Нарахування за підготовку будівлі до зимового періоду. Підготовка до зимової експлуатації

Основною умовою підготовки житлових будинків до зими є їхня правильна технічна експлуатація. протягом усього року та своєчасно проведений поточний ремонт.

План-графік підготовки житлового фонду та його інженерного обладнання до експлуатації у зимових умовах має бути складений з урахуванням результатів весняного огляду житлових будівель та недоліків, виявлених у минулий зимовий період. Графіки початку та закінчення підготовки до зими кожного житлового будинку, котельні та теплового вузла слід обговорити та затвердити на загальних зборах працівників житлово-експлуатаційної організації спільно з представниками будинкових комітетів, а також встановити контроль за їх дотриманням.

Під час підготовки житлового фонду до експлуатації у зимових умовах необхідно:

забезпечити до початку зими якісний ремонт з усуненням виявлених несправностей зовнішніх конструкцій, що захищають: стін, дахів (особливо безгорищних), перекриттів горищних, над технічними підпіллями (підвалами), проїздами, віконних та дверних заповнень, а також опалювальних печей, димоходів, газоходів газовими нагрівачами (з перевіркою тяги в димарях та стану автоматики опалювальних печей);

привести в технічно справний стан водостічні труби, територію домоволодінь із забезпеченням безперешкодного відведення атмосферних та талих вод від будівлі, у тому числі від спусків (входів) до підвалу, віконних приямків та вимощення;

забезпечити гідроізоляцію фундаментів, стін підвалу та цоколя та їх примикання до суміжних конструкцій, а також нормальний температурно-вологий режим підвальних та горищних приміщень.

Підготовці до зими (гідравлічних випробувань, ремонту, перевірки та налагодження) підлягає весь комплекс пристроїв, що забезпечують безперебійну подачу тепла та гарячої води до всіх приміщень та інженерних споруд:

котельні (якщо їх обслуговують житлові організації), силові мережі до будівель, що знаходяться на обслуговуванні житлових організацій;
пункти (центральні та індивідуальні);
системи опалення, вентиляції та гарячого водопостачання.

котельні, теплові вузли та пункти необхідно виділити контрольно-вимірювальними приладами (КІП), схемами систем опалення та запірно-регулюючої апаратури із вказівками щодо їх використання при наповненні, підживленні та спуску води із систем опалення в каналізацію. Крім того, слід перевірити роботу всіх пристроїв газового господарства, стан та справність протипожежного обладнання, особливо в будинках підвищеної поверховості, а також налаштувати запірно-запобіжні клапани та регулятори тиску на зимовий режим.

Після закінчення опалювального сезону все обладнання котелень, теплових мереж та пунктів, всіх систем опалення та гарячого водопостачання має бути випробуване гідравлічним тиском згідно з «Правилами технічної експлуатації котелень та теплових мереж» (М.: Стройиздат, 1973). Виявлені при випробуваннях дефекти повинні бути усунені, після чого обладнання повторно випробовують. Випробування теплових січів проводять згідно з «Інструкцією з випробування теплових мереж на міцність і щільність» (М.: ОНТІ ЛКГ, 1979) та «Правила користування електричною та 1 силовою енергією» (М.: Енерговидав, 1982).

У літній період має бути проведена наступна підготовча робота:

по котельнях - перевірено арматуру та обладнання, прилади КВП та автоматики, усунено щілини в обмуровуванні котлів та димоходів, підготовлено контингент операторів, здійснено завезення палива: твердого - у розрахунку 70% потреб в опалювальному сезоні, рідкому; виходячи із місткості складів, але не менше середньомісячного запасу*. Паливо слід зберігати відповідно до «Правил технічної експлуатації
Необхідну кількість палива слід визначати відповідно до «Методичними вказівками щодо визначення витрат, електроенергії та води на вироблення теплоти котельнями комунальних та теплоенергетичних підприємств затвердженими наказом МЖКГ РРФСР від 6.04.1987 р., котельних житлово-комунального господарства» (М.: 1: 1). );
по теплових мережах - промито системи, перевірено арматуру, усунено постійні та періодичні засмічення каналів, відновлено зруйновану або замінено недостатню теплову ізоляцію труб у камерах та підвалах;
по теплових пунктах - перевірено арматуру та обладнання (насоси, підігрівачі тощо);
за системами опалення та гарячого водопостачання - перевірено крани та іншу запірну арматуру, розширювачі та повітрозбірники, відновлено зруйновану або замінено недостатню теплову ізоляцію у сходових клітинах, підвалах, на горищах та в нішах санітарних вузлів. При непрогріванні радіаторів рекомендується провести їх гідропневматичне промивання. Після закінчення ремонтних робіт весь комплекс пристроїв теплопостачання підлягає експлуатаційному налагодженню під час пробної топки.

Для нормальної експлуатації житлового фонду у зимових умовах слід:

підготувати кадри працівників котельних та теплових пунктів, двірників, працівників аварійної служби та робітників, які здійснюють поточний ремонт;
перевірити стан аварійних служб (автотранспорту, засобів зв'язку, інструменту та інвентарю), провести інструктаж персоналу аварійних служб;
організувати якісну роботу диспетчерських служб з усунення аварій та несправностей внутрішньобудинкових систем інженерного обладнання, виготовити уточнені схеми водопроводу та каналізації, центрального опалення та вентиляції, газу, електромережі із зазначенням розташування запірної арматури та вимикачів, що необхідно для швидкої ліквідації аварій та несправностей;
забезпечити справність прибиральної техніки та інвентарю для двірників до настання зимового періоду;
завезти пісок для посипання тротуарів (з розрахунку не менше 3 м 3 на 1 тис. м 2 прибиральної площі) та хлоровану сіль (з розрахунку не менше 3-5% маси піску);
провести роз'яснювальну роботу з квартиронаймачами щодо необхідності. підготовки квартир до зими
(ущільнюючих прокладок у притворах віконні та дверні отвори, заміни розбитого скла і т. д.);
пронести комісією під головуванням начальника (головного інженера) ЖЕО у складі техніка-доглядача (коменданта), представників інших представників до передзимових робіт організацій та представників будинкового комітету приймання підготовлених до зими будівель зі складанням відповідного паспорта готовності до зими. Один екземпляр паспорта повинен (бути представлений до міського (районного) житлового управління (об'єднання), інший - зберігається в експлуатуючій організації нарівні з документами суворої звітності).

Паспорт затверджується керівниками райжил-управління (об'єднання) та дає право житлово-експлуатаційній організації експлуатувати будівлі у: зимових умовах.

Початок опалювального сезону встановлюють при стійкому (протягом 5 діб) зниженні середньодобової температури зовнішнього повітря нижче 8°С, а кінець опалювального сезону - при підвищенні середньодобової температури до 3°С. За рішенням місцевої Ради народних депутатів у зв'язку з похолоданнями опалювальний сезон може бути розпочато раніше або закінчено пізніше за встановлені терміни.

Підготовка житлового фонду до зими, включаючи проведення пробних топок систем центрального опалення та печей, слід завершувати у північних та східних районах до 1 вересня, у центральних – до 15 вересня, та південних – до 1 жовтня. Готовність до зими житлових будинків (включаючи відомчі, гуртожитки, котельні, теплові вузли) повинна бути підтверджена паспортами та кожен об'єкт окремо.

