Консолідована лізингова маржа. Словник термінів

Обсяг нового бізнесу за січень – вересень 2017 року склав близько 710 млрд рублів, що перевищує на 58% показники аналогічного періоду минулого року (див. графік 1). Варто зазначити, що за III квартал поточного року вартість майна, переданого в лізинг/оренду, досягла 285 млрд рублів, що на 63% вище за результати липня – вересня минулого року. Згідно з анкетуванням лізингових компаній, збільшення обсягів лізингового бізнесу за 9 місяців 2017 року показали дві третини респондентів, які разом за обсягом лізингового бізнесу становлять понад 90% ринку. При цьому для жодного лізингодавця з топ-20 не була характерна негативна динаміка обсягів нового бізнесу. Причиною такого активного зростання ринку стало виконання державних програм із субсидування лізингу/оренди окремих видів транспорту на тлі реалізації відкладеного попиту з боку клієнтів. Дія держпрограм пільгового лізингу забезпечила підтримку передусім транспортним сегментам, частка яких за 9 місяців 2017-го досягла в обсязі нового бізнесу близько 78% проти 72% роком раніше.

Варто зазначити, що за рахунок держпрограм із субсидування лізингу/оренди, перш за все, вітчизняної авіатехніки та автотранспорту ринок виріс на 160 млрд рублів, що становить близько 23% нового бізнесу. Таким чином, приріст лізингового ринку без урахування державних програм підтримки, за нашими оцінками, становив би близько 53%.

Підтвердженням того, що лізинговий ринок перейшов від відновлення до зростання, є не лише позитивною динамікою обсягу нового бізнесу, а й те, що вперше з докризового 2013 року чисельність співробітників лізингових компаній почала зростати. За оцінками RAEX (Експерт РА), що ґрунтуються на результатах анкетування, на 01.10.2017 чисельність персоналу лізингових компаній становить не менше 11 300 осіб, що на 15% більше, ніж роком раніше (див. графік 2).

Сума нових договорів лізингу за січень – вересень 2017 року склала понад 1,1 трлн рублів проти 680 млрд рублів роком раніше, а обсяг лізингового портфеля на 01.10.2017 досяг 3,3 трлн рублів (див. таблицю 1). Обсяг отриманих платежів за підсумками трьох кварталів 2017-го склав 680 млрд рублів, що трохи більше за показник минулого року. Середнє ставлення отриманих лізингових платежів до портфеля станом на 01.10.2017 становило 43% проти 44,2% на 01.10.2016. Середня оборотність портфеля у компаній, що спеціалізуються на роздрібних сегментах, збереглася на рівні минулого року (близько 46–47%), однак у лізингодавців, які працюють з великим та дорогим обладнанням, цей показник знизився з 30 до 23%. Причиною зниження цього рівня стало активне нарощування останні два роки угод з оперативним лізингом, у якому орендні платежі розподілені нерівномірно, і переважна більшість боргу посідає кінець договірних термінів. Крім того, у ряду великих гравців у портфелі були проблемні клієнти, невиплати яких призвели до падіння потоку лізингових платежів. У зв'язку з цим протягом 2016–2017 років було розірвано договори з проблемними клієнтами, що призвело до короткочасного просідання розміру портфеля в окремих лізингових компаній.

Таблиця 1.Індикатори розвитку ринку лізингу

Джерело:

Індекс роздрібності, розрахований як сума часток роздрібних сегментів, обсягом нового бізнесу знизився з 50% за січень – вересень 2016-го до 48% щодо аналогічного періоду поточного року. Скорочення індексу обумовлено суттєвим збільшенням обсягу нового бізнесу у великих сегментах, що призвело до зростання середньої суми лізингового договору з 6,2 млн. рублів до 8,8 млн. рублів. При цьому кількість укладених лізингових договорів протягом 9 місяців 2017 року, за оцінками агентства, становила щонайменше 130 тис. (див. графік 3).

Обсяг профінансованих коштів за 9 місяців 2017 року зріс на 15% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Крім збільшення обсягу джерелах фондування відбулися структурні зміни. Так, за аналізований період частка банківських кредитів у структурі профінансованих коштів знизилася на 4 п. п., до 56,6%, проте кредити, як і раніше, залишаються ключовим джерелом фінансування лізингових угод. Протягом перших 9 місяців 2017-го зазначається, що лізингодавці більшою мірою стали спиратися на авансові платежі, частка яких становить 14,4% (+2,2 п. п. до аналогічного періоду минулого року), а частка власних коштів, навпаки , Зменшилася на 2,5 п. п., до 10,6%. Частка облігацій у структурі профінансованих коштів досягла 10,5%, варто враховувати, що цей рівень багато в чому забезпечений компанією «ГТЛК», яка активно використовує облігаційні випуски на фінансування лізингового бізнесу. Без урахування «ГТЛК» частка облігацій у джерелах фінансування лізингових угод за 9 місяців 2017-го склала б 4,3%, що трохи перевищує торішній рівень (див. графік 4).

Згідно з анкетуванням лізингових компаній, середній рівень маржинальності 2 лізингового бізнесу за підсумками 9 місяців 2017 року склав 4,3%, що відповідає рівню 2014 року. Повернення маржі до докризового рівня свідчить про зниження побоювань лізингодавців щодо своїх клієнтів, лізингові компанії стали меншою мірою закладати кредитні ризики у лізинговий відсоток. Найвищу маржу показали компанії, що спеціалізуються на будівельній техніці, легковому та вантажному автотранспорті (максимальна маржа сягає 14%). Найнижча різниця між вартістю залучених та розміщених коштів (близько 1,5–2%) характерна для компаній, що працюють із лізингом залізничної та авіатехніки. Маржинальність бізнесу лізингодавців, власниками яких є іноземні власники, впала за останні три роки на 2,3 п. п. до 3%. Як правило, лізингодавці при іноземних структурах працюють з імпортним обладнанням, яке значно подорожчало через девальвацію рубля, що змусило лізингові компанії знизити розмір маржі задля збереження клієнтської бази. Варто відзначити зростання маржі лізингових компаній при російських банках (+1,4 п. п., до 4,6%), що пов'язано з лагом з перегляду процентної ставки по лізингу після зниження ставок за залученими кредитами лізингової компанії. Тому зниження ставки Банку Росії ще позначилося повною мірою вартості лізингу.

