Прислів'я про злодіїв на чуваській мові. Чуваські прислів'я швидше острословіци

чуваші- тюркський народ, один з корінних народів Поволжя і Прикам'я, який входив до приєднання до Московської Русі в Казанське ханство, але зберігаючи проте достатню відособленість. Загальна чисельність чувашів - близько 1,5 млн. Чоловік. Чуваська мова входить в булгарскую групу тюркської гілки алтайської сім'ї мов. Споріднені народи чувашів: булгари, савіри, хазари. В даний час більшість віруючих чувашів є православними, до приєднання у 1551 році до Російської держави були язичниками.

У чуваського народу багато прислів'їв і приказок про дружбу і праці, про Батьківщину і красу рідного краю, про сім'ю і виховання дітей. Нижче ви можете ознайомитися з найбільш відомими і частіше вживаними чуваськими прислів'ями.

____________

Б Лізка друг краще іншого родича.

Мати - богиня роду.

Діти - краса землі.

Близький лікоть, але не повернеш його, щоб вкусити.

Побачиш старого, зніми шапку.

В дорозі потрібні відважні, на полі брані потрібні богатирі.

Вита мочкалка - мотузка, невітая - сміття.

Чи не супереч старій людині.

Для дурня, що не день, то свято.

Добра слава цінніше багатства.

Не будеш з негідником.

Вдома не зуміла зварити юшку, а в селі зварила кашу.

Якщо народити, і пень буде гарний, як сваха.

За дикими гусьми і сойка зібралася.

Коли є місце біля дверей, не сідають на передні лави.

Хто не бачив риби, тому і вуха хороша.

Люди радіють, і пісня радіє; люди засмучуються, і пісня сумує.

Мал мураха, а риє схил гори.

Між двох оглобель неможливо заперечує двох коней.

Молотити жито добре вп'ятьох, а пироги є - удвох.

На роботі мало рук, за столом багато рук.

Надійний друг ціни не має.

Не бери собі в супутники поганого людини.

Не кожен раз в невід потрапляє риба.

Нескошена трава - НЕ сіно.

Невміло гавкаючий собака в село вовка призводить.

Нитка в тонкому місці рветься.

»Учням шкіл: до уроку задали« Прочитай чуваські прислів'я і підбери до них підходять за змістом (аналоги) російські прислів'я »? відповідь «

Звичай міцніше закону.

Один плюне - висохне, народ плюне - вийде озеро.

Перша дружина - чавунна, друга - глиняна, третя - скляна.

Перший син - скляний, другий син - глиняний, третій- чавунний.

Пиріг в чужих руках здається великим.

За жеребця помітно, яким буде кінь.

Поле з очима, ліс з вухами.

Дитина - домашнє божество.

Жвавий жеребець на ріллі укрощается.

Сам себе не хвали, нехай тебе люди похвалять.

Свій звичай в чужий будинок не переглянеш.

Сімдесят сім одному скоріше допоможуть, ніж один сімдесяти семи.

Слабкі разом - сила, сильні поодинці - слабкість.

Сліпий курці і лушпиння пшеницею здається.

Сусіди дорожче далеких родичів.

У друзів - одні пісні, у друзів - одні звичаї.

У марійців - журавлина з-під снігу, у чувашів - пиво з-під снігу.

У чувашина - сир, у татарина - кисле молоко.

Побачиш старої людини - зніми шапку.

Хочеш довго жити - будь здоров, хочеш бути здоровим - бережи дружину.

Хоробрий голову склав, утікач слід проклав.

Людина без друзів, що дерево без коріння.

Що є - разом, чого немає - навпіл.

Щоб управляти домашнім господарством, потрібен розум.

Чуваш цілує двічі: в колисці і в труні. ( прислів'я характеризує національну рису - чуваші дуже стримані в прояві почуттів)

Нехай трирічний допомагає батькові, трирічна - матері. ( чуваші рано привчали своїх дітей до праці; примітно, що російські говорили про Чувашії так: «у них дитя - однією ногою в колисці, інший - на оранці в поле»)

Зміст сторінки: народні чуваські прислів'я і приказки.

.

Текст роботи розміщений без зображень і формул.
Повна версія роботи доступна у вкладці "Файли роботи" в форматі PDF

Введение ................................................................................. ... стор.3

Цінність прислів'їв і приказок ...................................................... .стр.5

Частина 1.Из історії прислів'їв. ......................................................... стор.5

Частина 2. Про збирачів прислів'їв.

1. Збирачі російських прислів'їв .......................................... .... стор.6

1. Збирачі чувашских прислів'їв ....................................... ..стр.8

Частина 3. Порівняння російських і чувашских прислів'їв на прикладі прислів'їв

про працю .................................................................................... .стр.9

Висновок ........................................................................... ...... стр.21

Список використаної літератури .......................................... ... ...... .стр.22

додатки

Вступ

Прислів'я та приказки - безцінна спадщина нашого народу. Вони накопичувалися тисячоліттями задовго до появи писемності і усно передавалися від покоління до покоління. Н.В.Гоголь бачив в ній результат народних уявлень про життя і її різних проявах. В.И.Даль розумів прислів'я як «судження, вирок, повчання». У літературознавстві прислів'я - це поетичні, широко вживаються в мові, стійкі, короткі, часто образні, багатозначні, мають переносне значення вислову, оформлені синтаксично як пропозиції, нерідко організовані ритмічно, узагальнюючі соціально-історичний досвід народу і носять повчальний, дидактичний характер.

До загальних обов'язкових ознак прислів'їв можна віднести:

1. стислість;

2. стійкість;

3. зв'язок з промовою;

4. приналежність до мистецтва слова;

5. широка уживана.

Прислів'я та приказки є найдавнішим і популярним жанром усної народної творчості. У них народ відобразив своє ставлення до рідної природи і її явищ, соціальному та історичному досвіду своїх предків, висловив свою думку, моральні норми і естетичні ідеали. Тому порівняльне вивчення пословично-приказкових виразів отримало великий розвиток. Цій проблематиці присвячені праці В.Н.Кравцова, В.П.Аникин, В.П.Жукова, Г.Л.Пермякова, В. В. Виноградова идр. У цих працях прислів'я і приказки вивчаються в трьох аспектах: лінгвістичному, логіко-семантичному і художньо-образному.

