―Донно Роза! Донна Роза, я старий солдат, і не знаю слів кохання. Але коли я вперше побачив вас, донно Роза, я відчув себе стомленим подорожнім, який на схилі життєвого шляху побачив на осяяному сонцем полі ніжну, донна Роза, ніжну фіалку.
―Я, здається, починаю здогадуватися. Невже ніжна фіалка – це я?
- Ви розгадали мій секрет, донно Роза.
- Це був мій маленький жарт. А-ха-ха! Я взагалі така пустунка!
―Ні, ні, ні, я йому не вірю! Він любить не мене, а мої мільйони.
- Але чому ж ти, худоба, не відмовила відразу?!
―Ви нічого не розумієте. Повинна ж я була його трохи помучити. Саме так поводяться порядні жінки.
―Цей ваш опікун — така своя… Вибачте, у нас у Бразилії всі знатні жінки так лаються!
- Ми зникли - вона знає мого бразильського чоловіка!
―Бетті, протягом життєвого шляху у кожного чоловіка зустрічаються фатальні миті, коли він нещадно рве зі своїм минулим, і в той же час тремтячою рукою скидає таємничий покрив майбутнього.
―Вам ясно?
―Ні. Швидше, туманно.
―У тебе є совість, тварина?
-Мені дуже соромно. Я сором'язлива.
―Ох, ти мене лякаєш, я жінка нервова!
―Мій батько збирається одружитися.
-На здоров'я. А на кому?
―На тобі, негіднику!
―Ні, це надто.
- Ах, ви такий любий чоловік. Це щось!
-Ах да. І що це почуття настільки велике і глибоко?
―Глибоко. Як океан! Ах... Я навіть кину пити.
- Так... Спокійно. Брассет! Бритву, мило, гарячу воду. Швидко.
- Добре, сер.
― Попереджаю, я просто так не дамся.
―О, як я люблю і ціную вас.
- Ви полюбили б і оцінили мене ще більше, моя крихто, ... якби познайомилися зі мною ближче.
―Я присягаюся, я заслужу ваше кохання.
―Тут тільки одна дівчина...
- Як вам не соромно лякати слабку жінку?
- Тітонька, дозвольте запропонувати вам маленький шматочок ростбіфа.
―Дякую, друже, спасибі. Тільки шматочок можна більше. Кладіть мені все. Я хочу сказати, більше гарніру.
- Я тітонька Чарлі з Бразилії, де в лісах живе багато диких мавп.
―Всесвітньо відома мільйонерка. Одружитися з нею - мрія мого дитинства.
―Ви мене смертельно образили! Але я люблю зухвалих чоловіків. Якщо ви зможете вимолити прощення, я поверну вам життя.
-Що таке? Пахне моїми сигарами. Ти не відчуваєш, Брассете?
―Ні, не відчуваю.
- Як сюди потрапив цей сер?
―Джин, бренді, ром?
- Я на службі, сер.
- Значить, віскі.
- Сер, хто розливатиме чай?
―Хто ж як не я, найстарша з присутніх тут дам?
― Дізнайся, чи не хоче хтось цукру чи вершків?
―А хто не хоче цукру чи вершків?
- Ох, дон Педро... Ох! То був такий чоловік! Це щось.
- Вона любить випити. Цим треба скористатися.
―Дон Педро? А ви, ви знаєте взагалі, що це був за чоловік? Що то був за чоловік? То був... Це був жорстокий, підступний деспот! Тиранив дружину, дітей, служницю...
―Так у вас і діти є? Так! Штук шість чи п'ять. Я точно не пам'ятаю зараз.
- Але ж дон Педро помер.
―Яка неприємність.
― Чи мало в Бразилії Педров? І не порахуєш!
―Давайте закуримо. По-нашому, по-бразильськи!
―Чудова країна! Це... Чудова країна. М-так. Там у лісі стільки диких мавп! Вони... ... Вони як стрибнуть!
―Я заспіваю вам.
―Браво! Браво! Народну бразильську пісню. Дон Педро їх просто любив.
―Бразильська народна пісня "Кохання та бідність"! Слова Роберта Бернса.
- За дона Педро!
―Ну що таке, пупсику? Ну, ви можете мені пояснити, навіщо вам це треба? Навіщо?
- Це моя маленька примха!
―Формінний ідіот. Ми, жінки, можемо робити з чоловіками все, що хочемо. Це щось!
- Чортово хочеться курити.
―Про що шепоче мій пупсик?
- Про те, що нарешті прийшов мій Кріґсік!
―Я тебе поцілую... Потім... Якщо захочеш.
- Леді енд зе джентльмени! Я маю зробити найважливіше повідомлення з нашого життя.
- Браво! Браво! Народну бразильську пісню. Дон Педро їх просто любив.