Динаміка та структура оперативного лізингу

За січень – вересень 2017-го обсяг оперативного лізингу становив близько 147 млрд рублів, що на 263% більше за результати аналогічного періоду минулого року. Крім того, обсяг оперлізингу, досягнутий за 9 місяців поточного року, є максимальним за історію російського ринку лізингу. Загалом за підсумками перших трьох кварталів 2017 року на оренду припало близько 21% обсягу нового бізнесу проти 12% роком раніше (див. графік 6). Частка оренди у лізинговому портфелі також суттєво зросла до 17,4% на 01.10.2017 проти 5,3% на 01.10.2016.

Концентрація на лідерах у новому бізнесі оперативного лізингу значно вища, ніж у фінансовому: так, частку топ-3 орендодавців припадає 72% ринку (див. таблицю 2), при цьому частка трьох найбільших компаній у фінансовому лізингу становить 37%. Високий рівень концентрації ринку на обмеженому колі лізингових компаній пов'язаний зі специфікою оперлізингу, який найбільше затребуваний великими клієнтами. Цей вид лізингу затребуваний корпоративними клієнтами, оскільки дозволяє гнучкіше керувати транспортним парком за умов нестабільності і зобов'язує викуповувати майно після закінчення договору.

Таблиця 2.Топ-10 лідерів за обсягом оперативного лізингу

Джерело: RAEX (Експерт РА), за результатами анкетування ЛК

Сегмент оперативного лізингу за підсумками 9 місяців 2017 року переважно формують залізничні та авіатехніки, на дані сегменти в сукупності припадає близько 97% усієї оренди (див. графік 7). Підтримку оперлізингу повітряних суден у 2017 році передусім надало субсидування державою орендних платежів. «Без держпідтримки щодо субсидування оренди вітчизняних літаків регіональна авіація буде нежиттєздатною. У всьому світі вона так чи інакше підтримується державою. Інше питання у тому, що заходи державної підтримки не повинні розслаблювати виробників, яким слід прагнути до зниження собівартості», – зазначає Володимир Добровольський, заступник генерального директора з роботи з клієнтами ПАТ «ГТЛК».

У операційній оренді використання предмета лізингу обмежується терміном договору, що дозволяє лізингоодержувачу швидко замінити техніку у разі її морального старіння. Крім того, зниження відсоткових ставок, зумовлене переглядом ключової ставки Банку Росії, сприятиме підвищенню привабливості оперлізингу. «У міру зниження процентної ставки зростає ефективність застосування лізингу, оскільки знижується відсоткове навантаження по всій інвестиції, – зазначає Кирило Царьов, Генеральний директор АТ "Сбербанк Лізинг". – В операційному лізингу за рахунок великого balloon payment відсоток впливає суттєвіше, ніж при фінансовому лізингу. А чим менші відсотки, тим більш конкурентоспроможною стає пропозиція операційного лізингу».

Лідери ринку

За підсумками 9 місяців 2017-го лідером ринку стало АТ «Сбербанк Лізинг», яке наростило обсяг нового бізнесу на 163%, роком раніше компанія була на третьому рядку в ренкінгу. Друге місце за обсягом нового бізнесу на лізинговому ринку утримує ПАТ «ГТЛК», а третю позицію в ренкінгу займає «ВТБ Лізинг». Як і раніше, відзначається висока концентрація ринку на найбільших лізингодавцях, яка продовжує зростати. Так, за підсумками трьох кварталів 2017 року на топ-3 лізингові компанії припадає близько 37% нового бізнесу (роком раніше 35%). Варто зазначити, що бізнес трьох найбільших гравців формує 88% авіасегменту, 38% залізничного лізингу та чверть ринку лізингу вантажівок. Частка топ-10 в обсязі нового бізнесу за січень – вересень поточного року зросла з 64 до 67%, а на 20 найбільших лізингодавців припадає вже 80% проти 78% роком раніше.

Таблиця.Топ-20 лідерів ринку за підсумками 9 місяців 2017 року

Лізинг

Це вид інвестиційної діяльності, при якому лізингодавець (лізингова компанія) набуває у постачальника майно і потім здає його в оренду за певну плату, на певний термін та на певних умовах

Лізингодавець

Фізична або юридична особа, яка за рахунок залучених та (або) власних коштів набуває в ході реалізації договору лізингу у власність майно та надає його як предмет лізингу лізингоодержувачу.

Лізингоодержувач

Фізична або юридична особа, яка відповідно до договору лізингу зобов'язана прийняти предмет лізингу у тимчасове володіння та користування відповідно до договору лізингу.

Предмет лізингу

Будь-які речі, що не споживаються, в тому числі підприємства та інші майнові комплекси, будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби та інше рухоме та нерухоме майно. До споживаних речей у юридичному сенсі...

Договір лізингу

Договір, відповідно до якого лізингодавець зобов'язується придбати у власність вказане лізингоодержувачем майно у визначеного ним продавця та надати лізингоодержувачу це майно за плату в тимчасове...

Витрати лізингодавця

Витрати та витрати лізингодавця, пов'язані з придбанням та використанням предмета лізингу лізингоодержувачем.

Лізингова ставка

Ставка, закладена графік лізингових платежів як ставки по кредиту. Лізингова ставка включає ставку по позикових засобах банку та лізингову маржу компанії або розмір закладеного (розрахункового) прибутку лізингової компанії

Лізинг внутрішній

Вид лізингу, у якому лізингодавець чи лізингоодержувач є резидентом Російської Федерації.

Лізингміжнародний

Вид лізингу, у якому лізингодавець чи лізингоодержувач є нерезидентом Російської Федерації.

Лізинг зворотний

Різновид фінансового лізингу, у якому продавець (постачальник) предмета лізингу одночасно виступає як лізингоодержувач.

Лізинг фінансовий

Найпоширеніший вид лізингу. Це вид лізингу, при якому лізингодавець за дорученням лізингоодержувача зобов'язується придбати у власність вказане лізингоодержувачем майно у певного продавця та передати лізингоодержувачу

Лізинговий портфель

Загальна сума лізингових платежів для отримання, зокрема ПДВ, за чинними договорами лізингу.

Викупна вартість(викупний платіж)

Вартість, за якою предмет лізингу переходить у власність до Лізингоодержувача, що визначається договором лізингу. Викупна вартість за договором може бути зафіксована у договорі лізингу:

при достроковому викупі...