Оцінюючи стан вивчення прислів'їв, особливо в порівняльно-порівняльному плані, слід зазначити, що власне лінгвістичних праць про прислів'ях створено трохи, в деяких з них прислів'я визначається так, як це прийнято в фольклористиці, без належного обліку її мовних особливостей.

У даній роботі ми ставимо цілийь зіставити прислів'я російського і чуваської мов в семантичному і структурному плані.

актуальністьтеми полягає в тому, що в роботі розглядаються пословічние вирази російської та чуваської мов в плані зіставлення семантичної характеристики, що важливо для розуміння збереження національних традицій, про що наголосив Президент РФ В. В. Путін в своїх травневих указах 2014 р

Предмет дослідження- семантичні подібності та відмінності прислів'їв про працю російського і чуваської мов.

Мета цієї роботи- порівняльно-порівняльне вивчення прислів'їв досліджуваних мов і виявлення на цій основі їх загальних і національно-специфічних особливостей.

Для реалізації цієї мети поставлені наступні завдання:

аналіз стану вивченості та розробленості прислів'їв і пов'язаних з ними теоретичних питань в в аспекті розглянутої теми;

характеристика і класифікація прислів'їв чуваської і російської мов за тематичними групами;

порівняльне вивчення прислів'їв і приказок даних мов в семантичному плані;

Цінність прислів'їв і приказок

Люди, котрі творили в старовину прислів'я, не вміли писати, так як просто не вміли цього робити, вони не були навчені грамоті. Тому найчастіше прислів'я були єдиним способом збереження свого життєвого досвідуі спостережень. Значення прислів'їв полягає в тому, що вони допомагають відобразити мислення народу у всьому його різноманітті, багатогранності і суперечностях. Крім того, прислів'я є важливою частиною способу життя народу, його стандартів і звичок. Прислів'я ніколи не сперечаються і нічого не доводять, вони досить впевнено висловлюють думки народу про те, про що вони нам кажуть. Прислів'я стверджують або заперечують, але роблять це так, що не залишається ні краплі сумніву в їх правоті. При цьому важливо відзначити, що одна прислів'я - це важлива думка, але тисячі прислів'їв, що живуть в народі, є багатосторонню і глибоко осмислену картину життя. Прислів'я також служать вихованню позитивних ідеалів - сміливості, чесності, почуття дружби, ставлять нам в приклад високоморальну поведінку. Вони вчать нас розрізняти добро і зло.

Частина 1.Из історії прислів'їв.

Джерела появи прислів'їв досить різноманітні. Головні з них - безпосередні життєві спостереження людей, соціально-історичний досвід народу. Боротьба з іноземними загарбниками, гаряча любов до батьківщини і ненависть до її ворогів, стійкість, мужність і героїзм російського народу - все це знайшло відображення в коротких, але мудрих висловах. Трудові люди, що створюють багатства країни і захищали її від іноземних загарбників, довгі століття знемагали під тяжким гнітом експлуатації і поневолення. Винуватців своє тяжке життя, своїх страждань народ бачив у бояр, чиновників, церковників, поміщиків, а потім в капіталістів. Чимало створено прислів'їв, в яких відбилася важка і голодне життя селянина, протиставлена ​​ситого і безтурботного життя вичавлює з нього всі соки пана. Класова боротьба, явна або прихована, ніколи не припинялася, і влучне слово було гострою зброєю в цій боротьбі. (Холопів слово, що Шпон; смерд погляд гірше лайки). Але поступово змінювалися погляди і уявлення людей. Особливо різка зміна в свідомості народу настала після Великої Жовтневої революції. Вперше в історії людства було створено держава робітників і селян, вага трудящі одержали рівні права, жінки звільнилися від багатовікового сімейного і соціального рабства, народ став справжнім господарем власної долі і завоював умови для вільної творчої праці. (Леніна заповіт облетів весь світ; Була скіпа і свічка, а тепер лампа Ілліча). Але, створюючи нове, народ не викидає все те краще, що було накопичено за століття нашими предками. (Деньга попа купить і бога обдурить - у нас немає ніяких умов). Але любов до праці, вміння і майстерність, сміливість, чесність, любов до батьківщини, дружба і інші якості, які раніше не могли проявлятися в повну силу, лише в наш час отримали всі можливості для найбільш повного розкриття. І прислів'я, що говорять про ці якості, завжди будуть нашими супутниками. У прислів'ях відбивається великий світ, в якому постійно відбувалися певні важливі події або суспільні відносини. тут відбивалися сімейні відносини, Сімейне життя, і багато іншого. Сьогодні дуже багато літературні вирази, які були безпосередньо взяті з художньої літератури, Продовжують ставати приказками і прислів'ями, тільки справжньою сучасності. Прислів'я - НЕ старина, що не минуле, а живий голос народу: народ зберігає у своїй пам'яті тільки те, що йому необхідно сьогодні і буде потрібно завтра.

Частина 2. Про збирачів прислів'їв.