У зимовий період роботи з очищення покрівель житлових будинків від снігу та криги повинні проводитися силами рембудуправлінь, за необхідності до цієї роботи залучають робітників ЖЕО. Бригади з очищення покрівель будинків від снігу та криги в кожній ЖЕО повинні затверджуватись наказом до 1 вересня. Ці бригади можуть складатися з робітників будь-яких професій, але спеціально навчених, які пройшли виробничий інструкції па знання правил техніки безпеки та мають медичний допуск до роботи на висоті.

Підготовка до опалювального сезону турбує і власників житла, і керуючі організації. Але готуватися до нього треба вже у травні. Ми розповімо про план обов'язкових заходів щодо підготовки будинку до опалювального сезону. Також у статті можна завантажити чек-лист перевірки готовності МКД до зими та корисні шпаргалки.

Для чого потрібна підготовка до опалювального сезону багатоквартирного будинку

Підготовка будинку до опалювального сезону є найважливішим заходом щодо забезпечення збереження спільного майна багатоповерхівки, тому в її проведенні насамперед мають бути зацікавлені власники житла.

Правильно та своєчасно виконаний комплекс заходів підготовки до опалювального сезону дозволить забезпечити такі умови проживання мешканців та функціонування інженерного обладнання у опалювальний період, які відповідають нормативним вимогам.

УО чи ТСЖ згідно із законодавством несе відповідальність за виконання дій з підготовки будинку до опалювального сезону у потрібні терміни. Усі заходи, пов'язані з технічною підготовкою будинку до опалювального сезону, визначаються господарями приміщень під час укладання договору з керівною компанією.

Що входить до переліку робіт з підготовки будинку до зими

Підготовкаоб'єктів ЖКГ до опалювального сезону необхідна для того, щоб забезпечити своєчасне та якісне виконання робіт з ремонту та обслуговування будівель та обладнання, що відповідає законодавчим нормативам проживання людей у зимовий час.

Наказом Міненерго від 12 березня 2013 р. № 103 (далі – Правила № 103) було затверджено Правила оцінки готовності до опалювального періоду, відповідно до яких споживачі теплової енергії не пізніше 15 вересня поточного року мають завершити необхідні попередні роботи перед черговим холодним сезоном.

проводять такі заходи:

усунення несправностей стін, дахів, перекриттів, заповнень вікон та дверей;
виправлення неполадок у роботі опалювальних печей, газо- та димоходів, систем тепло-, електро- та водопостачання;
забезпечення належної гідроізоляції фундаментів, сходових кліток, стін, перевірка справності пожежних гідрантів;
приведення в технічно справний стан території домоволодінь, усунення перешкод для відведення талих та атмосферних вод.

Дату початку опалювального сезону встановлюють органи місцевого самоврядування. Вони ж, враховуючи пропозиції організації, яка займається обслуговуванням цього житлового фонду, визначають терміни початку та завершення підготовки до зими кожного житлового будинку та об'єктів інфраструктури. Строки закінчення заходів, включаючи пробні топки в системах центрального опалення та печей, залежать від розташування території та складають:

у центральних областях – до 15 вересня;
у північних та східних – до 1 вересня;
у південних – до 1 жовтня.

Власник житлового фонду або організація, яка здійснює діяльність з його обслуговування, складає план-графік підготовки будинку та його інженерного обладнання до зими. Цей документ затверджують органи місцевого самоврядування за підсумками весняного огляду недоліків, виявлених за минулий період.

Функція контролю над ходом робіт з підготовки будинку до зими доручається:

органи місцевого самоврядування;
власників житлового фонду та їх уповноважених представників;
органи житлового нагляду.

Під час підготовки будинку до опалювального сезону проводиться випробування, повірка, ремонт та налагодження всіх систем та пристроїв, які задіяні у процесі безперебійної подачі тепла до квартир. Серед них:

котельні;
місцеві та групові теплові пункти у будинках;
внутрішньобудинкові мережі;
системи вентиляції та опалення.

На теплових вузлах та пунктах, а також котельнях під час підготовки будинку до опалювального сезону необхідно передбачити:

засоби автоматизації;
контрольно-вимірювальні прилади;
запірну та регулюючу апаратуру;
схеми розведення систем опалення, ХВС, ГВП, припливно-витяжної вентиляції;
конструкції із зазначенням того, як слід експлуатувати обладнання в різних режимах (наповнення, спуск води із систем опалення, підживлення та ін.);
технічні паспорти обладнання;
режимні картки;
журнали запису параметрів;
журнали дефектів устаткування.

При підготовці до зими пристроїв газового господарства необхідно провести налагодження регуляторів тиску та запірно-запобіжних клапанів. Насосні станції, системи протипожежного обладнання мають бути оснащені основними та резервними комплектами. Крім того, необхідно відрегулювати та перевірити справність автоматичного включення дублюючих насосів при відмові головних.

У період підготовки об'єктів ЖКГ до зими проводяться наступні заходи:

навчання та перекваліфікація кадрів працівників теплових пунктів, котелень, аварійних служб, двірників;
підготовка або відновлення схем таких внутрішньобудинкових систем, як газо- та водопостачання, каналізація тощо. При цьому для слюсарів та електриків, які при виникненні несправностей та аварій внутрішньобудинкових інженерних систем братимуть участь у їх ліквідації, обов'язково вказується розташування вимикачів та запірної арматури;
підготовка аварійних служб (обладнання, транспорту, засобів зв'язку, матеріалів, інструментів) та інструктаж персоналу;
що стосується неопалюваних приміщень, у них важливо провести ремонт ізоляції водопровідних та каналізаційних труб.

Якщо в підвалах є вода, в ході підготовки будинку до зими її потрібно відкачати, поливальний водопровід необхідно розібрати після відключення, водомірний вузол підлягає утепленню. Не менш важливо зробити все необхідне для того, щоб оглядові колодязі дворової мережі, а також каналізаційні та загальні випуски у торцях будинку від збірного трубопроводу, який прокладено у технічному підпіллі (підвалі), працювали безперебійно.

У холодний період продухи в техпідпіллі та підвалах будинку дозволено закривати тільки під час сильних морозів.

Під час виконання всіх цих робіт у приміщеннях, які не опалюються, утеплюють протипожежний водопровід, перевіряють стан та ремонтують ізоляцію труб каналізації та ХВС, ГВП та ЦО.

Під час підготовки будинку до опалювального сезону виконують такі дії:

утеплюють отвори вікон та балконів, а також вхідні двері до квартир;
замінюють при необхідності скла у дверях та вікнах на балконах та у допоміжних приміщеннях;
утеплюють горищні перекриття;
перевіряють справність жалюзі та слухових вікон;
ремонтують та зміцнюють парапетні огорожі будинку;
утеплюють трубопроводи на горищах та у підвалах;
ремонтують існуючі або виробляють нові перехідні містки та ходові дошки на горищах будинку;
проводять ремонт, випробування та регулювання систем центрального опалення;
ремонтують кухонні вогнища та печі;
утеплюють бойлери та димовентиляційні канали, прочищають їх;
консервують поливальні системи;
зміцнюють прапороутримувачі на будинку;
оснащують вхідні двері доводчиками;
перевіряють продухи у цокольних приміщеннях;
зміцнюють та при необхідності ремонтують вхідні двері;
утеплюють та відновлюють зовнішні водорозбірні колонки та крани.