Відсоток подорожчання

Різниця у відсотках між сумою всіх платежів за лізинговим договором та вартістю предмета лізингу.

Відсоток подорожчання повний на рік

Ставлення подорожчання предмета лізингу, приведене до річну ставку з урахуванням терміну договору лізингу.

Лізингова маржа

Маржа лізингової компанії або дохід лізингової компанії понад проценти за банківськими кредитами, залученими для фінансування лізингової угоди. Маржа може обчислюватися аналогічно банківським відсоткам від залишку заборгованості за кредитами.

Дохід лізингодавця

Сума, одержувана лізинговою компанією за лізинговою угодою після відрахування всіх витрат лізингодавця.

Обсяг нового бізнесу

Загальна сума лізингових платежів з ПДВ за договорами лізингу, укладеними протягом періоду, що розглядається, за якими найбільш рання з двох подій - (1) закупівля обладнання для передачі в лізинг за договором...

Лізингові платежі для отримання

Загальна сума лізингових платежів з ПДВ за договором лізингу, термін оплати яких ще не настав, та лізингових платежів прострочених.

Розрахункова дата (дата платежу)

Календарна дата, яка вказується в Графікі лізингових платежів для кожного Лізингового платежу, як строк, не пізніше якого він має бути сплачений.

Лізинговий платіж для цілей оподаткування

Лізинговим платежем для цілей оподаткування вважається платіж, здійснений після передачі майна в лізинг і що складається з поточного платежу за договором та заліку раніше здійсненого(их) авансового(их) платежу(ів) (або його...

Лізингові платежі

Загальна сума платежів за договором лізингу за весь термін дії договору лізингу, до якої входить відшкодування витрат лізингодавця, пов'язаних з придбанням та передачею предмета лізингу лізингоодержувачу, відшкодування витрат, пов'язаних із...

НІЛ (NIL)

З особливостей обліку об'ємні показники в МСФЗ з угоді лізингу враховуються як Net Investment Lease NIL - НІЛ (чиста інвестиція у лізинг).

Вартість договору лізингу (ціна договору лізингу)

Сума всіх платежів з лізингу та викупної вартості предмета лізингу.

Авансовий платіж (аванс)

Платіж чи платежі, вироблені лізингоодержувачем до передачі предмета лізингу в лізинг.

Сублізинг

Особливий вид відносин, що виникають у зв'язку з переуступкою прав користування предметом лізингу третій особі, що оформляється договором сублізингу. При сублізингу особа, яка здійснює сублізинг, приймає предмет лізингу у лізингодавця за договором...

Сирітський траст

Використовується у угодах міжнародного лізингу повітряних суден.

Бербоут-чартер

Це договір фрахтування судна без екіпажу.

франшиза

Певна частина збитків страхувальника, яка не підлягає відшкодуванню страховиком відповідно до умов договору страхування. Розрізняються умовна та безумовна франшиза. За умовної франшизи страховик звільняється від відповідальності...

Страховик

Юридична особа будь-якої організаційно-правової форми, передбаченої законодавством РФ, створені для здійснення страхової діяльності (страхові організації та товариства взаємного страхування) та отримали ліцензію на здійснення...

Страховий випадок

Подія, що відбулася, передбачена договором страхування або законом, з настанням якого виникає обов'язок страховика зробити страхову виплату страхувальнику, застрахованій особі, вигодонабувачу або іншим третім особам.

Страховий ризик

Імовірна подія чи сукупність подій, у разі настання яких проводиться страхування.

Страхове відшкодування

Сума, що виплачується страховиком страхувальнику (вигодонабувачу, третім особам) на відшкодування збитків, спричинених настанням страхового випадку, передбаченого договором страхування.

Страхова сума

Визначена договором страхування або встановлена ​​законом грошова сума, виходячи з якої встановлюються розміри страхового внеску та страхової виплати, якщо договором страхування чи законодавчими актами РФ не передбачено...

Страхова премія

Плата за страхування

Вигодонабувач

Особа, на користь якої укладено договір страхування.

Банківська гарантія повернення авансових платежів

Порука, що видається банком-гарантом за виконання клієнтом або іншою особою грошових або інших зобов'язань. У разі невиконання цих зобов'язань банк, який видав гарантію, несе відповідальність за боргами позичальника в межах...

Постфінансування

Схема фінансування, що застосовується при угодах з імпортом майна та застосування акредитивної схеми оплати за контрактом. З використанням цієї схеми банк країни експортера майна (чи першокласний міжнародний банк) оплачує...

Комісії (Премія) ЕКА

Вартість експортного кредиту складається з кількох складових. Як основа фінансування приймається ставка залучення коштів на світових ринках (LIBOR).

ЕКА - Експортно-кредитна агенція

Експортно-кредитні агентства - це державні установи у відповідній країні, які були створені з метою забезпечення підтримки експорту, або компанії приватного сектору, які забезпечують державну підтримку

Кредитний портфель лізингової компанії

Величина позикової заборгованості за договорами залучення коштів на придбання предметів лізингу.

Прискорена амортизація

Цільовий спосіб швидшого, проти нормативними термінами служби основних фондів, повного перенесення їх балансову вартість витрати виробництва та обращения.

Розрахунковий період

Встановлена ​​договором лізингу періодичність оплати лізингових платежів. Зазвичай місяць. Трапляються іноді щоквартальні платежі.

Лізинговий брокер

Компанія, що безпосередньо не займається наданням майна, а виконує роль посередника між постачальником, лізингодавцем та лізингоодержувачем за відповідну винагороду.

08:03 18.03.2014

Поки реальний сектор продовжує стогнати від відсотків за рублевими кредитами, у лізингу справи зовсім не кращі. Воно й зрозуміло. Щоб надати предмет у фінансову оренду за білоруські карбованці, потрібно ці карбованці десь взяти.

Зазвичай білоруські рублі беруть над балтійських, а білоруських банках. Лізингові компанії користуються тими самими кредитними коштами, як і підприємства реального сектора. Звичайно, якщо лізингодавець – постійний клієнт білоруського банку, то останній «з радістю» зробить для нього знижку 1-2%.

Але пара відсотків зовсім не полегшить долю лізингоодержувача. Їх взагалі може приховати маржа лізингової компанії - жити всі хочуть. І тоді на виході ставка по лізингу дорівнюватиме ставці за кредитом плюс 2 або 4% маржі лізингової компанії. Нехай це будуть умовні 42% річних.