1. Збирачі російських прислів'їв

Зібрати прислів'я почали ще в XVII столітті, коли деякі любителі стали складати рукописні збірники. З кінця XVII століття прислів'я друкуються вже окремими книгами. У 30-50-ті роки XIX століття збиранням прислів'їв зайнявся російський вчений і письменник Володимир Іванович Даль (1801-1872). У його збірка «Прислів'я російського народу» увійшло близько 30 000 текстів. З тих пір публікувалося багато збірок прислів'їв і приказок, але в наш час збірник В.І. Даля є найбільш повним і цінним. В кінці XIX століття до статей про прислів'ях виступали люди різних спеціальностей: етнографи, літератори, журналісти, педагоги, історики, медики. До числа найбільш значних дослідних робітпро прислів'ях відносяться: П. Глаголевскій, «Синтаксис мови російських прислів'їв» (СПБ, 1874); А. І. Желобовскій, «Сім'я по поглядам російського народу, вираженим в прислів'ях та інших творах народно-поетичної творчості» (Воронеж, 1892); С. Максимов, «Крилаті слова» (СПБ 1890); Н. Я. Єрмаков, «Прислів'я російського народу» (СПБ, 1894) та ін. Дослідники прислів'їв вважають, що поштовхом для появи цих робіт стала збірка прислів'їв В. І. Даля, який створив міцну основу для їх вивчення. Цікаву роботу написав А. І. Желобовскій - учитель гімназії. Спочатку він привів прислів'я, як ними «сам народ говорить про своє життя», як в прислів'ях «висловилися зовнішні умови і внутрішній лад життя сімейної та громадської». Потім показав, як прислів'я характеризують главу сім'ї, дружину, дітей, матір, мачуху, подружжя, зазначив нерівноправність жінок в дореволюційній Росії, їх затурканість, приниженість, яскраво і образно розповів про важку долю російської жінки, яка постала в прислів'ях приниженою і ображеною. Вивчення збірок, дослідницьких робіт і статей про прислів'ях показує, що в другій половині XIX століття зроблений подальший крок вперед по шляху вивчення і збирання російських прислів'їв. Саме в цей період, після виходу знаменитого збірника прислів'їв В. Даля, в країні з'явилася величезна кількість нових збірок, цікавих статей і праць про прислів'ях.

Збирачі чувашских прислів'їв.

Прислів'я башкири, як і деякі інші тюркські народи, називають «вмочував» (термін арабського походження, в перекладі означає «слово, сказане до місця»). Поряд з цим терміном в народі зустрічаються визначення «слово древніх», «слово старих», «слово предків», «слово народне». У чуваш «ваттісем каланамі» - «слово старих». Так народи висловлюють свою повагу до висловів, називаючи їх «словами предків». Незважаючи на таке розмаїття визначень, моральний сенстворів даного жанру залишається одним: «слово, вираз, що прийшли з глибини століть; мудрість, передана попередніми поколіннями ». Таким чином, ознаки тотожності прислів'їв чувашів і росіян можна помітити у визначенні терміна жанру. Обидва народи прислів'я називають висловами мудрих людей. Малі жанри чуваської фольклору почали збирати в XIX в. Найперший словник чуваського російської мови - «кореневого словника чувашско- російської мови» (1875г.-) веде до витоків мови. Його автором є Золотницький Микола Іванович. Дослідженню чувашских прислів'їв присвятили свої праці С.М.Міхайлов, Н.І.Золотніцкій, І.Н.Юркін, Н.І.Ашмарін, Петті, Юханкка, К. Пілеш, В.А.Долгов, Н.В.Нікольскій, І.І.Одюков, Н.Р.Романов, І.С.Тукташ і ін. Багатий матеріал з мови та фольклору приуральских чувашів належить Ашмаріна Н.І. Головною працею Ашмаріна є 17-томний «Словник чуваської мови», який учений готував протягом більше 30 років. Перші два томи побачили світ в 1910 і 1912 роках. Останній, 17 тому, був надрукований в 1950 році в Чебоксарах. Вчений збирав, обробляв і публікував твори чуваської фольклору. За прикладом Н.І.Ашмаріна Г.І.Комісаров розгорнув активну діяльність по збору історико-етнографічних та фольклорних матеріалів про Чувашії Південного Уралу, збираючи народні перекази, прислів'я та приказки. Незважаючи на наявний доробок, чуваська фольклор на території Республіки Башкортостан вивчений недостатньо.

Частина 3. Порівняння російських і чувашских прислів'їв на прикладі прислів'їв про працю

У кожної третини нації, заселяють багатонаціональну Росію, є друга рідна мова. Для мене це чуваська мова. Для себе я його відкрила, на свій сором, зовсім недавно. Мова для мене дуже цікавий, привабливий, адже вбереться він з молоком матері. Хто не знає рідної мови, той і чужому не навчиться. Цей мудрий вислів прийшло з давніх часів, але актуально і в наші дні. Моє занурення в рідну мову почалося з дослідження чувашских прислів'їв.

Здивувало й схвилювало те, що багато чуваські прислів'я дуже схожі з російськими і мають схожі еквіваленти. Була поставлена ​​мета порівняти російські і чуваські прислів'я.

Російські та чуваські прислів'я допомогли мені записати жителі чуваської села Елбулак-Матвіївка Біжбулякского району Республіки Башкортостан і міста Уфа.

Було опитано 200 респондентів-носіїв російської та чуваської мови. Вдалося записати 386 російських і чувашских прислів'їв (Додаток 1). Це становить 74% від числа всіх опитаних. 26% не змогли назвати жодної прислів'я. А у третини опитаних респондентів виникали труднощі назвати прислів'я відразу. (Додаток 2) Серед 84 опитаних чуваш в першу чергу згадали прислів'я російською мовою і тільки потім на рідному чуваському мовою (відео).

Проаналізувавши і згрупувавши прислів'я, ми зрозуміли, що частіше вживаються в мові прислів'я про працю, сім'ї та дружбу.

Праця - опорна категорія народної філософії, основа буття: простій людині і в голову не приходило, що можна жити, нічого не роблячи, тому цілком природно, що тема праці в чувашских і російських прислів'ях займає центральне місце. Про це ми можемо стверджувати, спираючись на соціологічне опитування. Нами було зібрано 54 чувашских 61 російських прислів'їв. (Додаток 3)

Вчені виділяють два рівня сприйняття праці. По-перше, праця сприймається людиною як необхідність. По-друге, на більш високому рівні праця трактується як внутрішня потреба людини.

Іншими словами, в першому випадку, людини спочатку змушують працювати, і він з дитинства починає розуміти, що праця необхідна, але при цьому в людині ще не виробилася звичка трудитися, не сформувалося прагнення до праці.

У другому випадку людина вже усвідомив, що праця стала важливою частиною його життя, що завдяки праці він заробляє собі на життя, а також може реалізувати свої прагнення і цілі, отримати нові знання та досвід.

