непорочне зачаття Твоє, Наречена Богозвана і Діво: славлять же з нами ангелів чини, і святих душі.

Троїчний:У Тобі Троїчне таїнство співається, і славиться Чиста: Батько благоволій, і Слово всілися в Тебе, і Божественний Дух Тобі осені.

Богородичний:Злата Кадильниця була ти, Вогнь бо в утробі Твоєї всілися, Слово від Духа Свята, і людською зорою в Тебе бачився, Богородице Чиста.

Кондак, глас 4

Іоаким і Анна ганьби безчадства, і Адам і Єва від попелиці смертні свободистася, Пречиста, у святому Різдві Твоєму. То святкують і люди Твої, провини гріхів позбулися, позавчасно звати Ти: неплоди народжує Богородицю і Живительку життя нашого.

Ікос

Молитва купно і зітхання, неплідства і нещастя, Йоакима ж і Анни сприятливе, і у вуха Господні вниде, і прозяба Плід живоносний світу. Ов бо молитву на горі творяше: ова ж у саду ганьба ноша, але з радістю неплоди народжує Богородицю, і Живительку життя наше.

Пісня 7

Ірмос: Халдейська піч розпалювана вогнем, зрошувана Духом, Божим предстоянням, юнаки пояху: благословен Ти, Боже отче наших.

Святкуємо, Чиста, і вірно поклоняємося святому Твоєму Різдву, співаючи Сина Твого, Яким позбудемося стародавнього Адамового нині засудження.

Нині Анна веселиться, і кричить хвалюючі: неплоди сущі рідних Божу Матір, Якою заради осудження Євино дозволься, і що в печалі хвороба.

Адам звільнися, і Єва радіє, і волають духом до Тебе Богородиці: Тобою позбудемося первородні клятви, явлюсь Христу.

О, черево, що вмістило Боже Селення! О, утроба, що носила небес Ширшу, Престол святий, уявний Кивот Священства.

Троїчний:Отця прославимо, Сина, і Духа, в Єдності Божества Трійцю Пресвяту, Нероздільну, Нестворену, і Супрісносушну, і Єдиносущну.

Богородичний:Ти Бога Єдина народила Ти Діво преславно, Ти єство оновила Ти Різдвом Твоїм, Маріє, Ти Єву дозволила Ти первородні клятви, Богородице Чиста.

Пісня 8

Ірмос: Покривай водами перевищена Своя, покладай морю межу пісок, і утримуй вся, Тя співає сонце, Тя славить місяць, Тобі приносить пісню все створіння, бо Творцю всіх на віки.

Сотворив преславна неплідна утроба, відкрила Анни ненажерлива ложесна, і Плід їй давши, Ти Боже Святий, Ти Син Діви, Ти від Сея плоть прийняв Ти, Присноквітучі Діви і Богородиці.

Зачиняй безодню, і відкривай ю, підноси воду в хмарах і дай дощ, Ти дай Господи, від неплідного коріння прозябнути Анни святі пречистий Плід, і народити Богородицю.

Творцю думок наших і Насадителю душ наших, Ти неплідну землю благоплідну показав, Ти давньо суху, родовиту, благокласну, плодоносну склеп творив Анну святу, Пречистий Плід виростити Богородицю.

Прийдіть усі побачимо, бо від палацу мала, Божий Град нині народжується, що від дверей утробні вихід, що має, а вхід не веде спілкування: Єдиний Бог Творець Сею пройде стежкою дивною.

Троїчний:О, Трійці Притаманна, Одиниці Собізначна! Тебе співає і тремтить безліч Ангел, Небо і земля, і безодні жахаються, люди благословлять, вогонь працює, вся послухають Тобі, Трійці Свята, зі страхом, що у тварі.

Богородичний:О, найновішого слухання: Бог, Син Дружини! О, безнасінного Різдва! Безмужна Мати та Народжене Бог! О, жахливого бачення! О, зачаття дивного Діви! О, невимовного Різдва! Істинно більше розуму вся, і видіння.

Пісня 9

Ірмос: Чуже матерем дівоцтво, і дивно дівам дітонародження: на Тобі, Богородиці, обоє влаштувалось. Тим Тя вся племена земна невпинно величаємо.

Достойне, Богомати, Твоя чистоти Різдво успадкувала ти, через обіцянку: іноді бо неплідний, Богозябен Плід вдалася еси: тим Тя вся племена земна невпинно величаємо.

Сповнися пророкування, що волає, глаголе бо: поставлю скинію занепалу священного Давида, що в Тобі Чиста перетворилася, що ради всіх людей перст в тіло створився Боже.

Пеленам поклоняємося Твоїм Богородиці, славимо Того, Хто дав, Плід раніше неплідний, і відкрила несправедливою ненажерливою. Бо творить вся, еліка хоче, Бог Сой Самовласний.

Як дар Тобі, Богородиці, піснеспіви від Анни народжується вірно дароносимо: матері Мати, діви ж Діву Єдину славословляче поклоняємося Тобі, співаємо і славимо.

Троїчний:Чужим є беззаконним славити Безпочаткову Трійцю, Отця, і Сина ж, і Святого Духа, нестворене Вседержавство, Їй світ весь утримується, манією Держави Її.

Богородичний:Містила Ти в утробі Твоєї, Діво Мати Єдиного від Трійці Христа Царя, Йогоже співає вся тварюка, і тремтять вищі чини: Того моли, Всечиста, спастися душам нашим.

Світильник

Від неплідної днини Анни Колір походить Богородиця, вся пахощі Божественного виконуючі кінці світу, і радості всю наповнюючі тварюка: Південно співаюче гідно вихваляємо, що сущу земнородних Вищий.

Кондак 1

Ікос 1

Кондак 2

Як бачили праведність Йоаким та Анна, що явився їм Ангела, що сповіщає різдво Твоє, Пресвята Діва, віддячуючи Богові, що прийняв відкинути зневажання безчадця їх, і всім тілом.

Ікос 2

Розум Божественного будівництва і на землю знижування Свого Всеблагий Господь чинити починаючи, посланням Ангела Свого сповісти Йоакиму і Анні про Різдво Твоє, Пресвята Діва. Тим самим кричали Ти хвалебно:

Радуйся, бо Божественного розуму вияв;

Радуйся, дивовижного диво Його виконання.

Радуйся, бо давнину служила втілення Сина Божого;

Радуйся, від усіх родів у житло всіх Царя предобрана.

Радуйся, ще в раю висловом спокуснику змію про становище ворожнечі між тим і Женою та Семенем її заповідана;

Радуйся, бо виповнюється час від неплоду звільненням Божим слави, що сталася.

Радуйся, рід людський Різдвою Своїм звеселяєш;

Радуйся, бо сварка тих, хто сподівався на втіху Ізраїлеву, переклала.

Радуйся, Пречиста Діво, Матерію Спасителя світу від віку передобрана.

Кондак 3

Сила Вишнього дозволи неплоди, що заматоріли в своїх днях праведні Анни, бо зачати Тя, Пречиста, і, чаю Твого народження, радо з'ясував Богові Ізраїлевому хвалебну пісню.

Ікос 3

Ти, що має безмежно народити Спасителя душ і тілес наших, Ти і Сама, як чудо перед великим і незбагненним чудесом, від неплодних батьків славно народився, Пресвята Діва. Тім же співаємо Ти сіце:

Радуйся, що від корені Єссеєва та Давидова сталася.

Радуйся, від неплодних ложес праведні Анни дивовижно прозріла.

Радуйся, пророцтвом Ісаї перед тим, як літ древніх Діва-Матерь виявлена;

Радуйся, за обітницею Ангела народжена.

Радуйся, скинією побачення та Ковчегом завіту прообразовану;

Радуйся, бо процвілим жезлом Аароновим образно прознаменована.

Радуйся, перед твоїм Різдвом в Матір Богу-Слову освячена й започаткована;

Радуйся, твоїм народженням світ освітлюєш.

Радуйся, Пречиста Діво, Матерію Спасителя світу від віку передобрана.

Кондак 4

Бурі зневажень людських про неплодство своє спаслися в зачатті Твоїм, Пресвята Діво, праведні батьки Твої раділися, і на честь Різдва Твого засновували й 11 Довідався ним, волаючи Бога, що чинив милість Свою, хвалебну пісню: Алилуя.

Ікос 4

Чолові, що чули околиці, як дочки Йоакима і Анни названа була Марія, сіє Пані, розумію, Пречиста, велику і славну Тяну не тільки в людях. Ми ж збуття цього добре ведуче, величаємо Тя сіце:

Радуйся, Пресвята Діво, не від чоловіка, але від Ангела ім'я Собе ще до зачаття прийняла;

Радуйся, бо на ім'я цього Господь усієї твори були сподоблені.

Радуйся, бо праведні батьки Твої віддячують Богові подяку за народження Твоє, великі дари в жертву Тому принесеш.

Радуйся, бо родичем і знаним, купно ж і убогим вечором любові сотвориш.

Радуйся, як від священиків, до дому батьків твоїх на урочистість покликаних, благословена єси;

Радуйся, бо від усіх на весілля вони зібралися, похвалилася і прославлена ​​була.

Радуйся, бо вища честь всяка і похвала;

Радуйся, Матерію Бога-Слова, що ти сподобилася.

Радуйся, Пречиста Діво, Матерію Спасителя світу від віку передобрана.