Таку ставку можна зустріти у деяких лізингових компаніях Білорусі, які називаються банківськими.

Припустимо, що вам пощастило і ви знайшли якусь лізингову компанію при банку, яка запропонувала вам 42% річних. Беремо терези і починаємо зважувати всі «за» і всі «проти».

Лізинг для найхоробріших

Нехай нам необхідно купити сервер (такий великий і дуже потужний комп'ютер) SunFire E2900В, який пропонується білоруськими компаніями за 1,182 млрд рублів з ПДВ.

Наприклад, ми погодили з лізинговою компанією договір на 2 роки та авансовий платіж у 20%, але тут необхідно пам'ятати, що розмір цього платежу може становити і 25, і навіть 30%. Як домовитеся.

Ми одночасно платимо лізингодавцю 236,5 млн рублів, а потім здійснюємо щомісячні диференційовані платежі. У перший місяць ми заплатимо 78,6 млн, останній лізинговий платіж, через два роки – лише 41 млн. Але й це ще не все.

Класично залишиться викупний платіж в 1% вартості устаткування - 11,82 млн білоруських рублів.

У результаті через 24 місяці сервер перейде у вашу повну власність. Що ми матимемо на виході, окрім застарілого комп'ютерного заліза? Обладнання коштуватиме 1,684 млрд. Переплата становитиме 502 млн рублів з хвостиком, або 42,5%. Йдемо далі.

Псевдодолари врятують світ?

Якщо перевести вартість нашого сервера SunFire E2900В у долари, то вона становитиме 121 тисячу. Умови залишаються тими самими, як і за лізингу у рублях: 20% авансу, 1% залишкової вартості, диференційована система погашення. Але...

Переплата становитиме 25 тисяч псевдодоларів, або 20,2%.

Не треба бути фінансовим генієм, щоб зрозуміти, що порівнювати 42,5 та 20,2% подорожчання сервера, комбайна чи молекулярної м'ясорубки безглуздо. Хоча пропозиції лізингу у білоруських рублях існують.

Якщо ви подзвоните в лізингову компанію і наполягатимете на лізингу саме в білоруських рублях, з вами навряд чи будуть сперечатися. Бажання клієнта – закон. І обладнання у лізинг вам передадуть.

Нам допоможе лише девальвація

Які ж існують аргументи на користь рублевого лізингу?

Як не дивно, це можливість все тієї ж горезвісної стрибкоподібної девальвації. Життєвий розрахунок простий. Ви берете сервер вартістю 121 тисячу доларів у лютому 2014. Ціна обладнання в білоруських рублях становить 1,182 млрд і закріплюється в договорі.

Якщо на початку липня цього року курс білоруського рубля раптом знеціниться на 250%, ви опинитеся в тих же фінансових умовах, що й компанія, яка взяла цей сервер у лізинг за псевдодолари.

Якщо курс білоруського рубля поведеться так само, як і в 2011 році, ви навіть залишитеся у виграші. Але хто сказав, що можна увійти в ту саму воду двічі?

Два страшні кошмари лізингоодержувача

Правда, у всій цій простій життєвій схемі, що здається, є кілька тонких місць.

Уважно читайте текст лізингової угоди. Якщо лізингодавець брав кредит у банку під плаваючий відсоток, це обов'язково знайде відображення у вашому договорі. Лізингова ставка, якщо ви все-таки вирішуєтеся на лізинг у білоруських рублях, повинна бути фіксованою.

Пояснимо трохи. Фіксована ставка буде в тому випадку, якщо в тексті документа чорним по білому прописано: «Ставка дорівнює 42%. І не може змінюватись у майбутньому».

Коли договір прикрашений фразами: "Ставка дорівнює 1,79 ставки рефінансування" або "Лізингова ставка в перший місяць 42%, а в наступні - формується за погодженням сторін", - краще не витрачати чорнило у своїй ручці на підписання такого паперу. Потім доведеться пошкодувати.

Але і на цьому страшні історії для лізингоодержувача не закінчуються. Якщо ви підписали договір з фіксованою ставкою, розслаблятися не варто. Банк, який видав кредит лізингової компанії, цілком може попросити її трохи посунутися, на 5 – 10%.

«Чуєш, кузен – лізингодавець. Як фінансист – фінансисту. Часи зараз тяжкі, кредити видавати забороняють, депозити населення не несе. Давай ми тобі піднімемо ставку за кредитом на 7%, як тому іграшковому заводику, який збанкрутував позавчора».

Після таких слів зазвичай йде гра нервів: хто кого… І якщо лізингова компанія піднімає лапки вгору, потім вона опускає їх униз і набирає ваш телефонний номер: «Здрастуйте. Часи зараз важкі ... »

Однак визнаємо, що це зовсім крайній випадок. Форс мажор.

Бісектриса, яка руйнує надії

Повернемося до тих щасливчиків, хто на відміну від нас, уклав договір лізингу у псевдовалюті.

Нагадаємо, що угода в псевдодоларах має на увазі - всі виплати ви робитимете білоруськими рублями за курсом Національного банку на день оплати. Тут і криється червоточина.

Багато експертів зазначають, що девальвація у Білорусі вже триває. І називається плавною девальвацією. Якщо придивитися до зростання курсу долара, то він, підкоряючись якійсь чарівній паличці, не інакше як Гаррі Поттера, росте із завидною педантичністю, на 10 рублів за день роботи біржі. Подивимося, що стане з курсом долара за такого «біржового» прискорення через 24 місяці.

Отримана «бісектриса» свідчить про те, що, якщо події й надалі розвиватимуться так, як вони розвивалися останні півроку, у лютому 2016 року курс долара впритул наблизиться до позначки 15 тис. Або зросте на 53%.

За такого розвитку подій юридичні особи, які взяли в лізинг за псевдодолари сервер SunFire E2900В, заплатять приблизно 1,7 млрд. білоруських рублів. Складні багатосторінкові розрахунки ми опустимо. Але якщо не відкидати похибки з курсовою різницею, то розмір лізингових платежів такий самий, як і у разі лізингу у білоруських рублях.

І виходить та сама колекція рогів на стіні. Тільки вид – у профіль.