У плані-графіці, який складають на тиждень, місяць та рік, відображаються терміни виконання робіт з підготовки до опалювального сезону та їх перелік.

Зміст та ремонт МКД: порядок проведення робіт, контроль, відповідальність

Яким вимогам має відповідати підготовка житлових будинків до опалювального сезону

Перевірка завершення всіх необхідних заходів у житлових будинках здійснюється комісією, за встановленою формою оформляється паспорт готовності до роботи в зимових умовах.
Управа району є відповідальною за приведення у відповідність до вимог житлового фонду, а також об'єктів комунального та інженерного забезпечення, що належать до нього, до опалювального періоду.
p align="justify"> Робота з підготовки будинку до зими проводиться підрядною організацією з обслуговування житлових будівель та їх інженерного обладнання.
Міські спеціалізовані підприємства, у власності, оренді або у господарському віданні яких знаходяться споруди тепловодопостачання та інженерні мережі, несуть відповідальність за якість та строки їх приведення у повністю робочий стан до опалювального сезону.
Представники абонента, міських теплопостачальних організацій та управи району проводять приймання готовності обладнання теплового пункту та введення та мереж опалення, що розводять.
Приймаються внутрішньобудинкові системи опалення комісією, до складу якої входять представники:

власника будинку;
організації, що експлуатує будівлю;
управи району;
організації, що постачає теплову енергію відповідно до договору.

Щоб зареєструвати внутрішньобудинкову систему опалення та визнати її рівень задовільним, необхідно отримати друк підприємства, з яким укладено договір на відпуск теплової енергії.

Організація, в управлінні чи господарському віданні якої знаходиться будівля (далі – власник будівлі), за встановленою формою складає акт готовності системи опалення житлового будинку. Цей документ затверджується головою управи району та оформляється у трьох примірниках, які надсилаються:

власнику будівлі;
до управи району;
в організації обслуговування житлового фонду.

Власник теплового пункту оформлює за встановленою формою накопичувальну відомість у трьох примірниках: для себе, управи району та теплопостачальної організації.
Після того, як накопичувальна відомість заповнена, власник теплового пункту (ІТП, ЦТП) складає акт готовності абонента до опалювального сезону. Цей документ підписують представники власника абонента, організації теплопостачання, управи району. Затверджує акт голова адміністрації району, де знаходиться будинок. Один екземпляр направляється власнику теплового пункту, другий зберігається в управі району, третій – теплопостачальної організації.
При оформленні акта готовності абонента до документа додаються:

акт готовності системи опалення житлової будівлі;
паспорт готовності будівлі;
накопичувальна відомість.

Приймання житлових будівель здійснюється за участю представника Державної житлової інспекції міста Москви, який проводить вибіркову перевірку об'єктів щодо їх відповідності документам, що підтверджують їх рівень підготовки до зими. Якщо ця посадова особа виявляє порушення чинних норм, встановлюються строки усунення цих відхилень, а відповідальні особи зазнають стягнення.
Щоб житловий будинок був визнаний підготовленим до опалювального періоду, його інженерні системи зобов'язані працювати без збоїв, а елементи конструкції, під'їзди, горищне та підвальне приміщення мають бути приведені у задовільний стан.
Паспорт готовності житлового будинку спільно оформлюють:

власник будівлі або організація, у господарському віданні якої вона знаходиться;
підприємство з обслуговування житлового фонду.

Паспорт готовності оформляється за затвердженою формою у міру здійснення підготовки будинків до зими на кожен із них. Процес заповнення документа починається з проведення весняних оглядів, розробки комплексу заходів до опалювального сезону та внесення відміток щодо подальшого перебігу робіт.

Затверджує документ заступник голови управи району, біля якого знаходиться будинок. Паспорт оформляється у двох примірниках, один із яких зберігається у ДЕЗ, інший – у власника будівлі. До нього необхідно додати копії актів готовності системи опалення житлового будинку та абонента. Якщо останнього документа немає, необхідно оформити гарантійний лист від власника теплового пункту.

Організації, у власності (оренді, господарському віданні) яких знаходяться ЦТП та мережі, під час підготовки внутрішньоквартальних систем гарячого водопостачання та центрального опалення, а також теплових пунктів повинні подбати про рівномірний розподіл води та тепла на опалення та гаряче водопостачання. На введенні в житловий будинок під час підготовки до зими необхідно забезпечити такі показники:

Для холодного водопостачання:

тиск води в трубопроводі системи, що подає, не може перевищувати статичний тиск більш ніж на 0,2 МПа, при цьому він повинен бути не менше ніж на 0,05 МПа вище статичного.

У місцях водорозбору у квартирах показники характеризуються такими значеннями:

мінімальний напір перед газовим водонагрівачем верхніх поверхів не менше ніж 0,1 МПа;
вільний тиск у санітарних приладів 0,02–0,05 МПа;
максимальний тиск води не вищий за 0,45 МПа.

Для гарячого водопостачання:

у трубопроводі ГВП, що подає, температура гарячої води на введенні в будинок повинна знаходитися в межах: для закритих систем - 60 плюс-мінус два градуси; для відкритих систем – 60–75 градусів;
при розрахунковій циркуляційній витраті перепад тисків між циркуляційним і трубопроводом, що подає, не повинен бути нижче 0,03–0,06 МПа;
для обох систем температура в циркуляційному трубопроводі підтримується в межах 46–55 °C, а тиск води перевищує статичний щонайменше 0,05 МПа;
для забезпечення циркуляції гарячої води її тиск у циркуляційній мережі повинен бути на величину наявного напору нижче тиску води в трубопроводі будинку, що подає.

У місцях водорозбору в квартирах необхідно дотримуватися таких показників:

1. температура гарячої води:

для закритих систем не нижче 50 ° C;
для відкритих систем не нижче 60 ° C;
для будь-яких систем не вище 75 °C.

2. максимальний тиск води не вище 0,45 МПа;

3. у санітарних приладів вільний тиск 0,02-0,05 МПа.

Для центрального опалення:

що стосується зворотної мережної води, її середньодобова температура не повинна бути вищою від заданої графіком більш ніж на 5 %; відхилення середньодобової температури води, що надходить у системи опалення, забезпечується на рівні, що не перевищує 3 % від величини, затвердженої графіком;
щоб теплоносій циркулював, тиск у трубопроводі, що подає, повинен бути вищим на величину наявного напору (який, відповідно до проекту, підтримують теплопостачальні організації) необхідного тиску в зворотній мережі;
тиск води у зворотному трубопроводі має бути: для системи – не менше ніж на 0,05 МПа вище статичного; для трубопроводів, опалювальних приладів, арматури та іншого обладнання – не вище за допустиме;
температура повітря не повинна опускатися нижче +18 °C у житлових приміщеннях та нижче +20 °C у кутових кімнатах будинку.

У ході підготовки до зими теплові пункти обладнають засобами автоматизації, які забезпечують:

контроль витрати питної води та теплової енергії у системах теплоспоживання;
задану температуру води у СГВ;
обмеження споживачів за рівнем витрати мережної води;
необхідний тиск за незалежного приєднання систем теплоспоживання;
при перевищенні граничних параметрів теплоносія – захист мереж від надмірної температури води та тиску;
припинення розбирання води з розширювального бака при досягненні нижнього рівня в ньому та зупинка подачі води в бак при наповненні до верхньої позначки;
заданий перепад тиску води у трубопроводах (що подає та зворотному) та необхідний рівень тиску у зворотному трубопроводі;
у разі відключення робочих насосів – залучення резервних;
запобігання ситуаціям, при яких системи теплоспоживання спорожняються.