Кондак 5

Боготечна зірка, що сповіщає пришестя Сонця Правди, Христа Бога нашого, в різдво Твоїм явися, о, Пресвята Діва; Тим же люди Божої, пришестя Спасителя вірою, що чаяли, бачачи Тебе дивно від народу, що неплоду народилася, таємниче звеселілася і закричала: Алилуя.

Ікос 5

Побачивши праведні Йоаким і Анна, що народилася від них, Богоотроковицю Марію, про Нею Ангел Божий якась дивна й дивовижна тим провісти, як хіву Божу, Той послужив. ка. Тим же й ми похваляюче Богоотців, що сподобилися батьками бути такі Дочки, Діві Марії радо оспівуємо:

Радуйся, Пречиста Діво, як за різдвами Твоїми родителями Твоїми вельми зликоваху;

Радуйся, бо в твоїм явленні в мир Ангели, і люди згідно зраділи.

Радуйся, бо про Тебе всі пророки багатоманітні передглаголаху;

Радуйся, бо єдиний від них затвореними Вратами, а Горою преосіненою Тя іменовуху.

Радуйся, бо вся преславна дерева таємниче про Тебе передвіщена була;

Радуйся, бо Градом і Селінням Божим псаломська уста Тя найменувала.

Радуйся , сьомосвічним світильником , як сьомою дарами Святого Духа виконана була ти , що мала , передбачена ;

Радуйся, посланою трапезою з хлібами пропозиції, як Хліб Життя, Христа, родити, що мала, застережена.

Радуйся, Пречиста Діво, Матерію Спасителя світу від віку передобрана.

Кондак 6

Проповідник богоносних мовлення і глаголи виконуючи, звільненням Творця твори на землі явилася єси, Пресвята Діво, єства нашого кольору, Адама і Єви воззвіння і на пе. Ті ж усі вірні в різдво Твоєму радість здобули, духовно тріумфуючим, співаючи дивному в Раді Своєму Богові нашому: Алилуя.

Ікос 6

У різдвяному різдві Твоїм, Пречиста, зоря спасіння нашого, на виконання Божественного погляду, що єдина Ти від усіх родів гідна явилася єси твоїм приходом. древні праотецькі клятви. Сьогодні кликаємо Ти сіце:

Радуйся, Адама та Єви проголошення;

Радуйся, давні клятви дозвіл.

Радуйся , сінного закону кінець і нові благодати почало .

Радуйся, бо Божественна промишлення Таїнниця, і на благо благословення нас наставляє.

Радуйся, бо єдина в усіх родах гідно знайшлася Матерію Бога-Слова;

Радуйся, і нашим новим у Христі людом духовна Мати явилася.

Радуйся, Твоїм матірним піклуванням нікого не залишаєш;

Радуйся, сини й дочки Синові Твоєму гідні й благоугодні приготуєш нас.

Радуйся, Пречиста Діво, Матерію Спасителя світу від віку передобрана.

Кондак 7

Хоч обітниці Свої Господні відплати, праведні батьки Твої, Пресвята Діва, триліття Тю юнакові, повівши в храм Господній зі славою і радістю багатьом, первосвяще , введено Тя у Свята Святих, що образом як биша Твоєї Святині. Ти помістила в Собі не кивот Завіту, а святих Святішого Сина Божого, в утробі Твоєї дівочої плоті сприйняв. Йому Ти з дівочими ликами вина оспівувала еси: Алилуя.

Ікос 7

Нова і преславна мислення Божественне про Тебе, Діво Марія. У храмі бо Божим живучи їжу від ангельських рук приймала єси, Пресвята. Тім же молимо Тебе: наситий нас їжею благодатною, і зростемо духовно в чоловіка скоєна і Тобі, Всецарице, похвальна криком:

Радуйся , прикрашена чеснотами , Отроковіце , в храмі Божим житі й Ангелом Співбесідниці була спроможна ;

Радуйся, бо Ти посилаєшся Богом від Ангелів до святих святих.

Радуйся, небесним хлібом у храмі чудово вихована;

Радуйся, бо до великого таїнства втілення Сина Божого там передбачена.

Радуйся, бо наказом Божим Ангели на землі Тобі служаху повсякчасно.

Радуйся, бо ти нині на Небесах, як Цариці, благоговійно Тобі служать.

Радуйся, бо й ми недостойні піснями хвалебними, Тя величаємо;

Радуйся, бо Як і Народних Тя Богоотців завжди милосердям і в молитвах їх закликаємо.

Радуйся, Пречиста Діво, Матерію Спасителя світу від віку передобрана.

Кондак 8

Дивне Різдво Пречисті Діви побачили, усунемося суїтного світу, розум на Небеса більший, де Богоматір в славі належить Сину Свого і Бога, клопочуться перед Ним в храмі введення) любові праведних і кричачих Бога: Алилуя.

Ікос 8

Вся твори в Твоєму Різдві, Пречиста, знайдете радість, печаль праотецьку, що споживає, бо від Тебе Христом Богом, що від Тебе, що падала в гріх послуху, єство наше від падіння твору. Тім же зворушливо Ти закликаємо:

Радуйся, радощів радощів;

Радуйся, таїнство від віку сокровенного явлення.

Радуйся, Яке падіння вождем;

Радуйся, що перед нареченою природою нашою сущою Богові присвоєшся.

Радуйся, ªї Йоаким та Анна зневажання безчадства звільнившись;

Радуйся, що безплодя наших сердець у благородстві застосовуйся.

Радуйся, бо багатство благ вічних вірним від Господа подається.

Радуйся, Пречиста Діво, Матерію Спасителя світу від віку передобрана.

Кондак 9

Усі Ангели Божі не вели таємниці Боголюдства в Раді Тріїпостасного Божества від віку сокровенні і наостанок Дівою Марією явлені, дуже здивовані биша, зряще, Жіночий, у Свята Святих введеться. Тим же здивуванням обійняти колишнє, благоговійно кричали: Алилуя.

Ікос 9

Ветія найдавніший, наймудріший у царях Ізраїлевих Соломон, провівши Різдво Твоє, Пречиста, у Піснях Пісней з подивом виголошуючи: Хто Сія, прониклива, аки сон, це”. Тім же Церква тріумфують у праведниці Твоїм, весело Тебе волає:

Радуйся, невечірнього дня Богознавства ранок світліший, у законній сіні, як у мороку, що засяяв;

Радуйся, сонцеобразна Діво, істинне Сонце — Христа, невинним втіленням у світ запровадила і тим вся просвітила.

Радуйся, світловидна стихія, яка прийняла Бога, що живе у світі неприступним;

Радуйся, Своїм малим чревом охопивши Безмежного, всі кінці всесвіту об'ємного.

Радуйся, повний місяць, світ божественний безпосередньо сприйнятий і нас осяяєш;

Радуйся, найчистіше зеркало, в якому багато звершень Божих дивно і вірно зображуються.

Радуйся, звершеністю Твоїх чеснот, і нас до того ж подвизаєш;

Радуйся, бо немічні наші сили до творення добрих діл підкріплюєш.

Радуйся, Пречиста Діво, Матерію Спасителя світу від віку передобрана.

Кондак 10

Врятувати хоч рід людський від первородні клятви, дивні погляди Своєї таїнство сотвори Господь: бо вибрала Тя, Пречиста, від роду Авраамля та Давидова, і від Тебе безсеменно, і ця виготовила від заматореша і неплодна корені Йоакима та Анни. праведників. Ті самі різдво Твоє (і в храмі входження) сьогодні праведні і народжені Тя піснями вихваляючі, кричали Богові: Алилуя.

Ікос 10

Царю Небесний, спасіння нашого ради хоч на землі з'явитися і з людей пожити, чертоги свят втілення Свого, Тя, Пречиста, передуготова, подавши плод безжодною Анну, енії своєї неплоди. Тім же молимо Тебе, Богоматі: дозволь неплоду душ наших, і можемо принести Богові плод благих діл доброчесності, що волає Ти:

Радуйся, пресвітлий Чертеже безнасінного Божого втілення;

Радуйся, одухотворена Палато, в оселі всіх Царя започаткована.

Радуйся, світліший хмари, що сидиш на престолі Божества до нас сніди;

Радуйся, Заступницею закону й благодаті, зображення Ветхаго та Нового Завітів.

Радуйся, Лозо, що нев'яне, прекрасний колір — Спасителя світу, що виростила;

Радуйся, пахощі яблука, що від неплоду виростила, і Христу благоугодно явилося.

Радуйся, і нас, співаків Твоїх, благоугодні Христові, щоб уявити старанна;

Радуйся, як і нас, безплодні сущих діли благими, не позбавляєш духовної втіхи.

Радуйся, Пречиста Діво, Матерію Спасителя світу від віку передобрана.

Кондак 11

Пісня хвалебну різдвяному Твоєму (і в храмі введенню), що приносять не відкинь, Владичице Благая, але народжених Тяї ради, благоцвітлива нам буди, молячи про нас Сигона Твоє і житія виправлення, що в покаянні слізному вину благодарно оспівуємо Йому: Алилуя.

Ікос 11

Світлоприймальна і прем'єрна Божественного світу Світло, єдинородна Дочка Йоакима і Анни, вибрана в Матір Єдинородному Сину Божому, сьогодні від неплодової преславно походить. ходіння) вірно праведних і благоговійно взивають:

Радуйся, Світлозарна Світла, Божественним полум'ям спалена;

Радуйся, і нас тим благодатно просвічуєш і зігріваєш.