Таким чином, можемо сказати, що перш ніж праця буде сприйматися людиною як основний сенс його існування, сам людина повинна прожити довгий шлях до такого розуміння, систематично виконуючи свої трудові обов'язки, навіть ті, які йому не зовсім подобаються. Але поступово людина повинна усвідомити цінність праці. В результаті аналізу зібраного матеріалу були виділені прислів'я, що реалізують розуміння цінності праці:

З ремеслом не пропадеш.

Без праці нічого не дається.

Справа вчить, мучить і годує.

На основі зібраного матеріалу була проведена класифікація прислів'їв про працю. Найчисленнішу групу становлять прислів'я, які виражають позитивне чи негативне ставлення до праці. У групі прислів'їв, що виражають позитивну оцінку трудової діяльності, особливий акцент зроблений на ролі роботи в життєдіяльності людини:

Негативну оцінку праці дають наступні прислів'я:

Всіх справ не переробиш.

Робота не чорт, в воду не піде.

Ĕç Вілс ті віç кунлăх юлать. (Праця і після смерті залишиться на три дні)

У групі негативної оцінки показано зневажливе ставлення до праці. Потрібно відзначити, що прислів'їв, які негативно оцінюють трудову діяльність, дуже мало.

В цілому для прислів'їв російського і чуваської мов характерно позитивне ставлення до праці. Праця визнається необхідним компонентом життя людини, завдяки якому можна поліпшити добробут і матеріальне становище, добитися успіху в житті, досягти певних цілей, реалізувати свої мрії. Це можна наочно простежити на наступних прислів'ях:

C ремеслом не пропадеш.

Пуян пурăнас тісний кăмака çінче Ларма юрамасть. (Якщо хочеш жити заможно, то не можна валятися на печі)

Російська та чуваська народи відрізняються гостинністю. У наступних прислів'ях відбивається розуміння народом того, що від якості праці людини залежить, чи буде сім'я нагодована, чи буде стіл сповнений страв:

Люди завжди сприймали працю як джерело доходу, багатства:

Ĕçлемесĕр, пурлăх пулмасть (Без праці не нажити стану)

Ремесло- золотий годувальник.

Ремесло пити-їсти не просить, а саме годує.

Тому майстрові люди завжди цінувалися:

Прислів'я відображають народну мудрість, моральну звід правил життя. Вони представляють широкі пласти життя і носять виховну спрямованість. У них закріплений досвід народу. Тематика прислів'їв різноманітна.

У чуваському і російською мовами є досить численна кількість прислів'їв, в яких засуджується лінь, неробство і неробство. Прислів'я даної групи висловлюють негативне ставлення до людей, які не хочуть і не люблять працювати:

Російські та чуваські прислів'я закликають не боятися роботи:

Страшно справу до зачину.

Очі боятися, а руки роблять.

За багатьма російським і чувашским прислів'ям можна судити про те, що важливим є хороший результат роботи, який може бути досягнутий тільки за допомогою високоякісного праці:

При цьому в групі російських прислів'їв представлені різні реалії і процеси сільської праці. Російський народ високо оцінює роль знарядь праці в трудовому процесі.

Без коси сіна НЕ накосити.

Серед почутих чувашских прислів'їв ми записали тільки одну, що реалізовує дане значення:

Не поспішай мовою, поспішай справою.

Наступне значення може бути позначено «Терпіння і труд». Який великий труд був здійснений і здійснюється без терпіння? Терпіння на межі - на межі і результати праці. Тому прислів'я про терпіння і праці прижилися, ставши невід'ємною частиною духу і сили нашого народу:

Крапля камінь довбає.

Такі людські якості, як намагання, старанність в процесі праці знайшли позитивний відгук у народній творчості. Це переконливо ілюструється в наступних прислів'ях:

Прислів'я російського і чуваської народів закликають людей до праці, тому що праця, на їхню думку, є джерелом здоров'я, він продовжує життя:

Від праці здоровеют, а від ліні хворіють.

Ĕçлекен çиннăн пічĕнар пек. (У працюючого особа рум'яне.)

Таким чином, прислів'я представляють широкі пласти життя і носять виховний характер.

Аналіз показав, що багато прислів'я чуваського народу мають аналогічні в російській мові:

Ĕçлемесĕр хирăм тăранмасть. (Без праці не прогодуєшся.) - Чи не потрудитися - і хліба не добитися.

Ĕç йивăр пулсан çіме тутлă. (Якщо робота важка, то смачна їжа.) - Гірка робота, так солодкий хліб. Працюй до поту, співаєш в полювання.

Кам Кулач çіес тет, кăмака çінче виртмасть. (Хто хоче їсти калачі, той не стане лежати на печі.) - Хочеш їсти калачі, так не сиди на печі.

Ĕçлесе пĕтерсен канма лайăх. (Після закінчення роботи добре відпочити.) - Закінчив справу, гуляй сміло.

Калла-Малла утмасан кун каçмалла березня іккен. (Важко, виявляється, провести день, якщо не бути схожим туди і сюди.) - Нудний день до вечора, коли робити нічого.

Від нудьги бери справу в руки. Маленька справа краща за велике безділля.

Подібність прислів'їв, на наш погляд, часто пояснюється не запозиченням, а однаковими умовами життя трудових верств населення. Але в той же час не можна відкидати і культурне взаємовплив і запозичення сусідніх народів. Подібність чувашских і російських прислів'їв - це результат спілкування народів і збагачень культури і мистецтва одного народу шляхом освоєння художніх і культурних досягнень іншого.

висновок

Вивчивши велику кількість російських і чувашских прислів'їв про працю, було виявлено наступне:

ознаки тотожності прислів'їв чувашів і росіян можна помітити у визначенні терміна жанру прислів'я. Обидва народи прислів'я називають висловами мудрих людей;

в російській і чуваської культурах переважають прислів'я, які виражають позитивне ставлення до праці;

як для російських, так і для чувашів першорядне значення мають якісне, відповідальне виконання трудової діяльності;

в обох лингвокультурах працю розцінюється як благо на противагу ліні і неробства, які негативно впливають на людину і заважають йому досягти успіху;

багато чуваські прислів'я еквівалентні російським, що пояснюється подібними умовами життя трудового народу і культурним взаимовлиянием.