У житлових квартирах у підводках до змішувальної водорозбірної арматури температура гарячої води має становити 50 градусів. Налаштування теплової автоматики ГВ у теплових пунктах має забезпечувати підтримку заданого рівня підігріву.
Погодження режимної картки теплового пункту при підготовці будинку до зими має відбуватися за участю підприємства водопровідно-каналізаційного господарства та організації теплопостачання.
Щоб забезпечити умови для безперебійного та раціонального водоспоживання, допоміжні насоси холодного водопостачання повинні включатись автоматично за допомогою датчиків, які монтуються на циркуляційному трубопроводі (до всмоктувальних патрубків циркуляційних насосів).
При проведенні підготовки до зими пристроїв автоматизації, автоматичних регуляторів та технологічного захисту водопровідних та теплових мереж необхідно:

періодично перевіряти їхню роботу та оглядати їх стан;
налаштовувати та коригувати регулюючі органи, що підтримують задані параметри;
очищати і змащувати частини, що рухаються.

Один раз на чотири роки слід проводити гідравлічні випробування пластинчастих теплообмінників.
Щороку за участю теплопостачальної організації власник будівлі здійснює наступні дії:

оглядає розширювальний бак, встановлений у будівлі;
перевіряє пристрої автоматики підживлення та лінії зв'язку "тепловий пункт – розширювальний бак";
визначає терміни усунення несправностей за її виявленні.

Лінії зв'язку "тепловий пункт – розширювальний бак" та автоматика на розширювальному баку під час перевірки перевіряються організацією, яка за договором з власником будівлі обслуговує тепловий пункт.

Якщо розширювальний бак або його елементи фізично зношені, доцільний монтаж замість спеціально розробленого проекту підлогових мембранних розширювальних баків у приміщеннях ЦТП. У цій ситуації важливо, щоб до початку опалювального сезону встановлення нового обладнання та роботи з його запуску було завершено. При цьому монтаж підлогових мембранних розширювальних баків у підвалах житлових будинків за межами ЦТП заборонено.

Щоб виявити витік мережної води та визначити її витрату на підживлення, теплові пункти із незалежною схемою приєднання систем опалення оснащуються водомірами на підживлювальних лініях.

Схема приведення в робочий стан автоматики підживлення розширювальних баків проходить обов'язкове узгодження з організацією, що теплопостачає.

Ремонт під'їздів МКД: порядок проведення та відповідальність КК

Підготовка будинку до зими та перевірка опалювальних систем

Через особливості географічного положення опалювальний сезон у Росії є досить тривалим. Відповідно до СНІП 23-01-99 тривалість цього періоду багато в чому залежить від того, про яку кліматичну зону йдеться, і є важливим показником для централізованих опалювальних систем. Наприклад, у північних широтах житлові будинки та будівлі громадського призначення обігріваються протягом 7 і більше місяців на рік, що спричиняє значні витрати. Цей факт зумовлений особливостями погодних умов у цих районах.

Витрати на теплозабезпеченняскладаються з:

оплати за постачання енергоносіїв;
витрат на обслуговування системи, у тому числі на проведення робіт з ремонту та консервації тепломереж у міжопалювальний період.

Підготовка будинку до зими передбачає проведення заходів як технічного, а й організаційного характеру. Власники квартир та будівель, оснащених індивідуальними теплогенераторами, проводять ці роботи самотужки.

Правила підготовки теплових підприємств до опалювального сезонувстановлюються місцевими органами державної влади та підлягають обов'язковому виконанню всіма установами ЖКГ та іншими організаціями, що несуть відповідальність за справність систем. У ході цих робіт проводиться огляд та випробування наступних об'єктів:

котельні;
місцеві теплоцентралі;
внутрішні та зовнішні тепломережі.

Щоб профілактичні та експлуатаційні роботи систем теплопостачання проводились за єдиним алгоритмом, профільним міністерством було розроблено правила підготовки до опалювального періоду та оцінку готовності до подачі тепла. Вони визначають порядок проведення перевірок на місцях, а також список державних органів, відповідальних за їхнє виконання.

Власники автономних систем опалення житлових та виробничих об'єктів самостійно визначають дату початку опалювального сезону, відштовхуючись від кліматичних особливостей регіону та поточних погодних умов. Найчастіше в таких будинках обігрів включають раніше, ніж у тих будинках, обслуговування яких здійснюють керуючі компанії та ЖКГ.

Відключення систем опалення, згідно з діючими правилами, здійснюється тоді, коли протягом 7 днів поспіль середньодобова температура за вікном вище 8 градусів тепла. Якщо цей параметр знижується, обігрів будинків має бути відновлено. У разі індивідуального теплопостачання питання про припинення подачі вирішується кожним власником будинку чи квартири самостійно, що дозволяє значно економити на оплаті енергоносіїв.

Щоб звести до мінімуму негативний вплив води на елементи опалювальної мережі, після закінчення зимового сезону приймають заходи щодо консервації теплопостачального обладнання на літній період.При цьому:

ретельно оглядають усі частини системи теплопостачання, виявляють несправності;
з мережі зливають теплоносій, після чого усувають виявлені ушкодження;
перевіряють справність автоматичних ліній керування циркуляційного насоса, нагрівального котла та інших вузлів системи. За необхідності окремі механізми ремонтують чи замінюють;
Після завершення ремонтних робіт систему заповнюють теплоносієм.

Своєчасне проведення таких заходів дозволить якісно підготувати будинок до зими та забезпечити збереження обладнання. На деяких ділянках системи передбачені запірні вентилі, які служать видалення повітряних пробок.

Стандартний алгоритм проведення підготовки будинку до зими відображається у відповідній інструкції, скориставшись якою кожен власник житла може виконати необхідну роботу до опалювального сезону самостійно з мінімальними витратами. За цим регламентом залишати систему на довгий час без теплоносія заборонено, адже висушити труби зсередини неможливо, через що металеві елементи конструкції можуть постраждати від корозії.

Яка підготовка до зими багатоквартирного будинку має вестись у літній період

Для підготовки будинку до зими влітку слід провести роботу щодо таких систем.

1) Котельні:

перевірка приладів КВП, автоматики, обладнання та арматури;
усунення щілин в обмуровці димоходів та котлів;
завезення палива:

рідкого - орієнтуючись на місткість складів, але не менший за середній запас на місяць;
твердого - з розрахунку 70% кількості, яка за прогнозами буде потрібна в опалювальному періоді.

Зберігання палива здійснюється за «Правилами технічної експлуатації»;

підготовка операторів

2) Теплові пункти:

при підготовці до зими перевіряють обладнання та арматуру.

3) Системи гарячого водопостачання та опалення:

перевірка кранів та іншої запірної арматури, повітрозбірників та розширювачів;
проведення гідропневматичного промивання радіаторів при їх недогріві;
відновлення зруйнованої або заміна недостатньої теплової ізоляції у сходових клітках, нішах санітарних вузлів, підвалах, горищах;
після завершення ремонту всі пристрої піддаються пробній топці та експлуатаційному налагодженню.