Радуйся, таємнича Кліще, Вугілля Божественного Христа Господа в утробі та на руках Твоїх, що носила;

Радуйся, і нас у Таїнстві Причастя приймати Того, що сподобаєш.

Радуйся, живий і прикрашений Храм Господь, про Нього співає Давид: Святий Храм Твій, дивний у правді;

Радуйся, Кадильниці Свята, не фіміам, що в повітрі розливаєшся, але Христа, вічне пахощі в Себе вмістила, і всю твору тим облагоухала.

Радуйся, Престоле, піднесений зі славою, одухотворене сивовище Великого Царя, нашого ж Спасителя та Господа;

Радуйся, Царице Небесне та землі, що з Сином Твоїм і Богом вечно царюєш і нас, убогих, не забуваєш.

Радуйся, Пречиста Діво, Матерію Спасителя світу від віку передобрана.

Кондак 12

Благодаті більше, ніж природа діяння проявися в різдво Твоєму, Пречиста; бо молитву нещадних батьків Твоїх, Господь почувши, подавши Тебе їм на втіху, яшкірі Авраамові та Саррі Ісаака, захотів укупі і Своєї дивині та твої таємниці. ному Сину Своєму, обіцяному нашому Викупителю. Йому благодійно поїмо: Алилуя.

Ікос 12

Співаюче славне Твоє від неплодового народження (і в храм Господній введення), хвалим Тя Пречиста, як Таїнницю Божу про нас спасительного погляду, втіленням від Тебена Бога це:

Радуйся, чиста Ноєва Голубице, різдвом Твоїм припинення потоку смертного сповістила.

Радуйся, бо благословення Христа Спасителя, що гинув гріхом, роду людському принесла.

Радуйся, єдина блаженна в жінках, послухом Твоїм Богові послух праматері Єви виправила.

Радуйся , печалі Адама та інших праотців , що знемогли від очікування пришестя Спасителя , твоїм Різдвом на радість .

Радуйся, як різдво Твоє радість звести всієї всесвіту;

Радуйся, бо в Різдво Твоєму матір'ї радіють, і неплоди веселяться.

Радуйся , як і всі різдво Твоє ( і в храмі входження ) вірно і благочесно праведних сподобляєш благодатного веселощів ;

Радуйся, з Сином Твоїм, зодягну Батька в славі Його, на нас, що Його благаєш.

Радуйся, Пречиста Діво, Матерію Спасителя світу від віку передобрана.

Кондак 13

О, Всепета і Пречиста Мати Діво, прийми це наше хвалебне співання на честь преславного Різдва Твого (і в храмі введення) приносиме, і відроди в нас бажання благ вічних. Святу́ю, Вітчизну нашу й обителі іночеські від всяких бід і напастей, від ворогів видимих ​​і невидимих, і муки і Небесного Царства, що будуть змиті, нас спроможні, та на віки віків про Тебе кричали: Алилуя.

Цей кондак читається тричі, потім ікос 1 і кондак 1.

Ікос 1

Ангел небесний стоячи перед Богом, посланий бути до праведних Йоакима й Анни сповісти їм радість велію, як через неплощину свою мають народити Дочку Преблагословенну, від Неї. І ми, радості сієї причастниці, похвальна пісні Діві заспіваємо:

Радуйся, у Троїчному Раді Матерію Сина Божого від віку передобрана;

Радуйся, древніми пророками з патріархи багатоманітна в образах і сінах утворена.

Радуйся , що провіщає п'ять тисяч років від створення світу вірними Божими рабами , як Мати Спасителя очікувана ;

Радуйся, лествицею Яковою видненою, Божа до людей знижування прообразившого передбачена.

Радуйся , неопалимою купиною в пустині Синайств Мойсем баченою , передвіщена ;

Радуйся, Ізраїлевим чорним мором сухий шлях, що дав, а фараона потопившому, образно написана.

Радуйся, щоб написати в книзі Живота Вічного посприяла;

Радуйся, Царства Небесного непохитний вхід до нас; Радуйся, Пречиста Діво, Матерію Спасителя світу від віку передобрана.

Кондак 1

Вибраний від людського роду і народився від неплоду, Пречестей Діві Марії становимо похвалу, як Різдвою її почало спасіння нашого бути і пришестя в світ спасителя. Тим же радо їй заволали:

Радуйся, Пречиста Діво, Матерію Спасителя світу від віку передобрана.

Молитва 1-а

О, Пресвята Владичице, Христа Спасителя нашого Богообрана Мати, у Бога святими молитвами випрошена, Богу посвячена і Богом возлюблена! Хто не задовольнить Тебе або хто не заспіває, Твоєї славнозвісної Різдва. Бо Твоє Різдво стало початком спасіння людей, і ми, що сиділи в темряві гріхів, бачимо Тебе, Неприступного Світу житло. Нині витіююча мова не може піснословити Тя за гідністю. Бо серафим піднялася ти, Пречиста. Обидва прийми від негідних слуг Твоїх теперішнє похвалення і не відкинь молитви нашої. Великі твої сповідуємо, Тобі в розчуленні припадаємо і скорюю в заступі чадолюбну і благосерду Матір зухвало просимо: благай Сина Твого і Бога нашого, що щадить, житнє життя, хай можемо творити вся Бога угодна і душам нашим корисна. Зненавидимо вся зла, що зміцнює Божественну благодать у доброму волі нашому. Ти безсоромна надія наша в час смерті, даруй нам християнську кончину, безбідну ходу на страшних митарствах повітряних і спадщину вічних і невимовних благ небесних свят дуємо Твої про нас заступництво і нехай славимо єдиного Істинного Бога, у Святій Трійці поклоняємого, Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

Молитва 2-я

Преблагословенна Діво Марія, Царице небес і землі, Твоєму чудотворному образу припадаюче, зворушено глаголем: поглянь милостиво на раби Твоя і Твоїм всесильним клопотанням. Всі вірні чада Святі Церкви спаси, невірні зверни, що заблукали на шлях правої настави, старість і слабкість сил підтримали, юних у вірі святої зрости, мужество до благих Ан благання почули, що хворіють на лікарів, скорби втамували, подорожуючим супутні. Ти веси, Всемилостива, як немічні, як грішні, як озлоблюються і негідні прощення Божого, бо буде нам на допомогу, так ні яким гріхом самолюбство, спокуса і Імами Представницю, що Господь не відкине. Коли ж захочеш, то даруймо нам як благодатне джерело, що вірно співає Ти і превозносить преславне Твоє Різдво. Ізбави, Владичице, гріхопадінь і бід усіх, що благочесно закликають святе ім'я Твоє і поклоняються чесному образу Твоєму. Ти ж молитвами беззаконня нашого туні очищаєш, тим самим Тобі припадаємо й покликаємо: віджени від нас всякого ворога і супостата, усякі напасті і згубного неверія; молитвами Твоїми, що додають дощі благочестиві і землі рясно плодоносіє, вклади в серця наші страх Божественний до виконання заповідей Господніх, нехай тихо і мирно поживемо на спасіння. Господа, Йому бо, як Творцю, Промисловцю та Спасителю нашому будь-яка подобає слава, честь і поклоніння, нині і повсякчас і у віки віків. Амінь.

Молитва 3-я

О, Пречиста і Преблагословенна Діво, Владичице Богородице, від неплодової за обітницею народилася і чистоти ради душі і тіла Твого подобалася Матерію Сина Божого, Господа на перебуваєш і імаши велике відвагу до Пресвятої Трійці, від Неяже, Яко Цариця, вінцем вічного царювання увінчана єси. Тим самим упокорюємося й просимо до Тебе: помилуй на нас у Всемилостивого Господа Бога прощення всіх гріхів наших вільних і невільних; страждучому вітчизні нашому спасіння, миру, тиші і благочестя відновлення, часи мирні і безтурботні, крамола злих непричетні; до великої кількості плодів земних; І вся, що потрібна до життя і спасіння нашого, випроси нам у Сина Твого, Христа Бога нашого. Найкраще ж поспішно нам прикраситися благими нравами і добрими ділами, так, наскільки потужно, наслідувачі будемо святому Твоєму життю, бо від юності на землі прикрашалася ти, благоугода; сьогодї з'явилася є чесна Херувим і найславніша Серафим. Їй, Пані Пресвята, будемо нами в усьому скора Помічниця і премудра на спасіння Наставниця, нехай Тебе наступні і Тобою задовольняємося, ми сподобаємося спадкоємиці твого Небесного Ца́на виконавцям святих заповідей Його обіцяного. Ти бо, Господи, єдина наша за Богом надія і надія, і Тебе весь живий наш зрадник, чаюче Твого заради клопотання і заступи не посоромлені бути в часі на ході. ина Твого, Христа Бога нашого ясна Його стояння сподобитися, і там вічно радіти з усіма від віку Йому благоугодившими і немолочно славити, хвалити, дякувати і благословляти Його з Отцем і Духом у віки віків. Амінь.

У 2018 році Різдво Пресвятої Богородиці православні святкують 21 вересня. Дата з року в рік не змінюється. Різдво Богородиці - це перше велике свято церковного року (останнім вважається Успіння Богородиці). сайт розповідає про історію, зміст та традиції свята Різдва Богородиці, що можна їсти і чого не можна робити в цей день.