Тому і прихильникам угод у білоруських рублях, і прихильникам угод у псевдовалюті слід ще раз згадати, що лізинг вигідний не розміром ставки (хоча вона теж має значення), а можливостями амортизації та податковими пільгами.

Під час написання статті були використані наближені математичні моделі, які не враховують окремих нюансів, на кшталт необхідності страховки, можливих змін у законодавстві, банкрутства банку, який видав кредит лізинговій компанії та наявності високосного року. Втім, всі ці чинники також не враховуються і лізинговими компаніями під час складання графіків платежів, які пропонують на розгляд своїм клієнтам.

Усі економічні прогнози, зроблені у статті, є прогнозами повною мірою, оскільки використані для моделювання ситуацій, які можуть статися з певною ймовірністю чи зовсім.

УДК 657.3 ББК 65. 052

ЗБАЛАНСОВАНА СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЛІЗИНГОВОЇ КОМПАНІЇ

Ю.М.Іванова, Л.А.Жукова

Санкт-Петербурзький державний університет

сервісу та економіки (СПбГУСЕ) 191015, Санкт-Петербург, вул. Кавалергардська, 7, літ. А

У життєвому циклі будь-якої організації у процесі її функціонування настає момент, коли, досягнувши певних масштабів діяльності та стабільності у своїй галузі, керівництво приймає рішення про розробку та досягнення стратегічних цілей розвитку, спрямованих на закріплення та утримання досягнутих результатів та позицій на ринку.

Один з найефективніших способів розв'язання даної задачі – розробка збалансованої системи показників ССП (англ. Balanced Score Card, BSC), яка є інструментом стратегічного та оперативного управління діяльністю компанії на основі вимірювання та оцінки її ефективності за набором оптимально підібраних фінансових та нефінансових показників.

ССП виникла наприкінці 80-х - початку 90-х гг. При дослідженні діяльності 12 компаній професора Гарвардської школи економіки Роберт Каплан та Давид Нортон встановили, що компанії надто орієнтуються на фінансові показники. Для досягнення заданих значень у короткостроковому періоді менеджмент компаній знижує поточні витрати на навчання, маркетинг та обслуговування клієнтів, що у довгостроковому періоді негативно позначається на загальному фінансовому становищі. Як вирішення цієї проблеми було розроблено концепцію ССП, яка отримала світове визнання після публікації в журналі Harvard Business Review статті The Balanced Scorecard: Measures that drive performance (Система збалансованих показників: вимірювання, що ведуть до виконання).

ССП в класичному варіанті містить 4 проекції, що є стратегічно важливими аспектами діяльності компанії:

Фінанси;

Клієнти;

внутрішні бізнес-процеси;

Персонал.

Для того щоб пов'язати стратегічні цілі компанії з поточними бізнес-процесами та повсякденними діями співробітників на кожному рівні управління, а також здійснювати безперервний контроль за реалізацією єдиної стратегії, необхідно розробити ключові

показники ефективності - КПЕ (англ. Key Performance Indicators, KPI) -індикатори досягнення цілей, і встановити між ними причиннонаслідкові зв'язки та взаємні фактори впливу.

Основним принципом ССП є принцип вимірності. Управління з допомогою ССП здійснюється шляхом визначення цілей, ступінь досяжності яких виражена як набору індикаторів. Для кожного індикатора визначається діапазон допустимих значень. Контроль знаходження індикатора у встановлених межах визначає правильність (або хибність) шляху, обраного для досягнення поставленої мети.

Наведемо лише деякі індикатори досягнення поставленої мети компанії (за проекціями):

Фінансові індикатори:

Валовий дохід (дохід від продажу);

Валова маржа (або валовий прибуток);

Чистий прибуток;

Прибуток у відсотковому відношенні до доходу від продажу;

прибуток на працівника;

прибутковість власного капіталу (ROE);

прибутковість інвестицій (ROI);

Додана економічна вартість (EVA).

Індикатори клієнтів:

Частка ринку, яку займає компанія;

зростання продажів за рахунок існуючої клієнтської бази;

Зростання продажів за рахунок нових клієнтів;

Індекс задоволеності клієнтів.

Індикатори внутрішніх бізнес-процесів:

Витрати ресурсів: тимчасові (цикл, тривалість,

продуктивність: продаж на співробітника; прибуток на співробітника; число операцій, виробленим одним співробітником) та матеріальні;

Витрати на навчання, підготовку та підвищення кваліфікації співробітників;

Ефективність використання ресурсів на одиницю продукції: коефіцієнти використання обладнання, коефіцієнти використання ресурсів, сировини та матеріалів;

Адміністративні (накладні) витрати;

Індикатори персоналу:

Плинність кадрів;

Середній стаж роботи у компанії;

Рівень невиходів працювати;

Додана вартість на працівника;

Задоволеність працівників.

Концепція ССП представляє фінансову складову (показники у проекції «Фінанси») як кінцеву мету для вимірювання ступеня реалізації стратегії компанії. Наведемо деякі стратегічні цілі компанії:

Призначення компанії з погляду власника Стратегічні цілі діяльності компанії

Компанія - інвестиційний проект Підвищення прибутковості чи повернення інвестицій (Я01)

Компанія – актив для перепродажу Підвищення її ринкової вартості з метою продажу

Компанія - джерело доходу для власника Збалансоване зростання, отримання прибутку, вільний грошовий потік

Компанія - виробник у рамках холдингу Виробництво, необхідне для побудови виробничого ланцюжка холдингу

Кожна стратегічна мета діяльності компанії передбачає різну фінансову стратегію та фінансові цілі. За умови, що компанія веде свою діяльність на вільному ринку і немає передумов до припинення діяльності, кінцевою фінансовою метою буде збалансоване зростання та максимізація прибутку. Компанія може максимізувати прибуток, по-перше, більше продаючи (стратегія зростання) і, по-друге, менше витрачаючи (стратегія мінімізації витрат). Як правило, незалежно від моделі, яку застосовує компанія, з метою управлінського обліку все зводиться до виявлення основних показників роботи компанії, встановлення планових значень того чи іншого показника, оперативного обліку досягнутих результатів та виявлення відхилень.

Більшість показників у проекціях «Клієнти», «Внутрішні бізнес-процеси», «Персонал» є нефінансовими показниками і не містяться у стандартній фінансовій звітності. Тому не дивно, що інвестори при ухваленні рішень про інвестування відводять дедалі більшу роль управлінській звітності.