― Бразильська народна пісня "Кохання та бідність"! Слова Роберта Бернса.
Кохання та бідність назавжди
Мене зловили у мережі.
На мене, і бідність – не біда,
Не будь кохання на світі.
Навіщо розлучниця-доля
Завжди кохання перешкода?
І чому кохання - раба
Достатку та успіху?
Багатство, честь, зрештою,
Приносять мало щастя.
І шкода мені трусів і дурнів,
Що їх покірна влада.
Твої очі горять у відповідь,
Коли я втрачаю розум,
А на устах твоїх порада
Зберігати розсудливість.
На світі щасливий той бідняк
З його простим коханням,
Хто не заздрить ніяк
Багатого стану.
Ох, чому жорстокий рок
Завжди кохання перешкода?
І не цвіте кохання квітка
Без слави та успіху.
Я старий солдат і не знаю слів кохання
З кінофільму «Здрастуйте, я ваша тітка» (1975), знятого режисером Віктором Тітовим за мотивами п'єси «Тітка Чарлея» (1892) англійського драматурга Брандона Томаса. Слова полковника Френсіса Чеснея: Донно Роза, я старий солдат і не знаю слів кохання.
Цитується: жартівливо-іронічно, як вступ до якоїсь «розмови до душі».
- - крила. сл. Афоризм, який любив повторювати грецький філософ...
Універсальний додатковий практичний тлумачний словник І. Мостицького
- - З латинського: Scio ті nihil scire. За свідченням філософа Платона, так говорив великий мислитель Стародавню ГреціюСократ...
- - З вірша «Оповідання про Кузнецкбуд і людей Кузнецка» Володимира Володимировича Маяковського...
Словник крилатих слів та виразів
- - Ухильна відповідь на якесь питання, небажання відповідати по суті...
Словник народної фразеології
- - обманна репліка...
- - засуджується при масажі спини.
Жива мова. Словник розмовних виразів
- - Про непотрібні вже послуги Порівн. "Ложка хлинається - під лавкою поваляється". Порівн. Праведне мудре слово на мені, холопе твоїм, збутися: Старий холоп, як старий пес, геть з двору, чи під лаву...
- - Порівн. Я перш... дуже турбувався за себе і за інших - як, мовляв, і що, і який сенс, і в чому суть, і навіщо, і чому... І нема чого, бо навіть і той, хто все знає, нічого не знає. М. Горький. Туга. 2...
Тлумачно-фразеологічний словник Міхельсона
- - Старий холоп, старий пес; з двору геть, або під лавку про непотрібні вже послуги. Порівн. «Ложка хлинається - під лавкою поваляється»...
Тлумачно-фразеологічний словник Міхельсона (ориг. орф.)
- - Див. ВІРНЕ -...
- - Усіх чортів знаю, одного сатану не знаю. Див Друг -...
В.І. Даль. Прислів'я російського народу
- - Див. КОЛИШНЕ -...
В.І. Даль. Прислів'я російського народу
- - Нічого не знаю: тільки й знаю, коли день, коли ніч...
В.І. Даль. Прислів'я російського народу
- - Див. КОЛИШНЕ -...
В.І. Даль. Прислів'я російського народу
- - Див. МОЛОДІСТЬ -...
В.І. Даль. Прислів'я російського народу
- - Див.
В.І. Даль. Прислів'я російського народу
"Я старий солдат і не знаю слів кохання" у книгах
Старий солдат
З книги Морбакка автора Лагерлеф СельмаСтарий солдат Якось чудовим осіннім вечором Велика Кайса, яка вже не служила нянькою в Морбакку, а заробляла на життя тканиною, йшла собі по лісу.