Ганна Зайкова

Що таке Різдво Богородиці?

21 вересня (8 вересня за старим стилем) православні святкують дуже важливу подію – народження Пресвятої Богородиці, матері Ісуса Христа. Діва Марія народилася в сім'ї праведних батьків Йоакима та Анни.

Різдво Богородиці описане не в Євангелії, а в протоєвангелії Якова, написаному в II столітті. Відзначати ж цю подію як окреме свято християни розпочали лише до другої половини V століття. Про це повідомляє журнал "Фома".

У свято Різдва Богородиці віруючі ходять на службу до храму, намагаються сповідатися та причаститися.

Різдво Пресвятої Богородиці: народні традиції

Різдво Богородиці у народній свідомості поєдналося зі святом Осеніни. Сенс цієї події такий: завершуються польові роботи, літо йде, життя переходить у наступну стадію.

Осеніни святкували 21 вересня, у день осіннього рівнодення. Рано-вранці жінки виходили до берегів водойм, щоб зустріти матінку Осеніну вівсяним хлібом та киселем: вони влаштовували трапезу, співали пісні, танцювали та грали, повідомляє pravmir.ru. Образ Осеніни злився з образом Пресвятої Богородиці, тому до неї зверталися так: «Богородице Пречиста, визволи від маєти, надсади, від інших відведи, моє життя-буття освяти!»

Що можна їсти на Різдво Богородиці-2018?

21 вересня 2018 року — це п'ятниця, пісний день. На честь свята Різдва Богородиці віруючим можна їсти рибу. Але тим, хто постить, не можна вживати м'ясні, молочні продукти і яйця.

Михайло Хаустов

Що не можна робити у свято Різдва Пресвятої Богородиці?

Церква радить у свято Різдва Богородиці не захоплюватися різними повір'ями та прикметами. Наприклад, в інтернеті пишуть, що якщо жінка 21 вересня відмовиться подати милостиню, це може загрожувати безпліддям чи невдачами. сімейного життя. У православ'ї подібні прикмети вважають забобонами.

Існує поширена, але невірна думка, що у православні свята (і в тому числі на Різдво Богородиці-2018) заборонено працювати на городі, шити, робити прибирання. Це не так. Рекомендується присвятити святковий день Богові та спілкуванню з близькими, але якщо такої можливості немає, засуджувати людину не будуть.

У православне свято Різдва Пресвятої Богородиці не потрібно поганословити, заздрити, лаятися з оточуючими.

У церкві радять у православні свята (як і в інші дні) утриматися від змов, окультних та магічних обрядів. До цього у церкві ставляться однозначно негативно.

І, нарешті, не можна зловживати алкоголем. Православне святоце привід для молитви, духовного спілкування з Богом, а не для бурхливого свята.

Тропар Різдва Богородиці, глас 4

Кондак Різдва Богородиці, глас 4

Величення Різдва Богородиці

Величаємо Тебе, Пресвяту Діво, і шануємо святих Твоїх батьків, і всеславне славимо різдво Твоє.

«Почута твоя молитва!.. У тебе народиться дочка!» Різдво Пресвятої Богородиці

Наталія Сухініна

Народилася в сім'ї дівчинка... Звичайна фраза про життєву подію. Але якими дрібними, якими невиразними здаються ці слова, якщо віднести їх до події двохтисячолітньої давнини, коли в праведній сім'ї Йоакима та Ганни народилася довгоочікувана, вимолена в слізних молитвах дочка. Це тепер ми говоримо – Пресвята Богородиця, Приснодіва Марія, Мати Божа… А тоді – на вигляд звичайна дитина, чистий, трепетний, – довірливо вдивлявся у подарований батьками світ, а літні батьки раділи, дивлячись на неї, і дякували Господу за послану до старості втіху. Народилася в сім'ї дівчинка... Але день народження її відзначається тепер як Різдво.

— Різдво Христове знаєте? – Ще б не знати нам Христове Різдво! - А ще одне Різдво є, в середині вересня, в дні останнього літнього тепла і перших боязких звісток наближається холоднечі ...

Нема різдвяних морозів, але є Різдво. Немає гірляндами обвішаних ялинок, але є Різдво. І різдвяні листівки зі щедрими побажаннями не літають поштовими голубами по матінці-Росії, але є Різдво. Тихо на землі, світло та спокійно. І тропар різдвяний тихенько співаємо: «Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звести всесвіт». Народилася в сім'ї дівчинка, Своїм народженням – Різдвом, яка вже навчила нас тиші душі та скромності помислів.

Непоодинокі нарікання на дефіцит позитивних прикладів для наших дітей. Немає вчителів, немає особистостей, готових повести за собою, навчити добру та зміцнити нетверді дитячі душі. А Йоаким та Ганна?! Енциклопедія сімейного життя, в якій що не вчинок, то наука. Змирятися. Кохати. Сподіватися. Вірити. Їх зневажали за бездітність, а вони не нарікали. Їх звали праведними, а вони шанували себе «грішніше за всіх у світі». Роки сріблили їхні голови, а вони не втрачали надії. Смиренне серце – подарунок Господу, і Він поспішає до смиренного з подарунком: «Ганно! Почута твоя молитва!.. У тебе народиться дочка» – проголосив благу звістку Ангел. Радість велика. І тут же – поспішна подяка Господу: обіцянка присвятити Йому дочку! Яке дивне, яке смиренне й лагідне материнське серце. Богородиця Діва успадкувала його від матері, і жодного разу, навіть коли за людськими мірками було неможливо терпіти і упокорюватися, – не зрадила щедрої батьківської спадщини. І чому ми так рідко молимося праведним батькам Пресвятої Богородиці? Чому не стягнемо їх найбагатшого досвіду сімейного життя? Чому не плачемо перед святою їхньою іконою, не просимо напоумлення та допомоги? Вже вони у праведності своїй для нас ті самі зразки золоті, яких ми так прагнемо і яких удень з вогнем шукаємо в сучасних підручниках з педагогіки та лекцій про сім'ю та шлюб.

Різдво Пресвятої Богородиці променем благодаті осяяло гріховний земний світ. Світ затих в очікуванні Спасіння. Пройде час, і маленькі ніжки Марії Діви легко та вправно подолають високі сходи Єрусалимського храму. А поки – поки щасливі батькисхилилися над дорогим чадом. П'ятдесят років вони вимолювали собі дитину. А ми… Ми швидко втомлюємося від молитви, нам треба одразу, нам треба зараз, нам треба швидко. А не дається швидко, - значить без толку, скільки можна розбивати лоба про церковні настили, скільки свічок теплити, скільки срібла виносити. Сполохані, поспішні, маловірні, нетерплячі, уразливі, яких Господніх подарунків чекаємо ми, на які щедроти сподіваємося?

Мати нашого Бога святкує нині Своє Різдво. Святом цим Пречиста будить наші закаркалі душі від сплячки та маловір'я. Сьогодні Різдво… Сьогодні світлий день світлої слави Матері Світла. Вшануємо її піснями, вшануємо різдвяним тропарем, вшануємо нашою негідною молитвою. Аби тільки серце не ввібрало в себе подих перших, ще обережних осінніх негод.

Різдво Пресвятої Богородиці – не давня подія, а диво вічності

В ім'я Отця і Сина та Святого Духа!

Кілька днів тому ми з вами з Божої милості вступили в новий церковний рік, а нині святкуємо перше велике свято річного богослужбового кола – .

Для того, щоб зрозуміти зміст цього свята, а разом з ним та інших свят церковних, нам потрібно перш за все згадати, що церковне життя є таємницею, незбагненною для тих, хто знаходиться поза Церквою.

Адже не випадково найважливіше в житті Святої Церкви – її осередок, через який ми стаємо причасниками благодаті Божої, ми називаємо ТАЄМСТВАМИ.

Самі ми, своїм твореним розумом не могли б осягнути цієї таємниці церковної. Але Господь за своєю милістю поступово відкриває її тим, хто живе в Таїнствах, хто припадає до цього джерела благодаті та п'є його живу воду.

У церковному житті є багато таємниць, але одна з них постійно відкривається віруючим. Ми входимо в спілкування з нею не тільки тоді, коли отримуємо благодатні дари через Таїнства, але щоразу, коли буваємо в храмі і беремо участь у богослужінні.

Втім, для багатьох із нас, віруючих, ця таємниця продовжує залишатися прихованою. Для того, щоб по-справжньому зіткнутися з нею, нам потрібно бути не простими слухачами і глядачами того, що відбувається в храмі, але увійти в досвід тих, хто були творцями богослужіння і відобразили його в складених ними молитвах і співах, починаючи з часів апостольських, через мучеників і преподобних і закінчуючи подвижниками нашого часу.

Творці богослужіння, у повній згоді з усіма отцями та вчителями Церкви, говорять нам про те, що людина створена для Вічного життя, що справжньою стихією, в якій тільки й може жити її душа, є вічність.

Коли ми ховаємо наших померлих і молимося за упокій їхніх душ, ми просимо, щоб Господь створив їм вічну пам'ять. Але ця молитва може ставитись і до нас, які ще живуть на землі, бо й ми потребуємо того, щоб Господь мав нас у Своїй Вічній Пам'яті: адже мета нашого життя і є прилучення до вічності. Тому найкраще і найцінніше побажання церковне є побажання вічної пам'яті.