Особлива увага управлінської звітності приділяється на підприємствах, що спеціалізуються у сфері фінансової оренди, яку також називають лізингом. Це пов'язано як зі складним та неоднозначним змістом, що відображається терміном «лізинг», так і відмінностями у правових та звітних системах різних країн. У нашій країні ця проблема стоїть особливо гостро, що зумовлено, перш за все, відсутністю окремого ПБО, що регулює орендні відносини, і, як наслідок, значним спотворенням економічної сутності фінансової оренди та її відображенням у фінансовій звітності. Якість та достовірність інформації, поданої у фінансовій звітності вітчизняних лізингових компаній, призводить до втрати її основного призначення – необхідності

для користувачів.

Відповідно до глави 34 ДК РФ, фінансова оренда (лізинг) є одним з різновидів орендних правовідносин. Стаття 665 ДК РФ визначає фінансову оренду так: «За договором фінансової оренди (договору лізингу) орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно в певного їм продавця і надати орендарю це майно за плату в тимчасове володіння та користування. Орендодавець у цьому випадку не несе відповідальності за вибір предмета оренди та продавця».

У ст.2 Федерального закону «Про фінансову оренду (лізинг)» використовуються такі основні поняття:

- «лізинг - сукупність економічних пріоритетів та правових відносин, що виникають у з реалізацією договору лізингу, зокрема придбанням предмета лізингу;

Договір лізингу - договір, відповідно до якого орендодавець (далі - лізингодавець) зобов'язується придбати у власність зазначене орендарем (далі - лізингоодержувач) майно у визначеного ним продавця та надати лізингоодержувачу це майно за плату у тимчасове володіння та користування. Договором лізингу може бути передбачено, що вибір продавця та майна, що купується, здійснюється лізингодавцем;

Лізингова діяльність - вид інвестиційної діяльності з придбання майна та передачі їх у лізинг».

Згідно з міжнародною практикою, лізинг є одним із видів орендних відносин, який характеризується тим, що а) лізингоодержувач не набуває права власності на об'єкт лізингу; б) ризики та вигоди від користування об'єктом лізингу лежать на лізингоодержувачі; в) оплата провадиться на виплат і (зазвичай) покриває справедливу вартість предмета лізингу та необхідну норму дохідності лізингодавця.

У світовій практиці існує два основних види оренди: операційна та фінансова1 - «operating lease» та «financial lease». У англосаксонському праві фінансова оренда, у сенсі, сприймається як лізингова угода, коли він повна вартість основного кошти виплачується протягом терміну аренды. Отже, фінансова оренда, зазвичай, означає придбання основного кошти чи нематеріального активу, тобто

1 При цьому міжнародне поняття «оперативна оренда» ідентичне російському терміну «оренда», а міжнародному поняття «фінансова оренда» відповідають російські терміни «фінансова оренда» та «лізинг».

є альтернативною формою фінансування. Навпаки, операційна оренда використовується на придбання права користування засобом протягом певного періоду без придбання самого засобу; отже, при оренді орендар уникає більшої частини ризиків, пов'язаних із володінням основним засобом чи нематеріальним активом.

Відображення фінансової оренди відповідно до МСФЗ вимагає від бухгалтера застосування двох ідей Стандартів, які практично не реалізуються у вітчизняній практиці. Це принцип пріоритету змісту над формою та дисконтування.

Відповідно до МСФЗ (IAS) 17 «Оренда», фінансова оренда визначається як оренда, за умовами якої відбувається суттєве перенесення всіх ризиків та вигод, що супроводжують володіння активом, від орендодавця до орендаря. Передача активу орендарю кваліфікується в обліку орендодавця аналогічно до його вибуття.

Визначений МСФЗ (IAS) 17 порядок оцінки та визнання фінансової оренди орендодавцем базується на змісті ряду ключових понять: «валові інвестиції в оренду», «чисті інвестиції в оренду» та «незароблений фінансовий дохід».

Під валовими інвестиціями у найм розуміються сукупні мінімальні орендні платежі, належні орендодавцю за договором, і навіть залишкова вартість об'єкта оренди (гарантована чи негарантована орендарем).

Чисті інвестиції в оренду є валовими інвестиціями, дисконтованими за ставкою відсотка, що передбачається договором (або за ринковою ставкою, якщо вона вище). По суті чисті інвестиції - це справедлива вартість об'єкта оренди для орендодавця з урахуванням його первісних прямих витрат.

Різниця між валовими та чистими інвестиціями є фінансовим доходом орендодавця. На момент початку терміну оренди це дохід, доки не зароблений орендодавцем.

Факт передачі активу у фінансову оренду передбачає:

а) або списання (декапіталізацію) балансової вартості активу, що передається в оренду, з одночасним визнанням різниці між справедливою вартістю переданого активу та його балансовою вартістю як фінансового результату поточного періоду,

2 МСФЗ – Міжнародні стандарти фінансової звітності (англ. International Financial Reporting Standards (IFRS) або International Accounting Standards (IAS) – діючі редакції)

Ь) або відображення факту надання кредиту (позики) орендодавцю у разі придбання об'єкта оренди спеціально для даного орендаря.

При цьому і в тому, і в іншому випадку незароблений фінансовий дохід за операціями фінансової оренди має визнаватись як отриманий протягом усього періоду дії договору.

У російській практиці майно, що передається в лізинг, відображається в бухгалтерському обліку у складі дохідних вкладень у матеріальні цінності відповідно до Положення з бухгалтерського обліку «Облік основних засобів» ПБО 6/01. Формування бухгалтерських записів щодо відображення доходів і витрат за операціями фінансового лізингу залежить від того, на чиєму балансі враховується майно, що передається до лізингу. Договір фінансової оренди (лізингу) може укладатися у двох видах:

Лізингове майно враховується на балансі лізингоодержувача;

Лізингове майно враховується на балансі лізингодавця.

Подвійний підхід до відображення у бухгалтерському обліку доходів та

Витрат за операціями, що мають єдиний економічний зміст, порушує сумісність фінансових показників.