Я ЗНАЮ СИЛУ СЛОВ…
З книги Маяковський. Самогубство автора Сарнов Бенедикт МихайловичЯ ЗНАЮ СИЛУ СЛОВ… Про віршований уривок, з якого вирвано цей рядок, один автор написав так: ? Його життя перервалося, як рветься вірш: Я знаю силу слів. ??????????????????????????Дивиться дрібницею. Опалим пелюстком ?????????????????????????????? під підборами танцю. Але
Старий солдат
З книги У тіні Катині автора Свяневич СтаніславСтарий солдат Надворі було порожньо. У їдальні зі столу ще не прибрали залишки обіду, у мисці лежав великий шматок грудинки, ще не розпочатий, а довкола - багато домашніх печива. Західне сонце кидало на білу скатертину багряні відблиски і фарбувало її в червоні тони. Мені
Ти сказала мало слів кохання
З книги Майстер-клас автора Ісупова Лада СеменівнаТи сказала мало слів кохання Пам'яті Вчителя Давно це було. На початку дев'яностих моя подруга потрапила до хору, який готувався до гастролей Європою, що на ті часи було найбільшою рідкістю. Хор уже був укомплектований, і реальних шансів потрапити туди у мене не було. Але
Ліг на рейки старий солдат
З книги автораКілька слів про кохання
З книги Поварена книга Самурая або Чорт Ті Що, а не книга про Японію автора Карлсон КитяКілька слів про кохання Справжня книга обов'язково має містити розділ про кохання. Один поет сказав одного разу іншому поетові: “Вчора всю ніч писав про кохання”. Інший спитав: "Ну і що?". Перший відповів: “Як що? Вичерпав тему!”. Другий не повірив і розповів мені, і я пішов
Я старий солдат і не знаю слів кохання
З книги Енциклопедичний словник крилатих слів та виразів автора Сєров Вадим ВасильовичЯ старий солдат і не знаю слів кохання З кінофільму «Доброго дня, я ваша тітка» (1975), знятого режисером Віктором Тітовим за мотивами п'єси «Тітка Чарлея» (1892) англійського драматурга Брандона Томаса. Слова полковника Френсіса Чеснею: Донно Роза, я старий солдат і не знаю слів
Чиєї любові домагався автор у пісні «Старий піджак»?
З книги Загадки творчості Булата Окуджави: очима уважного читача автора Шраговіц Євген БорисовичЧиєї любові домагався автор у пісні «Старий піджак»? При першому знайомстві з цією піснею постає природне питання: про що вона? Невже поет вирішив розповісти своїм читачам чи слухачам про те, як він віддав свій піджак кравцеві, сподіваючись, що в новому (перешитому з
Частина третя СТАРИЙ СОЛДАТ
З книги Дай лапу автора Абрамов Геннадій МихайловичЧастина третя СТАРИЙ СОЛДАТ 1 Агафонова поховали на цвинтарі у Довгопрудному. Притулку кремували в Мітіно. День у день, з різницею у дві години. У Мітіно Кручинін послав помічників. До Довгопрудного вирушив сам. Попрощатися з Агафоновим приїхали в основному родичі, в
І забіяка, і забіяка, і ще не знаю хто... (Кілька слів про агресивну дитину)
З книги Погані звички добрих дітей автора Баркан Алла ІсааківнаІ забіяка, і забіяка, і ще не знаю хто... (Кілька слів про агресивну дитину) «Я не вдарив Катьку. Просто робив гімнастику руками. Ось і зачепив її випадково». (Толя К., 4 роки) Нарешті Ви примирилися з кризою та впертістю в очікуванні кращих часів, і раптом... знову підводні
Ліг на рейки старий солдат
З книги автораЛіг на рейки старий солдат Бувають у житті події, які моральною силою своєю подібні до потужного вибуху. Саме так пролунали нещодавно в кількох газетах швидкі повідомлення про трагедію, що сталася в місті Бресті. Один із захисників легендарної
41. Не приймаю слави від людей, 42. але знаю вас: ви не маєте любові до Бога.
автора Лопухін Олександр41. Не приймаю слави від людей, 42. але знаю вас: ви не маєте любові до Бога. Господь говорить про Себе, як про єдине джерело життя, зовсім не з вузького честолюбства: для Нього не має привабливості та пошана, якою люди зазвичай оточують своїх обранців. Він не
54. Ісус відповів: Якщо Я Сам славлю Себе, то слава Моя ніщо. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш. 55. І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, то буду подібним до вас брехуном. Але Я знаю Його і дотримуюся слова Його.
З книги Тлумачна Біблія. Том 10 автора Лопухін Олександр54. Ісус відповів: Якщо Я Сам славлю Себе, то слава Моя ніщо. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш. 55. І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, то буду подібним до вас брехуном. Але Я знаю Його і дотримуюся слова Його. З гіркотою відповідає
Глава 6. Сто слів про Божественне кохання
З книги Кассіана автора Сербський Микола ВелимировичГлава 6. Сто слів про Божественне кохання На твоє прохання пишу це, дочко моя, я, смиренний Калістрат.1. Оскільки всі речі у всесвіті зі своїми сутностями і діями є лише символи духовних речей, так само і земна любов. Те, що люди на землі називають любов'ю, насправді
Я знаю силу слів
Як заробити перший мільйон, не маючи стартового капіталу автора Мінілбаєва ОленаЯ знаю силу слів Уявіть, любий друже, що ви будуєте дім, і дім цей – ваше життя. У вас є вибір: побудувати красивий, міцний будинок на віки - з цегли, зробленої з граніту або шляхетного мармуру, або побудувати будинок з цегли, зробленої з лайна.
«Атас, Атасе! – кричу я (це не окрик зі словника злодійського жаргону, а котове ім'я). – Атасінько, хлопче, ну ходімо перекусимо, чим Бог послав».