Таким чином, прислів'я - це зразки народного красномовства, джерело мудрості, знань про життя, народних уявленнях і ідеалах, моральні засади. Прислів'я, що виникли як жанр народної поезії в далекій давнині, побутують протягом багатьох століть і грають побутову та літературно-художню роль, вливаючись в народну культуру.

Список використаної літератури

1. Прислів'я російського народу "В.І. Даль 1984 рік

2. "Чуваські прислів'я, приказки та загадки" Н.Р. Романов 2004 рік

3. Російсько-Чуваська словник В.Г. Єгоров 1972р.

4. "Збірник чувашских прислів'їв, приказок і крилатих виразів". Е.С. Сидорова, В.А. Ендеров 1782 р

5. Ашмарин Н.І. Словник чуваської мови. Чебоксари: Чуваш. кн. вид-во, 1999.

6. Золотницький Н.І. Назви родинних відносин у чуваш. Казань: унив-ой друкарні, 1971. - 16 с.

7. Чуваські прислів'я, приказки, загадкі- Н.Р.Романов. Чебоксари 2004р.

8. Ляцкого Е. А., Кілька зауважень до питання про прислів'ях і приказках, «Изв. від. рос. яз. і слів. Академії наук », 1897, том II, книга III.

9. Потебня А. А., З лекцій з теорії словесності. Байка, прислів'я, приказка, Харків, 1894.

10. Збори П .: Сімоні П., Старовинні збірники російських прислів'їв, приказок, загадок тощо. XVII-XIX ст., Вип. II.

11. Снєгірьов І., Російські народні прислів'я і притчі, М. 1848.

12. Шахнович М., Прислів'я та приказки про попів і релігії, М.-Л., 1933.

13. Шейдеман Б., Москва в прислів'ях і приказках, М., 1929.

14. Широкова О., Життя прислів'я, «Російська мова в радянській школі», 1931, № 6-7.

15. Волков Г.Н. Педагогічні погляди чуваського народу в приказках і прислів'ях / Учений. зап. ЧНІІ. Чебоксари: Чув. кн. вид-во, 1954. - Вип. X. - С. 183-208.

16. Прислів'я п приказки / упоряд. В.Д. Сисоев.-М.: П62 АСТ: Астрель, 2009 с.96

17. Даль В.І. Прислів'я російського народу. М .: Худож. лит-ра, 1989. - T.I.

Додаток 1

Додаток 2

додаток 3

Перша письмова згадка про чуваському народі відноситься до XVI століття. Серед вчених не вщухають суперечки з приводу походження цього народу. Однак більшість дослідників сходяться на думці, що чуваші є нащадками культури Волзької Булгарії. А предками чувашів вважаються племена поволзьких фінів, які в VII-VIII ст. змішалися з тюркськими племенами. Цікаво, що в епоху правління Івана Грозного предки чувашів були частиною Казахського ханства, що не втрачаючи деякої незалежності при цьому.

Зміст [Показати]

Мудрість старшого покоління на користь молодим

Ось одна з чувашских прислів'їв, яка стане в нагоді молодому поколінню: «». Молодь часто вважає себе достатньо самостійною і досвідченою, щоб приймати рішення щодо свого життя. І це цілком природно - адже кожен хоче йти своїм шляхом. Однак при цьому не варто забувати, що життя повне труднощів і непередбачуваних ситуацій. І нерідко допомогти в їх подоланні може тільки старший наставник. Чуваші, як і багато інших народності, добре знали цю мудрість. І тому вони наставляють молодих допомогою корисної прислів'я. Тільки більш старший і досвідчений може навчити молодого, як уникнути тих чи інших труднощів. адже літня людинавже з цими складнощами стикався, а молодик - ще немає.

Заздрість - найгірший порок

Чуваські прислів'я відображають найрізноманітніші аспекти людського життя. «Чужа їжа стає смачнішою», - говорить народна мудрість чувашів. Ця істина справедлива для представників будь-якої народності. Адже незалежно від національної приналежності, людям властиві одні і ті ж слабкості. І одним з таких вад є заздрість. Коли людині здається, що у інших людей справи йдуть краще, ніж у нього - це говорить про невміння бути вдячним за те, що вже є. Заздрісник ніколи не буде щасливим - адже в будь-якій ситуації знайдуться люди, які більш багаті, впорядковано, талановиті, ніж він. Тому потрібно розвивати своє вміння цінувати життя і ті блага, які вона дає.

Ледар завжди бідний

Ще одна Чуваська прислів'я ділиться загальновідомою мудрістю: «У ледаря гаманець порожній». Дійсно, у тих людей, які докладають зусиль для поліпшення свого добробуту, завжди буде спостерігатися нестача грошей. Коли ж людина не лінується, намагається вирішити свої фінансові труднощі, рано чи пізно він стане на шлях достатку. Ледареві ж доведеться задовольнятися тим мізерним майном, яке у нього є. Тому люди, які не прагнуть долати свою лінь, можуть зіткнутися з найстрашнішими наслідками своєї бездіяльності, аж до повного розорення. З цієї точки зору, ця Чуваська прислів'я буде дуже корисна кожному.

Зовнішня краса скороминуща

«Краса на час, доброта навіки», - говорить ще одна народна мудрість. Людська більш-менш пристойними приходить і йде. І наскільки прогресивною ні стає сучасна індустрія краси, від старості ще не вдалося втекти нікому, про що також нагадує ця Чуваська прислів'я російською. Поки що люди не розгадали головний секретстаріння. може бути, це й на краще. Адже так у людини є можливість розвивати свої найкращі душевні якості, цінувати внутрішню, духовну красу. Ті, для кого джерелом радості є тільки власна більш-менш пристойними, роблять свідомо програшну ставку. Краса зовнішня рано чи пізно зникне. А доброта і інші благородні душевні якості залишаться з людиною назавжди.