На нашу думку, для нівелювання цього становища в лізингових компаніях з метою ведення внутрішнього управлінського обліку необхідно розробити облікову політику, засновану на єдиній методологічній основі. Більш логічним є підхід, запропонований МСФЗ (IAS 17), який більшою мірою узгоджується з вимогою, проголошеною в п.6 ПБУ 1/2008 «Облікова політика організації»: «відображення в бухгалтерському обліку фактів господарської діяльності виходячи не стільки з їх правової форми , скільки їх економічного змісту та умов господарювання (вимога пріоритету змісту перед формою)».

Таким чином, розробка ключових фінансових показників діяльності лізингових компаній стосується основ ведення обліку та складання фінансової звітності. Ми вважаємо, що усунення методологічних розбіжностей щодо відображення в управлінському обліку операцій з майном, що передається в лізинг, є необхідною умовою для успішного впровадження ССП в управлінні лізингової компанії.

Для впровадження ССП в управлінні лізинговою компанією необхідно розробити фінансові та нефінансові показники (індикатори). Усі показники, що беруть участь у ССП, повинні бути пов'язані причинно-наслідковим ланцюжком, що описує єдину стратегію. Особливість

фінансових показників у цьому, що вони відбивають «кінцевий пункт призначення» у стратегії компанії. Нами сформульовані фінансові показники, які можуть бути вимірюванням ступеня досягнення лізинговою компанією стратегічних цілей у проекції «Фінанси»:

1. Дохід від продажів.

Доходи від основної діяльності (дохід від продажу) - це доходи, одержані у вигляді лізингової маржі, доходів від реалізації предметів лізингу, винагороди за агентськими договорами тощо. Цей показник може бути сформований з урахуванням даних як бухгалтерського, і управлінського обліку. Проте планування цього показника у стратегічних цілях має спиратися на відомості управлінської звітності, а саме:

Обсяг продажів - вартість майна, зданого у лізинг;

Обсяг нового бізнесу – загальна вартість договорів лізингу, укладених за звітний період.

Обсяг нового бізнесу є більшим показником, т.к. включає обсяг продажів у грошових одиницях і подорожчання договору лізингу (лізингова маржа, відсотки за кредитом і вартість додаткових послуг, таких, як витрати на страхування та реєстрацію предмета лізингу, податок на майно та інші, пов'язані з видом предмета лізингу податки);

Показники портфеля – це основні показники, що характеризують діяльність лізингової компанії. Вони мають бути чітко взаємопов'язані із нефінансовими показниками у проекції «Клієнти».

Валовий портфель – сума передбачених чинними договорами лізингових платежів, які будуть отримані від лізингоодержувачів після звітної дати.

Чистий портфель - це сума основної заборгованості клієнта за окремим договором лізингу. Показники портфеля динамічні, у зв'язку з чим при розрахунку валового портфеля на одну звітну дату в різні моменти часу можна отримати різні значення. Це виходить за рахунок підписання додаткових угод із клієнтами, які коригують ті чи інші складові договору.

Недоплати - це розмір абсолютної суми недоплат щодо розміру портфеля.

Фактично цей показник показує, яка сума лізингових платежів була отримана у загальному обсязі лізингових платежів. Якщо розглядати цей показник зі стратегічної точки зору, то, за наявності певного рівня недоплат, компанія зазнає втрат, спричинених

Затримка грошових платежів, по-перше, тому що гроші мають властивість втрачати свою цінність з часом, по-друге, дані кошти могли бути спрямовані компанією на розширення бізнесу. Якщо стабілізувати та утримувати показник на певному рівні, то є можливість прогнозувати грошові потоки, регулюючи можливі втрати, а також на основі цього показника можна прогнозувати отримання доходів у вигляді пені та штрафів.

2. Показники фінансового результату (прибутковості).

Основними показниками цього розділу, як і в компанії будь-якої іншої сфери діяльності, є показники звіту про прибутки та збитки: валовий прибуток, чистий прибуток. У ССП активніше використовуються не абсолютні, а відносні фінансові показники, а саме: прибуток у відсотковому відношенні до доходу від продажу; прибуток за працівника.

При стратегічному плануванні та розробці КПЕ особливе місце приділяється встановленню поточних та перспективних параметрів-орієнтирів лізингової діяльності, на які може впливати сама компанія.

Такими параметрами-орієнтирами для лізингових угод можуть бути:

Вартість предмету лізингу;

Розмір авансового платежу;

Ефективна відсоткова ставка;

Строк договору лізингу;

Відстрочка постачання предмета лізингу;

Розмір лізингової маржі;

Тип лізингового розрахунку: рівними або спадними платежами;

Вид предмета лізингу (сегменти лізингу – легкові автомобілі, вантажні автомобілі, будівельна техніка).

При виборі параметрів-орієнтирів лізингових угод необхідно враховувати як дохідність, а й рівень ризику. Таким чином, компанії необхідно визначити параметри лізингових угод, виходячи з мінімального ризику при максимальному рівні доходності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Цивільний кодекс Російської Федерації. Частини 1,2,3 та 4. - М.: Ексмо, 2011.

2. Федеральний закон «Про фінансову оренду (лізинг)». М: Омега-Л, 2010.

3. Немирівський І.Б., Старожукова І.А. Бюджетування. Від стратегії до бюджету – покрокове керівництво. М: ТОВ «І.Д.Вільямс», 2006.

4. Усі положення щодо бухгалтерського обліку: діючі, прийняті, проекти до реформи. М.: Ексмо, 2010. (Російське законодавство. Бухгалтерська нормативна література).

5. Kaplan RS, Norton D.P. Balanced Scorecard: Measures That Drive Peformance // Harvard Business Review. January – February. 1992.

Лізингова маржа – 4 відсотки річних.

Для розрахунку суми лізингових платежів використається формула ануїтетів.

Р = А * І: Т/(1 - 1: (1 + І: Т) Т * П)

Р – сума орендних платежів;

А – вартість майна, що орендується;

П – термін договору;

І – ставка лізингового відсотка;

Т – періодичність орендних платежів.

Відповідно до умов, що розглядаються нами, витрати підприємства з фінансового лізингу:

Р = 9883 дол.

Для визначення суми платежу, скоригованого на величину залишкової вартості, застосовується формула дисконтного множника, звідки:

З урахуванням коригування на К (коефіцієнт залишкової вартості) сума орендного платежу дорівнюватиме 9 869 дол.

Таким чином, сума лізингових платежів при 1% залишкової вартості обладнання складе 237 856.