А ми постійно забуваємо про це. Обтяжені житейськими турботами і затьмарені тимчасовими обставинами нашого життя, ми забуваємо про те, для чого ми створені, забуваємо про вічність, в якій живе лише те, що створено Господом, – ДОБРОДІЙ.

Все ж решта відкидається і кидається у вогонь – у темряву зовнішню. Нам тільки здається, що воно існує, а насправді, як каже один святий отець: «На початку не було зла, тому що й тепер немає його у святих і для них воно не існує» (1).

Воістину існує тільки життя в Бозі і те, що йде шляхом набуття Царства Божого в нас.

Святі отці кажуть нам, що людина створена за образом і подобою Божою, що він є вінець природи і цар всієї видимої тварі і водночас сотаїнник Божої благодаті. Вони вчать, що тілом своїм людина пов'язана з усією земною тварюкою, тому що тіло це Господь створив, перст взем від землі (Бут. 2,7), а своєю душею він з'єднаний з гірським ангельським світом. Людина стоїть на межі двох світів – земного та небесного. «У творінні його, – каже Григорій Богослов, – художні слова творить живе істота, у якому приведені у єдність невидима і видима природа; творить, з створеного вже речовини взявши тіло і від Себе вклавши життя, постачає землю іншого Ангела, з різних природ складеного шанувальника, глядача видимої тварі, таїнника тварюки умосозерцательной»(2).

Але створений на образ Божий і поставлений Господом на межі двох світів, людина не виконав свого призначення: він згрішив, відпавши від Бога, а через нього і весь видимий світ, вінцем якого він є, став відходити від Господа. Тоді на З'явився Син Божий, Який Своєю смертю скасував смерть і Своїм Воскресінням відкрив нам шлях до Вічного життя. Він дарував і нам вічну пам'ять, і не тільки нам – тим, хто вірить у Нього, але і всій видимій тварі.

Тому завдання людини полягає в тому, щоб, очищуючи від гріха свою душу, підняти і одухотворити також і речовину, з якої створено її тіло, зробивши її гідною обителью безсмертної душі. Святі отці кажуть, що в день останнього воскресіння постануть перед Господом не тільки наші душі, але разом з ними і наші воскреслі тіла. І в цьому земному житті, у своєму сходженні до Бога, людина може йти тільки шляхом, який вказаний йому Господом, який поставив його на межі двох світів. Тільки в спілкуванні з цими обома світами і разом з ними може людина тут, на землі, служити Богові. Про це нам постійно нагадує Свята Церква у своєму богослужінні.

Нещодавно ми з вами робили новорічну службу. Ми приносили цього дня хвалу Господу не тільки від себе, а й від усього світу видимого і невидимого, з яким ми з'єднані тілом і душею.

Про це ясно йдеться у каноні цього дня: Вся діла Твоя, Господи, небеса, земля, світло і море, води і всі джерела, сонце ж, місяць і пітьма, зірки, вогонь, люди і худоби, з ангели славлять Тебе. (3)

Той, хто вірить, що ці слова відповідають дійсності і що в богослужінні ми воістину з'єднуємося з обома світами, той розуміє, яка велика таємниця полягає в православному богослужінні.

Таємниця ця полягає не тільки в тому, що тут знищується грань між людиною та всією тварюкою – небесною та земною, грань, яку ми так ясно відчуваємо, живучи в цьому причасному світі, але також і в тому, що через богослужіння ми долаємо й самі межі. часу поточного єства та входимо у світ вічності. Отже, в богослужінні немає нічого тимчасового, але все живе у вічності.

Зазвичай сенс святкування тієї чи іншої події з життя Ісуса Христа чи Божої Матеріми бачимо в тому, щоб піти до храму, прослухати там Євангеліє і піснеспіви, які розповідають про події, що відбулися колись дуже давно, згадати про ці події. Так можемо ми поставитися і до сьогоднішнього свята, церковне переказ каже нам про те, що близько 2000 років тому Пресвята Діва народилася в галілейському місті Назареті від старих батьків – праведних Іоакима та Анни. Воно розповідає, що Своїм народженням Діва Марія дозволила пута їхнього неплідства і принесла їм велику радість. Про це розповідають нам піснеспіви сьогоднішнього дня, і, мабуть, весь сенс свята зводиться до того, щоб згадати про ці події.

Але якщо ми звернемося до тексту самих піснеспівів і постараємося вникнути у сенс того, що кажуть їхні творці, то переконаємося, що таке ставлення до свята властиве лише людям зовнішнім, які не розуміють таємниць церковного життя. Насправді піснеспіви свята говорять зовсім інше. У стихирах сьогоднішньої вечірні ми чули: Сьогоднінеплідна брама відчиняється і двері дівоче Божественна прийде. Сьогоднівсесвітньої радості проголошення, сьогоднізвіявши вітри, спасіння провісниці, єства нашого дозволяється неплідство, і нарешті: Сьогоднінеплідна Ганна народжує Богоотроковицю(4). Що ж означає це сьогодні? (нині дозволяється неплідність, сьогодні Ганна народжує Богоотроковицю). Чи є це лише прийоми образної, поетичної мови чи в цих словах полягає якийсь інший зміст?

Якщо міркувати з погляду мудрості цього віку, то твердження реального сенсу цих слів є безумством. Адже все це сталося колись дуже давно. Але для тих, хто мудрує духовна (див.: Рим. 8, 5), все, що відбулося нас заради людини і нашого заради спасіння, не тільки сталося в часі, але й у вічності перебуває.

Тому коли ми чуємо сьогодні, що нині Діва Чиста від Анни походить(5), – нам відкриваються ворота вічності.

Богослужіння сьогоднішнього дня говорить нам про те, що народження Пресвятої Діви було радістю не тільки для Її батьків і родичів, що жили в Назареті, але стало всесвітньою радістю, що воно дозволило неплідність не тільки святих праведних Іоакима та Анни, але в ньому. єства нашого дозволяється неплідство і народжується плід живоносний світові (6).

Богослужіння відкриває нам, що Різдво Богородиці мало значення не тільки для тих, що жили в ті дні в Назареті, але відбулося нас заради людей і заради спасіння, що з народженням Її життя народжується сьогодні міст(7), що вводить нас у вічність.

Прославляючи Господа, ми кожне славослів'я закінчуємо словами: . Цими словами Свята Церква говорить нам про те, що богослужіння, яке ми звершуємо нині, буде здійснюватися і повсякчас і на віки віків, тому що вже й зараз воно відбувається у вічності і долучає нас до Вічного життя.

У цьому полягає велика таємниця богослужіння, яку відкриває нам Свята Церква.

Відніміть від богослужіння його потаємний зміст, укладений у словах нині і повсякчас і на віки віків, і для нас закриється поточне в ньому джерело Вічного життя, ви назавжди залишитеся відірваними від того, що було і пішло в безповоротне минуле, бо ніхто з людей не може бути присутнім при народженні своєї матері чи батька. Але ми знаємо, що найкращі з наших подвижників, ті, котрі були творцями богослужбових піснеспівів і канонів, пили з цього джерела Вічного життя. Вони з досвіду пізнали, що богослужіння відкриває нам пізнання вічності.

І для нас, грішних, найголовніше (і про це треба пам'ятати завжди) полягає в тому, щоб торкнутися цього джерела пізнання, яке відкривається нам через таємницю богослужіння.

А для цього, поки ви тут, на землі, з вірою, благоговінням і страхом Божим сприймайте все те, що ви бачите і чуєте в храмі, – все, що відбувається, співається, читається за богослужінням.

І коли ми знову нині входимо в річне коло богослужіння, пам'ятатимемо, ХТО ми і до ЧОГО ПОКЛИКАНІ.

І в міру входження в нього нам все більше відкриватиметься велика таємниця вічності.

Свята Церква вірить, що ми не одні відправляємо богослужіння, що разом з нами моляться і славословлять Господа Ангельські Сили і вся Небесна Церква. Нині Сили Небесні з нами невидимо служать,– оспівуємо ми Великим постом на Преждеосвячених Літургіях.

І не тільки в ці великі дні, а й у всі дні церковного року, за кожною Літургією перед малим входом, священик молиться: Сотвори з входом нашим входу святих ангелів бути, що співслужать нам і славлять Твою доброту.Саме звідси, з цієї співприсутності та співслужіння з нами вже досягли вічності і живуть вічним життям у Господі ангелів і святих, народжується і в нас прагнення у вічність.

Тому під час Божественної літургії священик після принесення Господу подяки про всіх святих і добряче про Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну Славну Владичицю нашу Богородицю та Приснодіву Маріюпоминає живих і померлих і молиться, щоб Господь згадав їх у Царстві Своїм, тобто долучив їх до Вічної Своєї Пам'яті, яка є Царством Божим.

З цього нам повинно бути ясно, що богослужіння, яке відбувається тут, на землі, є не що інше, як послідовне розкриття в часі таємниць вічності. А для кожного з нас, віруючих, воно є шлях, що веде нас до вічного життя.