4) Теплові мережі:

промивання системи;
усунення періодичних та постійних засмічень каналів;
перевірка арматури;
заміна недостатньої або відновлення зруйнованої ізоляції труб у підвалах та камерах.

Крім того, проводяться наступні заходи щодо підготовки до зими:

ревізія, ремонт, заміна інвентарю та прибиральної техніки двірників;
інформування користувачів про норми підготовки будинків до зими, а також про необхідність заміни розбитого скла, встановлення ущільнюючих прокладок у притворах віконних та дверних отворів тощо;
закупівля піску та солі або її замінника для посипання тротуарів;
перевірка первинних засобів гасіння пожеж.

Підготовка до зими багатоквартирного будинку в частині попередження та усунення аварій

У відповідних рекомендаціях та інструкціях викладено відповіді на всі питання щодо організації та технології проведення аварійно-відновлювальних робіт на об'єктах ЖКГ. Поговоримо про те, у чому полягають функції експлуатаційного персоналу з профілактики аварій, які можливі під час холодів.

Отже, які організаційно-технічні заходинеобхідно провести під час підготовки будинків до зими для того, щоб забезпечити безперебійне енергопостачання об'єктів ЖКГ:

перевірка надійності енергозбереження в системах інженерного обладнання, наявності резервних перемичок та джерел електроенергії, секційних засувок у медичних та дитячих установах та ін.;
перевірка обладнання під час пробних пусків, усунення виявлених неполадок;
оснащення відповідних організацій матеріалами, обладнанням та інструкціями, які необхідні для ліквідації поломок;
оснащення пам'ятками про дії персоналу під час аварій котелень, теплових та диспетчерських пунктів, житлово-експлуатаційних організацій;
навчання та інструктаж працівників на тему аварійно-відновлювальних дій, відпрацювання практичних навичок щодо ліквідації поломок.

Ремонтна діяльність у теплопостачальних станціях проводиться для того, щоб усунути поломки та їх результати та розпочати роботу спочатку за спрощеною, а потім – за основною схемою. Існують різні прийоми адаптувати до ситуації принцип роботи котелень.

Відновлювальні роботи на міських теплових мережахпроводяться для того, щоб:

забезпечити розрахункові показники функціонування систем або, за неможливості це зробити, знизити параметри теплоносія до таких, що відповідають зменшенню температури повітря в будинках не більше ніж на 8 °С;
насамперед подавати тепло до об'єктів першорядної важливості для того, щоб підтримувати стабільну роботу промисловості;
створити умови для циркуляції, яка захистить теплоносій у системі від замерзання;
локалізувати та ліквідувати пошкодження та аварії для того, щоб запобігти виходу з ладу всієї теплопостачальної мережі;
за потреби частково або повністю відключити гаряче водопостачання для того, щоб забезпечити обігрів будівель;
у водяних системах опалення тимчасово використовувати пару як теплоносій;
змінити спосіб прокладання пошкоджених ділянок тепломереж;
перевести систему опалення на скоригований режим роботи.

Найбільш часто колектори та теплові мережі піддаються наступним ушкоджень:

розриви металевих труб із-за внутрішньої та зовнішньої корозії;
порушення герметичності фланцевих з'єднань у місцях, де труба кріпиться до арматури;
деформування, тріщини, злами труб та інших елементів системи;
зрив нерухомих опор;
пошкодження арматури, протікання тих ділянок, де встановлені сальникові компенсатори та арматура;
розрив труб через перемерзання теплоносія.

Щоб виявити пошкодження теплових мереж, слід використовувати один із таких методів:

застосування речовин-індикаторів, які вводяться в трубу та фіксуються у місці пошкодження;
акустичний, електронно-акустичний;
гідролокація.

Період часу, протягом якого циркуляція теплоносія при встановленій зовнішній температурі може бути припинена, повинен бути визначений службою експлуатації заздалегідь виходячи з особливостей будівлі та місцевих погодних умов. Наприклад, можна відключити тепломережу терміном до 8 годин при мінус 10 °С і терміном трохи більше 4 годин при мінус 15 °З.

У кожній ділянці тепломережі під час підготовки будинку до зими необхідно обладнати спуск води та визначити швидкість наповнення та випорожнення трубопроводу.

При локалізації аварії проводять наступні заходи:

знижують тиск у мережах до мінімального;
відключають пошкоджені чи зруйновані елементи теплової мережі;
повністю припиняють подачу тепла.

В аварійній ситуації особливо актуально забезпечити гарячою водою найважливіші об'єкти. Для цього вживають заходів щодо збільшення пропускної спроможності попередньо випробуваних мереж:

перехід на скоригований режим роботи;
функціонування мереж за системою 150/70°З зі зрізанням для найхолоднішого періоду при 130 °С;
якщо котли, насоси, труби та арматура досить міцні, допускається зміна графіка роботи:

замість 150/70 ° С - 180 / 70 ° С;
замість 130/70°С – 150/70°С.

Якщо після закінчення заходів щодо відновлення забезпечити потрібну механічну міцність елементів системи неможливо, слід перейти на знижений температурний графік і тиск.

Якщо теплоенергії для опалення будівель та споруд недостатньо, за списком, складеним заздалегідь, проводять тимчасове відключення гарячого водопостачання та частково вентиляції.

Як перевірити наскільки якісно проведено підготовку будинку до зими

Після закінчення робіт з оцінки рівня підготовки будинків до зими органи місцевого самоврядування проводять перевірки у поселеннях та міських округах.

Ступінь завершеності діяльності до холодного сезону в багатоквартирних будинках визначається рівнем відповідності до вимог Правил № 103. При цьому перевіряється також:

виконання заходів щодо підготовки до зими, що проводилися особами, які здійснюють управління багатоквартирним будинком та набувають енергію та теплоносій для надання комунальних послуг з гарячого водопостачання та опалення;
дії осіб, які володіють житловими та нежитловими приміщеннями у будівлі та мають договори з теплопостачальною організацією на надання її послуг.

Для перевірки споживачів теплової енергії формується комісія, до роботи якої за погодженням можуть залучатися представники:

житлової інспекції та Ростехнагляду;
єдиної теплопостачальної організації;
підприємства, до теплових мереж якого підключено теплоспоживаючі установки кінцевих клієнтів.

За підсумками контролю оформляється акт перевірки готовності до опалювального періоду, в якому зазначається висновок комісії, що інспектує, щодо рівня відповідності багатоквартирного будинку наявним нормам:

об'єкт готовий до опалювального періоду;
будинок буде готовий до зими після усунення несправностей, виявлених комісією під час перевірки;
об'єкт не готовий до опалювального сезону.

Оригінал акта перевірки відправляється на зберігання до адміністрації муніципального освіти, копії надаються ТСЖ, компанії, що управляє, ЖБК або власникам будинку. Документ має бути затверджений комісією та зданий до 15 вересня.

Під час проведення підготовки будинків до зими важливо забезпечити стабільну роботу оглядових колодязів дворової мережі, каналізаційних та загальних випусків у торцях будинках від загального трубопроводу, який прокладено у підвалі.

Після закінчення опалювального періоду обладнання всіх систем опалення відповідно до встановлених вимог проходить випробування гідравлічним тиском. Після усунення дефектів, виявлених під час перевірки, проводяться повторні опресування.