Народні спостереження за змінами в особистості

Чуваські прислів'я і приказки нерідко відображають реальність в дуже ємних і чітких висловлюваннях. «Лагідний став грізним», - говорить народна мудрість чувашів. Ця приказка відображає часту ситуацію, коли спочатку смиренний і скромна людина з якихось причин виявляє зовсім іншу сторону свого характеру. У цій прислів'ї є відтінок презирливого ставлення до подібного перетворення особистості. Адже коли скромний наглеет, це не говорить про те, що він став краще і піднявся на новий щабель духовного розвитку. Швидше, той, хто зможе приборкати свою нахабність і стати грізною, гідний поваги.

Природу не змінити

«Собаку не зробиш лисицею», - говорить ще одне прислів'я чуваського народу. Ця мудрість буде також справедлива для всіх народів, адже в ній йдеться про те, що природа живої істоти незмінна. За допомогою образів дана прислів'я вчить, що людина не може стати іншим, змінити повністю свій характер. По крайней мере, зробити це надзвичайно важко. І якщо людина спочатку має будь-яким особистісним якістю, то змінитися практично неможливо. Ця психологічна істина була добре відома чувашскому народу, що і послужило причиною виникнення даного прислів'я.

Прислів'я про внутрішні мотиви людини

Ще одна Чуваська мудрість говорить: «Всередину людини не влізеш». Це означає, що не можна заздалегідь прорахувати, як буде діяти інший. Його мотиви нікому не відомі, крім нього самого. Іноді може здаватися, що між людьми складаються теплі і відкриті відносини. Навіть в цьому випадку людина не відкриває повністю свою душу іншому, а найближча дружба передбачає наявність власних інтересів, цінностей, мотивів. Тому прорахувати дії іншого не можна. Адже і сама людина може зробити щось, що буде несподівано для нього самого.

Біда за бідою

Без нитки і старого ковдра не пошиєш

Без висівок хліба не буває

Без ради старих справа не піде

Береста не стане папером

У чагарнику, де водяться вовки, козі не життя

У ліс дров не возять, в колодязь води не ллють

У лісі ягоди дозрівали, а стара померла від холоднечі

У народі знайдуться сильніше сильного, розумніші розумного

В один рік перепілка жиріє, в інший рік - деркач

У господарстві і кривої цвях стане в нагоді

Всередину людини не влізеш

Ворона каже: «Мої пташенята білосніжні»

Всяк молодий постаріє, а старий молодим ніколи не буде

В'яз гнуть, поки він молодий

Де сміх, там і сльози

Дивлячись на матір, бери доньку

Гнила Липа сто років стоїть

Кажуть, що роботи і після смерті залишиться на три дні

Два рази молодим не будеш

Справа йде на лад, коли багато працівників

Дрова горять - дим іде

Душа батьків - в дітях, а серце хлопців - в ведмедів

Його бабуся і моя тітонька на одній галявині костяницю збирали

Якщо вигодуєш сирітську телицю, губи будуть в маслі, а якщо виховаєш сирітського хлопчика, то особа буде в крові

Якщо говорити «мед», «мед», в роті солодко НЕ буде

Якщо один руку подає, інший не зустріне його з дубиною

Запас всього краще

І шпак іноді по-солов'їною засвище

Той, хто йде обхідним шляхом щастя відшукав, що йде прямо на потребу напоровся

З одного пера не зробиш перини

Хто має дітей хвилюється, а бездітний горює

Інша слово гостріше ножа

Як проживуть попи, якщо за один рік не помре сто чоловік в приході?

Чужа їжа стає смачнішою

Слово одно золоту

Молитвою кліть не побудуєш

Грач каже: «Хоч чорне, все ж своє дитятко»

Без ради старих справа не піде

Після горя приходить радість

Яке обличчя, така і душа

Жінка без чоловіка, що кобила без вуздечки

Який у хліба, такий і у справи

Якщо прорветься крізь сорок зубів, розійдеться по сорока селах

Мова без кісток

Рідний солодкий, чужий гіркий

Звір, що не випробував зимової холоднечі, не може оцінити тепло літнього сонця

І пень буде гарний, як сваха, якщо його народити

Старий в'яз буває з дуплом

Біда їздить на трійці, а щастя ходить пішки

Біда за бідою

Не знаючи слова, не говори

Погана слава за вітром летить, а хороша пішки йде

Правда рятує від смерті

Дитя не плаче - мати не чує

Зверніть увагу:

Правду всі хвалять, а брехні ніхто не вірить

Чужа їжа стає смачнішою

Слово одно золоту

Молитвою кліть не побудуєш

Скотина з худобою і людина з людиною не однакові

Занадто розбірливому дістануться покидьки

Що сказано дочки, нехай почує невістка

Грач каже: «Хоч чорне, все ж своє дитятко»

Насіння в'яза падають у його комля

Без ради старих справа не піде

Після горя приходить радість

Яке обличчя, така і душа

Жінка без чоловіка, що кобила без вуздечки

Який у хліба, такий і у справи

Людина, що випробував голод і ситість

Кисле молоко не стане молоком, баба не стане дівчиною

Якщо прорветься крізь сорок зубів, розійдеться по сорока селах

Мова без кісток

Чи не будеш говорити - не буде слів, не будеш теслювати - не буде трісок

Рідний солодкий, чужий гіркий

Звір, що не випробував зимової холоднечі, не може оцінити тепло літнього сонця

Старої людини словами не проведеш

Мова у нього гострий, так слова тупі

І пень буде гарний, як сваха, якщо його народити

Старий в'яз буває з дуплом

Біда їздить на трійці, а щастя ходить пішки

Здолав кішку, але був переможений мишею

Перш ніж побудувати будинок, приготуй дах

Що говорили в старовину, то правда

Дитині, яка не плаче, не дають грудей

Подивися на жениховой батька, віддавай дочка

Біда за бідою

Не знаючи слова, не говори

Хто лежав у тіні, сподіваючись на бога, залишився без єдиного шматка хліба

Погана слава за вітром летить, а хороша пішки йде

Правда рятує від смерті

Нечисленне стадо - що короткий аркан

Дитя не плаче - мати не чує

Чуваські прислів'я і приказки. Збірник №1 знаходили по фразах:

• Чуваські прислів'я і приказки. Збірник №1 скачати безкоштовно
• Читати Чуваські прислів'я і приказки. Збірник №1
• Краще: Чуваські прислів'я і приказки. Збірник №1

Перша письмова згадка про чуваському народі відноситься до XVI століття. Серед вчених не вщухають суперечки з приводу походження цього народу. Однак більшість дослідників сходяться на думці, що чуваші є нащадками культури Волзької Булгарії. А предками чувашів вважаються племена поволзьких фінів, які в VII-VIII ст. змішалися з тюркськими племенами. Цікаво, що в епоху правління Івана Грозного предки чувашів були частиною Казахського ханства, що не втрачаючи деякої незалежності при цьому.

Мудрість старшого покоління на користь молодим

Ось одна з чувашских прислів'їв, яка стане в нагоді молодому поколінню: «Без ради старих справа не піде». Молодь часто вважає себе достатньо самостійною і досвідченою, щоб приймати рішення щодо свого життя. І це цілком природно - адже кожен хоче йти своїм шляхом. Однак при цьому не варто забувати, що життя повне труднощів і непередбачуваних ситуацій. І нерідко допомогти в їх подоланні може тільки старший наставник. Чуваші, як і багато інших народності, добре знали цю мудрість. І тому вони наставляють молодих допомогою корисної прислів'я. Тільки більш старший і досвідчений може навчити молодого, як уникнути тих чи інших труднощів. Адже літня людина вже з цими складнощами стикався, а молодик - ще немає.

Заздрість - найгірший порок

Чуваські прислів'я відображають найрізноманітніші аспекти людського життя. «Чужа їжа стає смачнішою», - говорить народна мудрість чувашів. Ця істина справедлива для представників будь-якої народності. Адже незалежно від національної приналежності, людям властиві одні і ті ж слабкості. І одним з таких вад є заздрість. Коли людині здається, що у інших людей справи йдуть краще, ніж у нього - це говорить про невміння бути вдячним за те, що вже є. Заздрісник ніколи не буде щасливим - адже в будь-якій ситуації знайдуться люди, які більш багаті, впорядковано, талановиті, ніж він. Тому потрібно розвивати своє вміння цінувати життя і ті блага, які вона дає.

Ледар завжди бідний

Ще одна Чуваська прислів'я ділиться загальновідомою мудрістю: «У ледаря гаманець порожній». Дійсно, у тих людей, які докладають зусиль для поліпшення свого добробуту, завжди буде спостерігатися нестача грошей. Коли ж людина не лінується, намагається вирішити свої фінансові труднощі, рано чи пізно він стане на шлях достатку. Ледареві ж доведеться задовольнятися тим мізерним майном, яке у нього є. Тому люди, які не прагнуть долати свою лінь, можуть зіткнутися з найстрашнішими наслідками своєї бездіяльності, аж до повного розорення. З цієї точки зору, ця Чуваська прислів'я буде дуже корисна кожному.

Зовнішня краса скороминуща

«Краса на час, доброта навіки», - говорить ще одна народна мудрість. Людська більш-менш пристойними приходить і йде. І наскільки прогресивною ні стає сучасна індустрія краси, від старості ще не вдалося втекти нікому, про що також нагадує ця Чуваська прислів'я російською. Поки що люди не розгадали головний секрет старіння. може бути, це й на краще. Адже так у людини є можливість розвивати свої найкращі душевні якості, цінувати внутрішню, духовну красу. Ті, для кого джерелом радості є тільки власна більш-менш пристойними, роблять свідомо програшну ставку. Краса зовнішня рано чи пізно зникне. А доброта і інші благородні душевні якості залишаться з людиною назавжди.

Народні спостереження за змінами в особистості

Чуваські прислів'я і приказки нерідко відображають реальність в дуже ємних і чітких висловлюваннях. «Лагідний став грізним», - говорить народна мудрість чувашів. Ця приказка відображає часту ситуацію, коли спочатку смиренний і скромна людина з якихось причин виявляє зовсім іншу сторону свого характеру. У цій прислів'ї є відтінок презирливого ставлення до подібного перетворення особистості. Адже коли скромний наглеет, це не говорить про те, що він став краще і піднявся на новий щабель духовного розвитку. Швидше, той, хто зможе приборкати свою нахабність і стати грізною, гідний поваги.

Природу не змінити

«Собаку не зробиш лисицею», - говорить ще одне прислів'я чуваського народу. Ця мудрість буде також справедлива для всіх народів, адже в ній йдеться про те, що природа живої істоти незмінна. За допомогою образів дана прислів'я вчить, що людина не може стати іншим, змінити повністю свій характер. По крайней мере, зробити це надзвичайно важко. І якщо людина спочатку має будь-яким особистісним якістю, то змінитися практично неможливо. Ця психологічна істина була добре відома чувашскому народу, що і послужило причиною виникнення даного прислів'я.

Прислів'я про внутрішні мотиви людини

Ще одна Чуваська мудрість говорить: «Всередину людини не влізеш». Це означає, що не можна заздалегідь прорахувати, як буде діяти інший. Його мотиви нікому не відомі, крім нього самого. Іноді може здаватися, що між людьми складаються теплі і відкриті відносини. Навіть в цьому випадку людина не відкриває повністю свою душу іншому, а найближча дружба передбачає наявність власних інтересів, цінностей, мотивів. Тому прорахувати дії іншого не можна. Адже і сама людина може зробити щось, що буде несподівано для нього самого.

Чуваська народ малий, а ціна велика. Він народжує прекрасних вчених і філософів, артистів і зодчих, а також майстрів на всі руки. Нечисленне багато національним фольклором і дарує свою культуру всьому світу. Крім точних і гуманітарних наук, пісень і танців, живопису і літератури, чуваші досягли успіху в комічному, поетичному і Пословично жанрах.