Тому й свята церковні є не випадковими зборами пам'ятних днів, але сяючі в нашому тимчасовому світі точки вічності, проходження через які підпорядковується незмінному духовному порядку. Ці крапки змінюють один одного в певній послідовності, вони пов'язані один з одним, як сходинки єдиних сходів духовного сходження, так що, стоячи на одній з них, ми вже бачимо світло, що освітлює нас з іншого ступеня. Ось і сьогодні – читання канону супроводжується співом Воздвиженської катавасії Хрест написавши Мойсей.Здавалося б, вона не має відношення до сьогодення, але насправді це не так. Вона говорить нам про нерозривний духовний зв'язок наступних церковних свят.

Це світло Воздвиження, яке освітлює нас здалеку, тож уже сьогодні ми починаємо входити до нього.

Таємниця богослужіння є найбільшою з таємниць Церкви. Самі ми не можемо відразу осягнути її. Але ми знаємо, що вона була відкрита великим і найбільшим угодником Божим. Тому, входячи до їхнього досвіду через ті молитви і піснеспіви, в яких вони його сфотографували, просячи їхньої допомоги і молитов за нас грішних, можемо і ми поступово почати торкатися цієї великої таємниці.

І в міру того як через це народжуватимуться і зростатимуть елементи вічності, ми інакше, ніж тепер, будемо ставитися і до нашого тимчасового життя. Ми зрозуміємо тоді, що вона є тільки шляхом, що веде нас від дольнього до гірського, від тимчасового до вічного.

І тоді, йдучи з цього життя, ми, можливо, сподобимося Вічного Царства, приготованого Господом для тих, хто вже тут, на землі, почав входити до Його Вічної Пам'яті, яка є найбільшим досягненням для людини, що йде від дольньої до гірської.

(1) Святитель Опанас Великий. Слово на язичників 2 // Творіння. Ч. 1. С. 127.
(2) Святитель Григорій Богослов. Слово 38. На Богоявлення чи Різдво Спасителя // Творіння. Ч. ІІІ. С. 9-200.
(3) Служба 1 вересня. Канон індикту. Пісня 9-та.
(4) Служба Різдва Пресвятої Богородиці: на Господи, вигуки стихири 4,5,6-я.
(5) Саме там. Канон 2. Пісня 4-та, 2-й тропар.
(6) Саме там. Ікос.
(7) Саме там. Канон 1. Пісня 1-а, 3-й тропар.

21 вересняправославні християни згадують Різдво Пресвятої Богородиці. Ця подія – народження Матері Господа нашого Ісуса Христа від праведних батьків Йоакима і – описано у Церковному Переказі. Ми розповімо про історію, зміст і народні традиції, пов'язані зі святом.

Що таке Різдво Богородиці

Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії - повна назва свята, яке Російська православна церквавідзначає 21 вересня за новим стилем (8 вересня за старим стилем). Це один із . Дводесяті свята догматично тісно пов'язані з подіями земного життя Господа Ісуса Христа і Богородиці і поділяються на Господні (посвячені Господу Ісусу Христу) та Богородичні (посвячені Божій Матері). Різдво Богородиці – Богородичне свято.

Подія, яку ми святкуємо цього дня, не описана у Новому Завіті. Знання про нього прийшли до нас із Церковного Передання, одного з джерел нашого віровчення, разом із Писанням.

Переказ, що розповідає про Різдво Діви Марії, а саме - Протоєвангеліє Якова - було написано у II столітті. А відзначати свято як окремий день стали до другої половини V століття. Про це ми, наприклад, читаємо у Константинопольського патріарха Прокла (439-446 роки) та у требнику (богослужбовій книзі) Папи Геласія (492-426 роки).

Коли святкується Різдво Богородиці

Православні християни святкують Різдво Діви Марії 21 вересня за новим стилем (8 вересня за старим стилем). Це неперехідне свято, тобто дата його залишається незмінною щороку.

Свято за православною традицією триває 6 днів з 20 по 25 вересня. Цей період включає передсвято та святкування. Передсвяткування – один або кілька днів перед великим святом, до богослужінь якого вже входять молитвослів'я, присвячені наступній події, що святкується. Відповідно, посвята – такі ж дні після свята.

Що можна їсти на Різдво Богородиці

У 2018 році свято випадає на п'ятницю, пісний день, на честь свята віруючим дозволяється їсти рибу.

Події Різдва Пресвятої Богородиці

У Новому Завіті ми не знайдемо практично нічого про земне життя Богородиці. Євангелія не дає відомостей про те, хто були батьки Діви Марії і за яких обставин вона народилася.

Свято Різдва Пресвятої Богородиці засноване на Церковному Переказі. Існує так зване Протоєвангеліє Якова, написане у II столітті. У ньому ми читаємо, що Марія народилася від благочестивих батьків, Йоакима та Анни. Іоаким був вихідцем із царського роду, а Анна - дочкою первосвященика. Вони дожили до похилого віку і були бездітні. Це було джерелом скорботи для пари і викликало суспільний осуд.

Одного разу, коли Іоаким прийшов до Храму, первосвященик не дозволив йому принести жертву Богові, сказавши: Ти не створив потомства Ізраїлю. Після цього невтішний Іоаким пішов у пустелю для молитви, а Анна залишилася вдома і теж молилася. В цей час їм обом з'явився ангел і кожному сповістив: «Господь послухав молитву твою, ти зачнеш і народиш, і про нащадки твої будуть говорити в усьому світі».

Дізнавшись радісну новину, подружжя зустрілося біля Золотих воріт Єрусалиму.

Після цього Ганна зачала. Як пише Протоєвангеліє Якова, «пройшли покладені їй місяці, і Анна в дев'ятий місяць народила». Праведники дали обітницю присвятити свою дитину Богу і віддали Марію дочку в Єрусалимський храм, де вона служила до повноліття.

Історія святкування Різдва Богородиці

Свято Різдва Богородиці християни почали відзначати лише до V століття. Перші згадки про нього ми читаємо у Константинопольського патріарха Прокла (439-446 роки) та у требнику (богослужбовій книзі) Папи Геласія (492-426 роки). Також про свято пишуть святителі Іоанн Златоуст, Єпіфан та Августин. А в Палестині існує переказ про те, що свята рівноапостольна цариця Олена збудувала в Єрусалимі храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Ікона Різдва Богородиці

Найдавніші зображення подій Різдва Божої Матері ми зустрічаємо до X-XI століть. Це ікони та фрески. Наприклад, розпис грузинського храму VII століття Атени. Весь цей храм присвячений Богородиці (святу Успіння Богородиці).

Є й інші стародавні зображення свята: фрески у Київському Софійському соборі (перша половина XI століття) та у Преображенському соборі Мірозького монастиря (XII століття), композиція у церкві Іоакима та Анни сербського монастиря Студениця (1304 рік).

Традиційно на ранніх іконах та фресках іконописці зображували в центрі композиції праведну Ганну – матір Діви Марії. Породілля напівлежить на високому ложі, перед нею стоять жінки з дарами, акушерка та служниці, які омивають Богородицю в купелі.

З кожним століттям цей іконописний сюжет збагачувався новими і новими подробицями. Наприклад, стали зображати стіл із принесеними дарами та частуваннями, водоймище, птахів. Наразі ікону Різдва Богородиці часто роблять житійною, тобто доповнюють основний сюжет окремими композиціями (клеймами) – сюжетами з історії події. Плач Йоакима в пустелі, благовістя Йоакиму і благовістя Ганні, зустріч подружжя біля Золотих воріт Єрусалимського храму і таке інше.

До наших днів дійшов розпис собору Різдва Богородиці Ферапонтового монастиря, який у 1502 виконав великий іконописець Діонісій. Це фреска над головним входом, що зображує святу Анну на ложі; купіль; що приходять поклонитися народженій дружині дів з судинами в руках; Йоакима та Ганну з Дівою Марією на руках.

Богослужіння Різдва Богородиці

У VI столітті преподобний Роман Солодкопівець написав кондак Різдва Богородиці, але його текст не зберігся до наших днів. Найдавніший спів співу - тропар «Різдво Твоє, Богородиці Діво». Швидше за все, він був складений у V-VII століттях. Крім того, до сучасної служби свята входять, наприклад, піснеспіви святителя Андрія Критського (VII століття), преподобного Іоанна Дамаскіна VIII століття), Константинопольського патріарха Германа (VIII століття).

Тропар Різдва Богородиці

Голос 4:

Різдво Твоє Богородиці Діво, радість звести всесвітніше: з Тебе бо зсія Сонце правди Христос Бог наш, і зруйнувавши клятву, дасть благословення, і скасувавши смерть, даруючи нам живіт вічний.

Переклад:

Різдво Твоє Богородиця Діва, радість сповістила всесвіту: бо з Тебе засяяло Сонце правди - Христос Бог наш, і, зруйнувавши прокляття, дав благословення, і, знищивши смерть, дарував нам життя вічне.

Кондак Різдва Богородиці

Голос 4:

Іоаким і Анна зневажання безчадства, і Адам і Єва від попелиці смертні свободістася, Пречиста, у святому різдві Твоєму. То святкують і люди Твої, провини гріхів позбулися, позавчасно звати Ти: неплоди народжує Богородицю і живительку життя нашого.

Переклад:

Іоаким і Анна звільнилися від ганьби за бездітність, а Адам і Єва - від смертної загибелі святим Твоїм Народженням, Пречиста. Його святкують і люди Твої, що позбулися тяжкості гріховної, голосно Тобі вигукуючи: неплідна народжує Богородицю і живительку Життя нашого.