Вкладені файли

Паспорт готовності будинку до експлуатації у зимових умовах.doc
Чек-лист перевірки готовності МКД до зимової експлуатації.

Роботи, які має проводити підрядна організація для підтримки будинку в технічно справному стані та підготовки будинку до зимового та весняного періоду

Згідно з додатком до Постанови Державного комітету Російської Федерації з будівництва та житлово-комунального комплексу від 27 вересня 2003 року № 170 визначено наступний перелік робіт для підтримки будинку у технічно справному стані:

А. Роботи, які виконуються під час проведення технічних оглядів та обходів окремих елементів та приміщень житлових будинків;

Б. Роботи, які виконуються під час підготовки житлових будівель до експлуатації у весняно-літній період;

В. Роботи, які виконуються при підготовці житлових будівель до експлуатації в осінньо-зимовий період;

Р. Роботи, які виконуються під час проведення часткових оглядів;

Д. Інші роботи.

A. Роботи, які виконуються під час проведення технічних оглядів та обходів окремих елементів та приміщень житлових будинків.

1. Усунення незначних несправностей у системах водопроводу та каналізації (зміна прокладок у водопровідних кранах, ущільнення згонів, усунення засмічень, регулювання змивних бачків, кріплення санітарно-технічних приладів, прочищення сифонів, притирання пробкових кранів у змішувачах, заміна гумових прокладок біля дзвону та кульового клапана, встановлення обмежувачів - дросельних шайб, очищення бачка від вапняних відкладень та ін.).

2. Усунення незначних несправностей у системах центрального опалення та гарячого водопостачання (регулювання триходових кранів, набивання сальників, дрібний ремонт теплоізоляції, усунення течі в трубопроводах, приладах та арматурі; розбирання, огляд та очищення грязьовиків повітрозбірників, вантозів, компенсаторів засувок, очищення від накипу запірної арматури та ін.).

3. Усунення незначних несправностей електротехнічних пристроїв (протирання електролампочок, зміна перегорілих електролампочок у приміщеннях громадського користування, зміна та ремонт штепсельних розеток та вимикачів, дрібний ремонт електропроводки та ін.).

4. Чищення каналізаційного лежака.

5. Перевірка справності каналізаційних витяжок.

6. Перевірка наявності тяги у димовентиляційних каналах.

7. Перевірка заземлення ванн.

8. Дрібний ремонт печей та вогнищ (зміцнення дверей, передтопочних листів та ін.).

9. Промазування суриковою замазкою свищів, ділянок гребенів сталевої покрівлі та ін.

10. Перевірка заземлення оболонки електрокабелю, вимірювання опору ізоляції проводів.

11. Огляд пожежної сигналізації та засобів гасіння у будинках.

Б. Роботи, що виконуються під час підготовки житлових будівель до експлуатації у весняно-літній період .

1. Зміцнення ринв, колін і воронок.

2. Розконсервування та ремонт поливальної системи.

3. Зняття пружин на вхідних дверях.

4. Консервація системи центрального опалення.

5. Ремонт обладнання дитячих та спортивних майданчиків.

6. Ремонт відмосток, що просіли.

7. Влаштування додаткової мережі поливальних систем.

8. Зміцнення прапороутримувачів.

B. Роботи, що виконуються під час підготовки житлових будівель до експлуатації в осінньо-зимовий період.

1. Утеплення віконних та балконних отворів.

2. Заміна розбитого скла вікон та балконних дверей.

3. Утеплення вхідних дверей у квартири.

4. Утеплення горищних перекриттів.

5. Утеплення трубопроводів у горищних та підвальних приміщеннях.

6. Зміцнення та ремонт парапетних огорож.

7. Перевірка справності слухових вікон та жалюзей.

8. Виготовлення нових або ремонт існуючих ходових дощок та перехідних містків на горищах.

9. Ремонт, регулювання та випробування систем центрального опалення.

10. Ремонт печей та кухонних вогнищ.

11. Утеплення бойлерів.

12. Утеплення та прочищення димовентиляційних каналів.

13. Заміна розбитого скла вікон і дверей допоміжних приміщень.

14. Консервація поливальних систем.

15. Зміцнення прапороутримувачів.

16. Перевірка стану продухів у цоколях будівель.

17. Ремонт та утеплення зовнішніх водорозбірних кранів та колонок.

18. Постачання доводчиків на вхідних дверях.

19. Ремонт та зміцнення вхідних дверей.

Р. Роботи, які виконуються під час проведення часткових оглядів .

1. Промазування суриковою замазкою або іншою мастикою гребенів та свищів у місцях протікання покрівлі.

2. Перевірка наявності тяги в димових та вентиляційних каналах та газоходах.

3. Дрібний ремонт печей та вогнищ (зміцнення дверей, передтопочних листів та ін.).

4. Зміна прокладок у водопровідних кранах.

5. Ущільнення згонів.

6. Прочищення внутрішньої каналізації.

7. Чищення сифонів.

8. Регулювання бачка, що змиває.

9. Притирання пробкового крана у змішувачі.

10. Регулювання та ремонт триходового крана.

11. Зміцнення сантехприладів, що розхиталися, в місцях їх приєднання до трубопроводу.

12. Набивання сальників у вентилях, кранах, засувках.

13. Зміцнення трубопроводів.

14. Перевірка каналізаційних витяжок.

15. Дрібний ремонт ізоляції.

16. Провітрювання колодязів.

17. Протирання електролампочок, зміна електролампочок, що перегоріли, в сходових клітинах, технічних підпіллях і горищах.

18. Усунення несправностей електропроводки.

19. Зміна (виправлення) штепсельних розеток та вимикачів.

Д. Інші роботи.

1. Регулювання та налагодження систем центрального опалення.

2. Те саме вентиляції.

3. Промивання та опресування системи центрального опалення.

4. Очищення та промивання водопровідних кранів.

5. Регулювання та налагодження систем автоматичного управління інженерним обладнанням.

6. Підготовка будівель до свят.

7. Озеленення території, догляд за зеленими насадженнями.

8. Видалення з дахів снігу та льоду.

9. Очищення покрівлі від сміття, бруду, листя.

10. Прибирання та очищення прибудинкової території.

11. Прибирання житлових, підсобних та допоміжних приміщень.

12. Миття вікон, підлог, сходових маршів, майданчиків, стін, видалення пилу на сходових клітках.

13. Видалення сміття з будівлі та її вивезення.

14. Очищення та промивання стовбурів сміттєпроводу та їх завантажувальних клапанів.

15. Поливка тротуарів та замощеної території.

25 березня 2007 р.адреса: / Росія (Московська обл - Підмосков'я) / Люберці / Мітрофанова / 15 (корпус 7)

Крім того, всі будівлі та споруди піддаються періодичним технічним оглядам, які проводять призначаються керівниками установ комісіями.

Встановлено три види оглядів:

Загальний або сезонний (піврічний), коли обстежується вся будівля, її конструкції, інженерне обладнання, зовнішній благоустрій;

Частковий, при якому оглядаються лише окремі частини будівлі, наприклад, дах, підвал, ліфт, центральне опалення тощо;

Позачерговій, що проводиться після стихійних лих - злив, ураганів, повеней тощо, а також за вказівкою вищих інстанцій.