Ці люди на кшталт російським і навіть носять такі ж прізвища: Іванов, Петров, Васильєв, Матвєєв, Савельєв, Данилов, Антипин і безліч інших. Хоча мова у них інший і мова відрізняється вимовою, а характер більш миролюбний, але чуваські жителі добре володіють слов'янським наріччям і чудово складають приказки. Їх прислів'я так само дотепні, сатиричні та правдиві.

На чуваській мові притчі ллються без нічого

Під притчами ми, звичайно, маємо на увазі прислів'я на чуваській мові. Вони проговорюються так само легко і мелодійно, як частівки в російських текстах. Природно, вивчати напам'ять саму мова не потрібно. Досить послухати корінних жінок, як вони чудово співають.

Дівчата-чувашкі взагалі володіють даром прикрасити будь-яке свято дивовижними мелодіями і танцями. Саме на башкирських заходах веселі чуваські прислів'я звучать найчастіше і радують глядачів.

Кантёр акрём шётмар - Коноплі садив, та не зійшла.

Сохалані çавнашкал - Видно, так доглянута убого.

М. н коллянас: м. Н макрас - Що мені плакати, що мені сумувати.

Хамён телей çавнашкал? - Мабуть, доля моя далеко?

Улёхёттём ç \ лл. ту çіне - Зійшов би на високу я гору.

Çиру çирайёттём шур чул çіне - І напис створив на білому камені.

Хамён алёран кілсесс. н - І якби то було в моїй волі.

Çирайёттём пуçёма ирлёха - Собі щасливу залишив частку.

Ялсем пір наçç ті Ялпаев .: бенкет. н ті Ялпаев пір - Всім селом селяни поживають, нам би теж всім селом пожити.

Своєрідний символьний говір надає таємничість рідкісного російському племені чувашів. Це ще одна гілка, що йде своїм корінням в далеку історію і розквітла в сучасному столітті. Вона виросла в пригожу цивілізацію зі своїми устоями і звичаями. Слухаючи творчість цього народу, можна сказати: на чуваській мові притчі ллються без нічого.

А російським духом пахне

Спробуємо підібрати до чувашским прислів'ям русскіевираженія і порівняти їх.

Прочитаємо кілька чувашских скоромовок:

• Поки біда гарцює в трійці, то щастя тупотить пішки.
• Є в народі розумнішими розумного і сильніше сильного.
• Грач прорік: «Нехай хоч чорне, але своє дитятко».
• У кущах, де туляться вовки, козі не жити.
• Важливо справа людини, а не його звання.
• Добра слава пішки йде, а погана за вітром летить.
• Старий ніколи не буде молодим, але всякий молодий постаріє.
• Мати глуха, поки дитина мовчить.
• Молодим два рази не будеш.
• Бери дочка, а гляди на матір.
• Навіть старе ковдру без нитки не сошьyoшь.
• Без висівок і хліба немає.
• Людині всередину НЕ влізеш.
• Кривий цвях і в господарстві стане у пригоді.
• У колодязь воду не ллють, в ліс дрова не возять.
• Папір назад не стане берестой.
• Від холоднечі померла бабуся, поки ягоди в лісі зріли.

Підберемо російські прислів'я за змістом:

• Де біда гуляє вільно, щастя там сидить тихенько.
• Були, є і будуть на Русі богатирі.
• Своє порося знає кожна свиня.
• Барани - по дворах, козли - по горах, а вовки - по долах.
• Коль не можеш до своєї мети йти, то повзи до неї.
• За будь-яке слова не поверстанних так само, як за вітром в полі не викрадають.
• Будеш щасливим, якщо виграєш, а мудрим, якщо програєш.
• Мати не розуміє, якщо дитя не плаче.
• День і ніч - доба геть.
• Від молода до стара живемо один раз.
• Від завтра не втечеш, вчора не наздоженеш.
• Всяк кравець шиє свій крій.
• Вода так і буде, якщо воду варити.
• Яке дерево, такі на ньому і яблука.
• Хто їде - той не встане, а хто стоїть - той не поїду.
• Хто - здатний будь-що, той і сурмить в то.
• Брага по бабі, пиво по батькові, а наречений - по дівці.
• Час та пора - золота дорожче.

Відразу видно, що національні вислови і афоризми практично неможливо розрізнити за значенням і побудови. Це означає, що культура двох республік взаємодіє між собою, і люди дуже близькі за характером і традиціями. Чуваські прислів'я хоча і трохи незвично виглядають, але правильно складені, цікаві, інтелектуальні і доступні в розумінні.

В країні благородства і новизни

Прислів'я є невеликі пропозиції, в які мудрецями і поетами, доцентами і простими людьмивкладаються ті чи інші тлумачення життя, долі, любові, смерті, радості ...

Кожна прислів'я належить до окремої філософської категорії. Іноді читання цих шматочків тексту зачаровує і позбавляє реальності, несучи в країну розумового благородства. Повертаючись звідти, починаєш бачити реальний світ іншими очима. Чуваські пословіцизатрагівают душу новизною, а вивчення фольклору рідкісної нації поглинає повністю.

Де прислів'я чувашів, там шматок культури нашої

Іноді виникає питання -де ж почути настільки незвичайні рядки, що підкорюють мудрими оповідями і достатком тлумачень? Прислів'я чуваського народу можна знайти в бібліотеках міста та читальних залах. Їх легко заучувати в інтернеті за комп'ютером або в "Плей-маркеті" для планшетів і смартфонів з операційною системою "Андроїд", а також в магазині App Store для ОС mac.

Багато аудіокниг і окремих записів є на музичних сайтах в форматах мр3 і wav. Ще краще з'їздити в Чуваської Республіки. Часу це багато не відніме. Вона прилягає з півдня до кордонів Мордовії і Ульяновської області, а на сході і заході - до Татарстану і А побувавши на таких святах, як Сĕрен або Калăм, і провівши час в розпал ігор і пісень, жартів і танців, казок і прислів'їв весняного торжества, жодна людина не поїде з Чувашії байдужим.