Так як перший орендний платіж здійснюється авансом у момент підписання лізингоодержувачем протоколу про приймання обладнання, тобто не наприкінці, а на початку відсоткового періоду при квартальній періодичності сплати відсотка, то до розрахунку суми платежу вноситься ще одне коригування за формулою:

Цей поправочний коефіцієнт дорівнює 0,9217.

Це означає, що витрати підприємства знижуються майже на 8% за рахунок терміну виплат лізингових платежів.

З урахуванням цього поправного коефіцієнта загальна сума лізингових платежів становить 219310 дол.

Відповідно до існуючих правил у витрати підприємства з отримання обладнання також мають увійти витрати, ідентичні за спрямованістю та сумами кредитної схеми купівлі обладнання.

Витрати підприємства з мит, зборів і ПДВ враховуємо як домовленості з лізингової компанією у тому, що це платежі вносяться до лізингову угоду.

Лізингодавець (лізингова компанія) оплачує їх на кордоні, а потім вони додатково враховуються в лізингових платежах протягом року та оплачуються підприємством-лізингоодержувачем понад розрахункову величину лізингових відсотків на умовах залучення для даної угоди кредитних ресурсів та отримання лізингодавцем відповідної лізингової маржі. Як видно, обидві сторони (лізингова компанія та лізингоодержувач) зацікавлені в цій схемі.

Однак, на відміну від видатків за кредитом, подорожчання проводитиметься за коефіцієнтом 0,04 (лізингова маржа).

Витрати підприємства з лізингу (з виплатою на початку кварталу) з урахуванням витрат з мита, зборів, податку на додану вартість становитимуть 279 042 дол.

Платежі здійснюються рівними частками на початку кожного кварталу протягом усього договору лізингу.

Зіставлення витрат підприємства при купівлі обладнання за рахунок кредитних коштів порівняно з витратами на лізинг буде наступним:

326465: 279042 = 1,170, тобто витрати по кредиту перевищують витрати по лізингу на 17 відсотків.

Отже, можна дійти невтішного висновку, що лізинг, як метод довгострокового інвестування то, можливо досить вигідний підприємствам проти іншими формами інвестування в основні виробничі фонди.

ГЛАВА 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ І РОСІЙСЬКИХ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

3.1. Регулювання лізингових відносин російським законодавством

Метою правової глави є аналіз нормативно-правових актів, регулюючих відносини за договором міжнародного лізингу, і навіть порівняння міжнародних та вітчизняних нормативних документів і виведення найбільш істотних відмінностей у підходах до регулювання міжнародного лізингу. Актуальність цього питання обумовлюється тим, що відповідно до Конституції РФ міжнародні правові акти мають вищу юридичну силу і їх положення необхідно враховувати при розробці та укладенні договору міжнародного лізингу. Для досягнення поставленої мети в цьому розділі буде вирішено такі завдання:

1. розглянути основні нормативно-правові акти, що регулюють лізингові відносини в Російській Федерації;

2. проаналізувати найбільш суттєві положення Федерального закону «Про фінансову оренду (лізинг)»;

3. розглянути положення Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг;

4. на основі проведеного порівняння зробити висновки про різницю у підходах до регулювання лізингових відносин за міжнародними та вітчизняними нормативними документами.

Нині цивільно-правове регулювання лізингу у Росії здійснюється кількома нормативними актами. Насамперед, це Конвенція УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг. Росія приєдналася до Конвенції відповідно до Федерального закону від 8 лютого 1998 р. №16-ФЗ «Про приєднання Російської Федерації до Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг». Конвенція УНІДРУА набула чинності для РФ

Наступним нормативно-правовим актом, який регулює лізингові відносини, є Конвенція країн СНД про міждержавний лізинг. Ця Конвенція підписана 25 листопада 1998 р., але ще ратифікована Державної Думою.

У Російській Федерації прийнято низку нормативних документів, спрямованих на регулювання лізингу:

1. Федеральний закон від 8 лютого 1998 р. №16-ФЗ «Про приєднання Російської Федерації до Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг»;

2. Цивільний Кодекс РФ - визначає договір лізингу як різновид договору оренди. Спеціальні норми ДК РФ про лізинг застосовуються разом із загальними положеннями про оренду та зобов'язання;

3. Федеральний закон від 29 жовтня 1998 р. №164-ФЗ «Про фінансову оренду (лізинг)» зі змінами та доповненнями відповідно до Федерального закону від 29 січня 2002 р. №10-ФЗ «Про внесення змін та доповнень до Федерального закону «Про лізинг» - визначає лізинг як форму інвестиційної діяльності; надає значну кількість митних та податкових пільг;

4. Федеральний закон від 25.02.1999 N 39-ФЗ «Про інвестиційну діяльність у Російської Федерації, здійснюваної у вигляді капітальних вкладень» (в ред. від 02.01.2000 N 22-ФЗ);

5. Федеральний закон від 09.07.1999 № 160-ФЗ «Про іноземні інвестиції в Російській Федерації» (зі зм. І доп. Від 21 березня, 25 липня 2002, 8 грудня 2003);

6. Постанови Уряди та інші нормативні акти, що регулюють застосування лізингу в окремих галузях – встановлюють порядок надання державних гарантій щодо лізингових операцій в окремих галузях.

Питання про право, застосовне до міжнародних угод, визначаються відповідно до частиною третьою Цивільного кодексу: правничий та обов'язки сторін із зовнішньоекономічних угод визначаються з права держави, обраному сторонами під час угоди чи з наступної угоди. За відсутності угоди сторін про право, що підлягає застосуванню, використовується право країни, де заснована або має основне місце діяльності сторона, яка є наймодавцем (лізингодавцем) у договорі.

Федеральний закон N 164-ФЗ "Про лізинг" визначає лізинг як "вид інвестиційної діяльності з придбання майна та передачі його на підставі договору лізингу фізичним або юридичним особам за певну плату, на визначений строк та на певних умовах, обумовлених договором, з правом викупу майна лізингоодержувачем". У цьому лізингова угода визначається як " сукупність договорів, необхідні реалізації договору лізингу між лізингодавцем, лізингоодержувачем і продавцем (постачальником) предмета лізингу " . Одночасно Закон виключає із можливого переліку предметів лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також майно, заборонене для вільного обігу або для якого встановлено особливий порядок обігу. Таким чином, лізинг сприймається як "одна з форм фінансування інвестицій".