Комісію призначає керівник організації, підприємства. Її очолює начальник експлуатаційної служби, ОКЗ чи іншого підрозділу залежно від структури підприємства. До складу комісії входять: особа, відповідальна за експлуатацію споруди, представники експлуатаційної служби, яка здійснює експлуатацію інженерного обладнання будівель та ін.

Результати всіх видів огляду оформлюються актами, у яких фіксуються виявлені дефекти та ушкодження, а також терміни їх усунення.

Як правило, чергові загальні технічні огляди будівель проводяться двічі на рік: навесні, після танення снігу та восени при прийманні будівлі в зимову експлуатацію. Матеріали осіннього огляду є основою для планування поточного ремонту наступного року. Під час весняного огляду та початку підготовки будівлі до зими уточнюються майбутні роботи, які мають бути виконані до початку зимової експлуатації та прийняті під час осіннього огляду.

Зимовий період експлуатації будівель є найбільш складним у роботі огороджувальних конструкцій та інженерного обладнання. Тому підготовка до нього зазвичай займає весь літній час.

При сезонних оглядах будівель головна увага приділяється підготовці їх до зими: при осінньому перевіряється їхня готовність до зимової експлуатації та складаються плани робіт на майбутній рік, а при весняному уточнюються роботи, які необхідно виконати у літній період, щоб будівлі були добре підготовлені до чергової зимової експлуатації. .

У планах підготовки до зими перше місце відводять роботам на джерелах тепло- та водопостачання, теплотрасах, на внутрішньобудинкових системах опалення, гарячого та холодного водопостачання, газопостачання, на виявленні в них несправностей, проведенні налагоджувальних робіт, регулюванні запірної арматури. Усі зміни, спричинені ремонтом систем, мають бути відображені в експлуатаційній документації.

Другим важливим завданням підготовки до зими є ремонт конструкцій даху, стиків панелей, утеплення дверей, вікон, воріт, ремонт водостоків, вимощення та інших елементів будівлі, що забезпечують збереження тепла в ньому в зимовий період. Будівля вважається підготовленою до зими, якщо в ній виконані всі заплановані роботи на будівельних конструкціях та інженерному устаткуванні. Готовність будівель до зимової експлуатації перевіряється спеціальною комісією за два тижні до початку опалювального сезону та оформляється актом. При цьому зазвичай проводиться пробна топка котлів, перевірка систем опалення та інші натурні перевірки. Виділені два тижні до початку опалювального сезону використовуються для усунення виявлених під час перевірки несправностей.

Перед початком весняно-літньої експлуатації будівель також має бути здійснено комплекс заходів щодо посилення вентиляції горищ та підпілля, зупинення систем теплопостачання, уточнення планів їх технічного обслуговування та ремонту в літній період. На окремих об'єктах може знадобитися проведення заходів щодо підготовки до весняного паводку: розчищення спеціальних водовідвідних канав та регулювання стоку талих вод.

За обсягом робіт технічні огляди поділяються на загальні (комплексні) та часткові (вибіркові).

Під час загального огляду підлягає обстеженню вся будівля чи споруда загалом, включаючи всі конструкції будівлі чи споруди, зокрема інженерне обладнання, різні види оздоблення та всі елементи зовнішнього благоустрою, чи весь комплекс будівель та споруд.

При частковому огляді обстежуються окремі будівлі (споруди) комплексу або окремі конструкції, види обладнання (наприклад, ферми та балки будівлі, колодязі на каналізаційній та водопровідній мережі).

Загальні технічні огляди будівель та споруд здійснюються двічі на рік - навесні та восени.

Весняні огляди проводити у строк до 15 квітня цього року. Під час весняного технічного огляду необхідно:

Ретельно перевірити стан несучих та огороджувальних конструкцій та виявити можливі пошкодження, що виникли внаслідок атмосферних та інших впливів;

Встановити дефектні місця, які потребують тривалого спостереження;

Перевірити механізми елементів вікон, дверей, ліхтарів, воріт та інших пристроїв, що відчиняються;

Перевірити стан водостоків та вимощення.

Осінні огляди проводити за 1,5 місяці до настання опалювального сезону. Під час осіннього технічного огляду необхідно:

Ретельно перевірити несучі та огороджуючі конструкції будівель та споруд та вжити заходів щодо усунення різного роду щілин та зазорів;

Перевірити підготовленість покриттів будівель до очищення від снігу та комплектацію необхідним інвентарем, а також стан ринв та водостоків;

Перевірити справність та готовність до роботи в зимових умовах елементів вікон, ліхтарів, воріт, дверей та інших пристроїв, що відкриваються.

Крім чергових оглядів, повинні виконуватися позачергові огляди будівель та споруд після стихійного лиха (пожежі, ураганних вітрів, великих злив або снігопадів) або аварій.

Під час спостереження за станом будівель та споруд необхідно:

Щорічно проводити за допомогою геодезичних інструментів перевірку положення основних конструкцій виробничих будівель та споруд на територіях, схильних до гірничих виробок;

Підтримувати у належному стані планування землі біля будівлі та споруди для відведення атмосферної води. Спланована поверхня землі повинна мати нахил від стіни будівлі. Вимощення навколо будівлі має бути у справному стані. Щілини між асфальтовими та бетонними вимощеннями (тротуарами) та стінами будівлі повинні бути розчищені, а потім закладені гарячим бітумом, цементним розчином, смолою або м'ятою глиною;

Стежити за справним станом покрівлі та пристроїв для відведення атмосферних та талих вод з даху будівлі;

Стежити за щільністю прилягання покрівлі до стін, парапетів, труб, вишок, антених пристроїв та інших конструкцій, що виступають;

Своєчасно прибирати сніг від стін та з покриттів будівель та споруд. При очищенні покрівлі забороняється застосовувати інструменти ударної дії, які можуть пошкодити покрівельні матеріали;

Не допускати складування матеріалів, відходів виробництва та сміття, а також влаштування квітників та газонів безпосередньо біля стін будівлі;

Слідкувати за справним станом внутрішніх мереж водопостачання, каналізації та теплопостачання, не допускати витікання у з'єднаннях та через тріщини стінок труб, фасонних частин та пристроїв;

стежити за нормальною роботою вентиляційних систем;

Періодично контролювати стан дерев'яних ферм, перекриттів та інших відповідальних конструкцій будівель та споруд із дерева. Забезпечувати постійне провітрювання поздовжніх просторів у будинках;

У разі появи в кам'яних або бетонних стінах, залізобетонних колонах, прогонках, фермах, балках і плитах тріщин негайно встановити на них маяки і проводити ретельне спостереження за поведінкою тріщин і конструкції в цілому;

Стежити за вертикальністю стін та колон;

Організувати спостереження за станом захисного шару у залізобетонних конструкціях, особливо тих, що знаходяться в агресивному середовищі;

вести спостереження за станом швів та сполучних металевих конструкцій (зварних, клепаних, болтових);

Організувати ретельне спостереження за станом стиків збірних залізобетонних конструкцій;

Не допускати пробиття отворів у перекриттях, балках, колонах та стінах без письмового дозволу осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію будівлі чи споруди;

Не допускати навантажень будівельних конструкцій.

Для кожної будівлі та споруди або для групи будівель та споруд необхідно скласти інструкцію з експлуатації міжповерхових перекриттів, майданчиків та підлоги із зазначенням граничних навантажень для окремих зон перекриттів, підлоги та відповідних майданчиків. На елементах будівель та споруд, які добре видно, слід зробити та постійно оновлювати написи, які вказують величину граничних навантажень.