Величество Різдва Богородиці:

Величаємо Тебе, Пресвяту Діво, і шануємо святих Твоїх батьків, і всеславне славимо різдво Твоє.

Переклад:

Величаємо Тебе, Пречиста Діво, і шануємо святих Твоїх батьків, і всеславне славимо різдво Твоє.

Молитва перша на Різдво Богородиці

О, Пресвята Владичице, Христа Спасителя нашого Богообрана Мати, у Бога святими молитвами випитана, Богу посвячена і Богом кохана! Хто Тобі не втішить або хто не заспіває, Твого преславного Різдва. Бо Твоє Різдво було початком спасіння людей, і ми, сидячи в темряві гріхів, бачимо Тебе, Неприступного Світла оселю. Заради цього витійствуюча мова не може піснословити Тебе на надбання. Бо серафим піднялася Ти, Пречиста. Обидва прийми від негідних раб Твоїх теперішнє похвалення і не відкинь молитви нашої. Твоє велич сповідуємо, Тобі в розчуленні припадаємо і швидку в заступі чадолюбну і благосерду Матір зухвало просимо: благай Сина Твого і Бога нашого дарувати нам, що багато грішить, щире покаяння і благочесне життя, нехай зможемо чинити. Зненавидимо вся зла, що зміцнюється Божественною благодаттю у доброму волі нашому. Ти безсоромна надія наша в годину смерті, даруй нам християнську кончину, безбідну ходу на страшних поневіряннях повітряних і спадщину вічних і невимовних благ Царства Небесного, та з усіма святими мовчки сповідуємо Твій про нас заступ і нехай славимо єдиного Істинного Бога, Святої Трійціпоклоняється, Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

Молитва друга на Різдво Богородиці

Преблагословенна Діво Маріє, Цариці небеса і землі, Твоєму чудотворному образу припадаюче, зворушено глаголем: зглянь милостиво на раби Твоя і Твоїм всесильним клопотанням нізащо потрібна. Всі вірні чада Святі Церкви спаси, невірні зверни, що заблукали на шлях правої настави, старість і слабкість сил підтримай, юних у вірі святій зрости, мужність до добра направи, грішників до покаяння приведи і всіх християн благання почуй, болючих улікуй, скорботи влили подорожуй. Ти веси, Всемилостивий, бо немічний, як грішний, бо озлоблений і недостойний прощення Божого, бо будемо нам на допомогу, та ні в якому гріху самолюбства, спокуси і диявольського спокуси прогнівляємо Бога: Тя імами Представницю, що не відкине Господь. Якщо ж захочеш, то ти можеш дарувати нам як благодатне джерело, що вірно співаєш Ти і звеличує Твоє Різдво преславне. Визволи, Владичице, гріхопадінь і бід усіх, що благочесно закликають святе ім'я Твоє і поклоняються чесному образу Твоєму. Ти ж молитвами беззаконня наша туні очищаєш, тим самим Тобі припадаємо і ще кричимо: віджени від нас всякого ворога і супостата, всякої напасті і згубної невіри; молитвами Твоїми, подаючи дощі вчасні і землі рясна плодоносія, вклади в серця наш страх Божественний до виконання заповідей Господніх, нехай усі тихо і мирно поживемо на спасіння душ наших, на благо ближніх і на славу Господа, Йому бо, як Творцю, Промисловцю та Спасу нашому всяка личить слава, честь і поклоніння, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

Молитва третя на Різдво Богородиці

О, Пречиста і Преблагословенна Діво, Владичице Богородиці, що від неплоду за обітницею народжувалась і чистоти заради душі і тіла Твого сподобилася бути Матерію Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа, з Ним нині на небесі перебуваючи і маши велие Пресвятої Трійці, від Неяже, як Цариця, вінцем вічного царювання увінчана ти. Тим же смиренно до Тебе вдаємося і просимо: вибачай нам у Всемилостивого Господа Бога прощення всіх гріхів наших вільних і мимовільних; стражденному вітчизні нашому спасіння, миру, тиші і благочестя відновлення, часи мирні і безтурботні, крамол злих непричетні; до достатку ж плодів земних, повітря благорастворения, дощі мирні і тимчасові. І вся, яка до життя і спасіння нашого потрібна, випроси нам у Сина Твого, Христа Бога нашого. Найбільше ж поспіш нам украситися благими звичаями і добрими ділами, так, наскільки потужно, наслідувачі будемо святому Твоєму життю, яким від юності на землі украшалася ти, благоугоджуя Господу; задля цього явилася ти найчесніша Херувим і найславетніша Серафим. Їй, Пані Пресвята, будемо нам у всьому швидка Помічниця і премудра на спасіння Наставниця, нехай Тобі наступні і Тобою помагаємо, сподобимося спадкоємиці буті Небесного Царства, стражданнями Сина Твого проповідника Його, виконавцям же святих заповідей. Ти ж, Пане, єдина наша за Богом надія і надія, і Тобі весь живіт наш зраджуємо, чаюче Твого заради клопотання і заступництва не посоромлені бути в час виходу нашого від цього життя, і на Страшному Суді Сина Твого, Христа Бога нашого ясна Його стояння сподобитися, і там вічно радіти з усіма від віку Йому благоугодившими і немовно славити, хвалити, дякувати і благословляти Його з Отцем і Духом на віки віків. Амінь.

Проповідь митрополита Сурозького Антонія на Різдво Пресвятої Богородиці

В ім'я Отця і Сина та Святого Духа.

Будь-яке свято Матері Божої – це чиста радість. Це радість не тільки про любов Божу до нас, але і про те, що земля - ​​наша проста, рідна, звичайна земля - ​​може так відповісти на любов Господню. У цьому для нас особлива радість.

Коли ми від Бога отримуємо милість - радіє наше серце; але іноді робиться тужливо: чим, чим мені віддати любов'ю за любов, де знайти ту святість, ту ласку, ту здатність відкликатися всім єством на Божу милість? І тоді, хоч ми знаємо, що кожен з нас слабкий і немочий у любові, ми можемо подумати про Матерь Божу. Вона за всіх нас відповіла досконалою вірою, що ніколи не вагається надією і любов'ю такою широкою, що Вона зуміла обійняти цією любов'ю і небо і землю, відкритися любов'ю так, що втілився Син Божий, і так відкритися любов'ю до людей, що всі, найгрішніші, можуть прийти до неї і отримати милість. Це – відповідь усієї землі, це відповідь усього всесвіту на любов Господню.

І ось, радітимемо і віднесемо радість сьогодні з цього храму - не тільки на одну мить: будемо її зберігати день у день, дивуватимемося цією радістю, радітимемо цією радістю і станемо цю радість давати людям, щоб усяке серце зрадило і втішилося і просвітилося цією радістю про те, що земля може вмістити небо, що людина може відповісти Богові так, що Бог став би людиною.

І тепер, з віку до віку, поки світ стоїть, Бог серед нас, Христос Той самий серед нас, день у день. І коли буде виявлена, відкрита слава землі і неба, Господь Ісус Христос, істинний Бог, але й істинна людина, буде серед нас перебувати Божа Матір, Яка дала Йому тіло Своєю любов'ю, вірою, святістю, благоговінням.

Будемо зберігати, берегти, ростити цю радість і нею жити в дні скорботи, в темні дні, в дні, коли нам здається, що ні на що ми не здатні, що нічим не може земля відповісти на любов Божу. Відповіла земля, і стоїть ця Відповідь повік з піднятими руками, молячись за нас усіх, за добрих і за злих, ніколи не стоячи поперек шляху спасіння, всім прощаючи - а Вона має, що пробачити: адже люди Сина Її вбили - і до Неї ми прибігаємо. Бо якщо вона простить, ніхто нас не засудить.

З якою вірою приходимо ми до Божої Матері, якою глибокою вона має бути, щоб кожен з нас, який своїми гріхами і своєю негідністю бере участь у смерті Господній, міг би сказати: Мати, я погубив Сина Твого, але Ти вибач. І заступається за нас, і милує, і рятує, і виростає на весь зріст любові Господньої.

Слава Богові за це, слава Матері Господньої за цю її любов. Амінь.

Святий праведний Іоанн Кронштадтський. Проповідь на Різдво Пресвятої Богородиці

Довго сумували за своє непліддя праведні батьки Приснодіви, довго і палко молилися Господеві про розв'язання неплідності, яке вважалося покаранням від Бога за гріхи; багато творили милостині, щоб схилити на милість Всемилостивого, і терпіли образи від одноплемінників, і в цій скорботі і невпинній молитві і благодійстві поступово очищалися духом і спалахували більше і більше любов'ю і відданістю до Бога і таким чином були підготовлені Провидінням Божим до благословення до благословення. , обраної від усіх пологів у Матір втіленого Слова.

Тісним і скорботним шляхом Господь веде до слави і блаженства вибраних Своїх, бо і Самої Матері Бога за тілом передрічено було Симеоном, що душу Її пройде зброя і Вона зазнає тяжких скорбот у душі під час страждального життя Сина Її, щоб відкрилися багато сердець. Лк. 2, 34-35). Такий скорботний і тісний шлях усіх Божих обранців, бо мир і миродержець, тобто ворог Бога і людей, вкрай тіснить людей Божих; і Сам Господь допускає їм йти тісним шляхом, оскільки він сприяє їм прямувати до Бога і на Нього єдиного покладати свою надію.