Так починається кожен приїзд на дачу, коли я бачу свого кота, що кульгає, напівсліпого, що бреде за кішкою і видає призовні горлові звуки. Ну як тут не згадати геніальних Джигарханяна та Казакова з «Здрастуйте, я ваша тітка!» Але ж котяра наш щось намагається важливе сказати цій кішці, яка є яблуком розбрату між усіма котячими чоловічками підлозі в окрузі. Гарна…
Ні, героїв фільму я цілком розумію. І «кохання» тут «з інтересом», та й навіщо «старим солдатам» знати якісь безглузді слова. Одна проблема з ними.
Жанр життя передбачає деякі почуття, які ми з різною інтенсивністю відчуваємо протягом усього непростого нашого життя. А сказати не можемо, чи вже не знаємо, чи не пам'ятаємо, чи боїмося. І з телевізора – «Зайчик моя, я – твій зайчик!». Суцільна джага-джага.
- Ну що з ним вдієш! – бідкається сусідка. – Два місяці прошу, прошу: «Сергій, ну прибий ти чортову полицю в туалет, як слід!».
- А ти спробуй: Коханий чоловік наш! Чи не зволите удостоїти наш будинок своєю високою увагою – і так далі...
Серьога від подиву навіть вечеряти не став. Поличка більше не падає.
А якими пестливими словами ми обмінюємося? Все ті ж зайчики, зайчики, зайчики сіренькі, добре - не кролики. А ви спробуйте навіть у цій системі координат щось зробити, наприклад, деталізувати...
«Яка рибка? Кістепера? Який мільйон років? Мені теж мільйон років, нехай буду кістеперою. Проте ніколи мене вже не забудеш. Повіки.»
«Ах, пташка? А яка? Райський удод? Ні. Я – дурень, довірливий полярний дурник. Зовсім інша справа."
«Як добре. Я – тростинка-билинка? А якого виду? Цукрова тростина? Ох як багато можна з нього зробити ... »
“Сьогодні я хто? Хто хто? Який жах..."
Якщо ваш коханий або, більше сподівання, чоловік сильно напружуватиме мізки, намагаючись деталізувати своє до вас звернення, - ця тяжка праця точно не пройде даремно. А якщо ще йому допомогти? Праця зближує – доведено.
А як ви самі звертаєтесь? Прикиньте, подумайте. Російська мова настільки багата, що навіть і вигадувати нічого не треба. Адже знаходимо ми величезну кількість найрізноманітніших слів, щоб образити.
А можна ж про своє кохання сказати і «виворіт-навиворіт».
Серед світів, у мерехтінні світил,
Однією зіркою я повторюю ім'я.
Не тому, щоб я її любив,
А тому що мені темно з іншими.
І якщо мені на серці важко,
Я в неї однієї шукаю відповіді,
Не тому, що від неї ясно,
А тому, що з нею не треба світла.
Коли я роблю добро, я почуваюся добре. Коли я роблю погано, я почуваюся погано. Ось моя релігія.
Коли я побачив тебе, я закохався. А ти посміхнулася, бо знала.
Вантаж майбутнього, доданий до вантажу минулого, який ви звалюєте на себе в сьогоденні, змушує спотикатися на шляху навіть найсильніших.
Привіт, рідна! Я не Кіт Базиліо, але можу показати тобі Поле Чудес!
А я стою на правильному шляху...
Стою...
А треба б іти.
Коли мене критикують, я можу себе захистити, але проти похвал я безсилий.
Я чекав років, що моє життя зміниться, але зараз я знаю, що це воно чекало, коли я змінюсь.
Одного дня я зрозумів, що не хочу нікому нічого доводити. Я зняв окуляри і подивився на людей через призму цинізму: є ті, хто поряд і ті, кому не дорогою. Люблять мене чи ненавидять – справа кожного.
Головне, що я знаю, заради кого я куплю квиток навіть у пекло, а до кого і до раю не піднімуся.
Не сподівайтесь, що лікарі зроблять вас здоровим. Вони можуть врятувати життя, навіть вилікувати хворобу, але лише підведуть до старту, а далі – щоб жити надійно – покладайтеся на себе. Я ніяк не применшую могутність медицини, оскільки служу їй усе життя. Але також знаю толк у здоров'ї - теоретично і практично.
Я дав собі обіцянку, що продовжуватиму йти вперед і зроблю все, що від мене залежить, щоб не погоджуватися на компроміси. Я нікому не дозволю робити замах на мою недоторканність і розпускати руки. І найкраща порада, яку я коли-небудь міг би дати, це весь час йти вперед, і не звертаючи уваги на те, що думають інші, просто йти вперед і робити те, що ви вважаєте за потрібне.