Але звернемо погляд від скорботи до радості. Яку ж радість приносить нам Різдво Богоматері? Пояснимо докладніше церковну пісню, яка пояснює причини святкової радості. Через Різдво Приснодіви, через Єдинородного Сина Її і Бога прокляте і відкинуте людство примирилося з Богом, безмірно ображеним їхніми гріхами, бо Христос став Посередником примирення (Рим. 5,10-11), звільнилося від прокляття і смерті небесної, воно з'єдналося і зчинилося з єством Божественним; зведено на перше надбання своє цим розпустою, за висловом церковної пісні; відкинута раніше людина удостоїлася усиновлення Отця Небесного, отримала обітницю славного воскресіння і вічного життя на небесах разом з ангелами.

Все це здійснено і здійснюється втіленим із Пречистої діви від Духа Святого Сином Божим і клопотанням Пречистої Його Матері. Як шановано і звеличено людство через святу Діву Богородицю, бо Вона удостоїлася оновлення та усиновлення Богу; і Сама Вона удостоїлася за Своєю безмірною смиренністю і величезною чистотою і святістю бути Матіркою Боголюдини! Вона завжди перебуває найсильнішою Ходатайкою та Представницею роду християнського перед Своїм Сином та Богом! Вона – наша Надія непосоромна; Вона відводить від нас хмари праведного гніву Божого, відкриває нам давній рай Своїм могутнім клопотанням; Вона підтримує престоли царів і зберігає їх непохитно повік. Вона тисячоразово рятувала і рятує Росію від початку і дотепер; Вона її звеличила, прославила, утвердила та стверджує її; Вона Поручниця грішних на спасіння. До неї християни звертають свої незлічені моління, прохання, хвали, славослів'я та подяки; Вона здійснила і чинить у Церкві незліченні чудеса, сприятливі у всіх кінцях світу.

Будемо все світло тріумфувати свято Різдва Пресвятої Діви Марії, прикрашаючись самі всякими чеснотами християнськими. Амінь.

Дім Іоакима та Ганни

Будинок Іоакима та Ганни – одна з християнських пам'яток Єрусалиму. Як каже Церковне Передання, Діва Марія народилася у домі своїх батьків – праведних Іоакима та Анни. Розташовувався він у північно-східній частині Єрусалиму, нині це територія Мусульманського кварталу Старого міста, біля воріт Леви.

Православні та католики досі сперечаються про те, де точно стояв будинок, і збудували монастир та базиліку на відстані 70 метрів один від одного. Православний монастир святої Анни – місце паломництва для багатьох християн світу. На першому поверсі обителі – церква на честь Різдва Божої Матері, а під будівлею монастиря – стародавня печерка. Вважається, що ця печерка – частина будинку Іоакима та Ганни.

Храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці у Владикині

Храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці у Владикино- Духовний центр московського району Відрадне. Адреса: Алтуфьевское шосе, будинок 4.

Владикине - одне з найдавніших підмосковних сіл. Першим власником села був благовірний князь Данило Московський, син святого Олександра Невського та прямий нащадок рівноапостольного князя Володимира та княгині Ольги. 1322 року село завітали у вотчину тисяцькому Протасію Вельямінову, який прибув на службу до московського князя. Від його імені село і отримало свою першу назву - Вельяминова.

Через три століття, 1619-го, цар Михайло Федорович шанує Вельямінова князю Дмитру Михайловичу Пожарському, але незабаром село переходить до князя Івана Івановича Шуйського. Саме при ньому тут будується сільська церква на честь Різдва Пресвятої Богородиці (замість старої церкви в ім'я Святителя і Чудотворця Миколая).

Після 1653 року Святіший Патріарх Нікон робить село своєю вотчиною і дає йому нову назву - Владикине. У Владикино будують патріарший колійний палац та ще один храм – на честь Іверської ікони Божої Матері.

Перший кам'яний храм у Владикино був збудований у 1770 році. Дзвіниця була зведена графом К. Г. Розумовським, власником сусіднього села Петрівське. До середини ХІХ століття кам'яний храм сильно занепав. 1854-го на місці старого збудували новий, цього разу трипрестольний, храм із вівтарями архангела Михайла та архангела Гавриїла. Головний престол на честь Різдва Пресвятої Богородиці був освячений святителем Філаретом, митрополитом Московським та Коломенським.

У радянські роки храм не закривався, навіть у часи найжорстокіших переслідувань на Церкву. Під час Великої Вітчизняної війнив нього не потрапив жоден снаряд, хоч німці стояли зовсім близько. У роки були спроби знести храм під час будівництва естакади на початку Алтуфьевского шосе, але парафіяни змогли відстояти його.

Як свідчить Біблія, в одній Єрусалимській сім'ї у дружини Анни та її чоловіка Йоакима не виходило зачати дитину. Їхня сім'я була православною, вони довго просили дочку чи сина у Бога. Якось, сталося диво, Бог змилувався, і Ганна нарешті завагітніла. Перед її довгоочікуваною вагітністю у Йоакима було видіння: він побачив архангела Гавриїла. Архангел попередив майбутнього батька, що незабаром у них із дружиною з'явиться донька, і що її ім'я – Марія. Марія має дарувати спасіння всього світу.

Коли Богородиця з'являлася на світ, на четвертий рік її народження батьки віддали дівчинку служителі в храм, як їм заповів архангел Гавриїл. Марія служила Господу, не вчиняла гріхів і злодіянь і була обрана Ним для появи на світ Сина Божого. Після народження Ісуса Христа Марія молилася до кінця своїх днів за всіх людей і просила Господа змилуватися над ними. Зовнішність Богородиці є втіленням чистоти і світлої душі.

Що можна робити

Оскільки Різдво Богородиці є церковною урочистістю і не передбачає дотримання Постів, у цей день не можна їсти будь-яку їжу, веселитися і відпочивати. Багатьох цікавить, чи можна грати весілля у це свято. Відповідь – так. Більше того, Богородицю вважають покровителькою домашнього вогнища та жіночого щастя. Якщо весілля припадає на 21 вересня, то це буде додатковий оберіг для створення міцного союзу.

Обов'язково потрібно помолитися у свято Богородиці за здоров'я дітей та матерів. Якщо в будинку ще немає дитини, і з зачаттям виникають труднощі, обов'язково просять Пречисту Діву Марію допомогти. Марія почує заклики про допомогу та посприяє вирішенню труднощів. Можна сходити до церкви і поставити свічку за всю сім'ю, щоб жити у здоров'ї та спокої.

Що не можна робити

У День Народження Прародительки Божої забороняється:

• поганословити і лаятись з близькими, кричати на дітей;
• зловживати алкоголем;
• грубити та кривдити батьків, старих;
• виконувати важку роботу.

Якщо жебраки чи прокажені просять милостиню, треба дати трохи грошей. Відмова може загрожувати для жінки безпліддям чи невдачами у сімейному житті.

Прикмети та традиції

Бо на Русі всі церковні святапереплелися зі слов'янськими, на Народження Богородиці відзначали настання осінньої доби – Осеніни. З полів вже зібрали більшу частину врожаю і дякували Господу та природі за нього. Завжди просили теплу снігову зиму та ранню весну.

З ранку жінки ходили вмиватися до струмків і річок до сходу сонця і там зустрічали Осеніну. Приносили до водойм киселі, постряпушки, всіляко намагалися задобрити Матушку-природу.

Для молодих дівчат цей час припадала на проведення посиденьок. На посиденьки звали майбутніх наречених, напували їх чаєм із частуваннями, а хлопці сваталися.

У День Народження Богородиці намагалися спалювати весь мотлох у будинку. Вважалося, що це прибирає поганий пристріт.

Прикмет на Осеніну було багато. Всі вони в основному пов'язані з настанням осені та підготовкою до зими. Ось деякі:

• якщо погода тепла, зима теж буде хорошою;
• луків день – викопують всю цибулю із землі;
• потрібно муху чи мошку закопати в землю – комахи кусати не будуть;
• якщо є роса на траві - значить заморозки наближаються;
• якщо зірок на небі не видно – зима буде холодною;
• Якщо вітер дме в цей день, значить мало снігу буде взимку.

Як святкувати

Народження Богородиці – чудова нагода зібрати всю сім'ю за круглим столом. Запрошують батьків, бабусь та дідусів, дітей до себе на обід чи вечерю. Молода сім'я кличе у гості всіх родичів. Господині куховарять пироги і готують різні страви.

Якщо зустріч із рідними пройшла в теплій обстановці, значить і життя буде безхмарним та щасливим. Крихітки зі столу не викидають, а віддають пташкам або тваринам.

З народженням Спасительки ознаменовується початок нового періоду в житті, тому якщо в будинку є свічки, можна висвітлити кути, щоб усі позови пішли. За відсутності свічок запалюють лучинку і гасять її, потім знову запалюють. Такий обряд передбачає, що труднощі залишилися у минулому, а попереду чекає лише успішне майбутнє.

Що можна приготувати

Насамперед печуть хліб. По можливості, для куховарства використовують вівсяне борошно, але якщо його немає, то підійде і звичайне. Свіжим хлібцем пригощають гостей та домочадців. Залишки хліба засушують на сухарі та зберігають удома. Якщо хтось їх близьких захворів чи морально пригнічений, йому дають сухар та освітлену воду. Хворий обов'язково піде на виправлення.