Вся технічна документація на здані в експлуатацію будівлі та споруди (затверджений технічний паспорт, проект, робочі креслення, дані про геологічні умови ділянки забудови, акт прийому в експлуатацію з документами про характеристики застосованих матеріалів, умови та якість проведення робіт, акти на приховані роботи, а також відомості про відхилення від проекту та недоробки на момент введення об'єкта в експлуатацію) повинні зберігатися комплектно в архіві підприємства. Відповідальний за передачу матеріалів – ГКС.

Обов'язки щодо спостереження за експлуатацією будівель та споруд мають покладатися відділ капітального будівництва. ГКС відповідає за своєчасний ремонт будівель та споруд. Служба підстанцій відповідає за правильну експлуатацію будівель та споруд та своєчасне виявлення дефектів.

Результати всіх видів оглядів мають бути оформлені актами, у яких зазначаються виявлені дефекти, а також приписами із зазначенням заходів та строків виконання робіт.

Результати всіх видів оглядів, у тому числі й прискорені - спостереження за тріщинами, деформаціями, мають бути занесені до цехового журналу технічного огляду будівельних конструкцій будівель та споруд

Запитання для самоконтролю:

1. Параметри будівель, які контролюються в процесі експлуатації;

2. Сезонні технічні огляди;

3. Часткові технічні огляди;

4. Позачергові технічні огляди;

5. Заходи сезонної підготовки експлуатованих будівель;

6. Технічна документація на експлуатовані будинки.

У термін до 15 вересня 2017 року особи, відповідальні за управління житловими багатоквартирними будинками (МКД), зобов'язані завершити заходи щодо підготовки до опалювального сезону 2017-2018 років. Свідченням успішного завершення підготовчих робіт є Паспорт готовності до опалювального періоду.

На перші числа липня до нового опалювального сезону виявилися готові лише 37% житлофонду, 30% котелень та 37% тепломереж.

Федеральне законодавство про підготовку до опалювального сезону

Підготовка до опалювального сезону регламентується статтею 20 Федерального закону від 27 травня 2010 року № 190-ФЗ "Про теплопостачання", а оцінка проведення заходів - Правилами оцінки готовності до опалювального сезону, які затверджені Наказом Міністерства енергетики Російської Федерації від 12 березня 2013 року № 103 ( далі – Наказ 103).

У зв'язку з тим, що єдиного закону про підготовку до опалювального сезону немає, особам, відповідальним за ці заходи, необхідно керуватися такими нормативними актами:

Постанова Держбуду РФ від 27 вересня 2003 № 170 Правил і норм технічної експлуатації житлового фонду »;
Постанова Уряду РФ від 13 серпня 2006 року № 491 "Про затвердження Правил утримання спільного майна в багатоквартирному будинку ...";
Постанова Уряду РФ від 21 липня 2008 року № 549 "Про порядок постачання газу для забезпечення комунально-побутових потреб громадян";
Постанова Уряду РФ від 6 травня 2011 року № 354 «Про надання комунальних послуг власникам та користувачам приміщень у багатоквартирних будинках та житлових будинків»;
правила благоустрою прибудинкових територій, затверджені органами місцевого самоврядування;
інші розпорядження регіональних та муніципальних органів влади.

Крім зазначених вище нормативно-правових актів, одним із найважливіших аспектів підготовки до осінньо-зимового періоду є дотримання вимог щодо енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності.

У відповідність до вимог частини 7 статті 12 Федерального закону від 23 листопада 2009 року № 261-ФЗ «Про енергозбереження…», ТСЖ або керуюча компанія зобов'язані розробляти і не рідше одного разу на рік доводити до відома власників приміщень у МКД пропозиції щодо заходів з енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності керованих МКД.

Що входить у підготовку до опалювального сезону

Основні завдання комплексу заходів щодо підготовки до опалювального сезону 2017-2018 зводяться до забезпечення безперебійної подачі теплової енергії (теплоносія) до опалювальних приміщень, незалежно від їх призначення.

Обов'язковими заходами у рамках підготовки до зими є:

налагодження внутрішньоквартальних мереж з коригуванням розрахункових діаметрів дроселюючих пристроїв на тепловому вузлі;
проведення гідравлічних випробувань, ремонт, повірка та налагодження систем теплопостачання та вентиляції, котельних, внутрішньобудинкових мереж, групових та місцевих теплових пунктів;
перевірка працездатності запірно-запобіжних клапанів та регуляторів тиску пристроїв газового господарства.

Відповідно до Наказу 103 звітувати про підготовку до опалювального сезону в центральних регіонах Росії необхідно не пізніше 15 вересня поточного року. Терміни підготовки до опалювального сезону у північних та східних районах скорочено до 01 вересня, для південних – продовжено до 01 жовтня.

Контроль за всім комплексом заходів покладено на органи місцевого самоврядування, власників житлових та нежитлових приміщень до МКД, органи житлового нагляду та інші уповноважені структури.

Підготовка житлового фонду до опалювального сезону 2017-2018

Комплексна підготовка об'єктів ЖКГ до сезонної експлуатації регламентується нормативними вимогами щодо проживання людей в осінньо-зимовий період.

усунення тріщин і дірок у зовнішніх стінах, цоколі, горищних перекриттях, даху та місцях їх стикування один з одним, вікнами або дверима;
відновлення штукатурного покриття, покрівлі тощо;
упорядкування технічних приміщень;
перевірка цілісності віконних та дверних заповнень, доводчиків та притворів;
проведення пробних топок центрального опалення та печей;
забезпечення відведення атмосферних та талих вод від спусків у підвал, віконних приямків;
перевірка якості гідроізоляції фундаментів, стін підвалу та цоколя;
перевірка працездатності опалювальних печей та установок з газовими нагрівачами, димоходів, газоходів, внутрішніх систем тепло-, водо- та електропостачання.

На основі даних рекомендацій, а також недоліків, виявлених внаслідок весняного огляду МКД та його інженерних систем, керуюча компанія або ТСЖ розробляє план заходів підготовки до опалювального сезону та затверджує його в органах місцевого самоврядування.

План підготовки до опалювального сезону керуючої компанії крім технічних робіт включає низку організаційних заходів:

перепідготовка та підвищення кваліфікації співробітників, які забезпечують експлуатацію та екстрений ремонт котелень, теплових пунктів, інженерних систем;
інструктаж працівників аварійної служби, робітників поточного ремонту, двірників;
проведення технічного огляду та обслуговування автотранспорту, засобів зв'язку, обладнання, інструментів, прибиральної техніки, інвентарю;
підготовка чи відновлення схем внутрішньобудинкових інженерних систем;
проведення ревізії теплових вузлів, працездатності приладів обліку (із заміною, у разі потреби), посвідчення в цілісності пломб.

Крім цього, керуючі компанії та ТСЖ під час підготовки до опалювального сезону повинні враховувати інші вимоги Правил 103:

ступінь готовності теплоспоживаючих установок до роботи та забезпечення ними режиму споживання теплової енергії, зазначеного у договорі ресурсопостачання;
відсутність заборгованості за поставлену теплову енергію, теплоносій;

Основною проблемою у підготовці до опалювального сезону залишається найвищий рівень заборгованості споживачів за поставлені енергоресурси. Заборгованість у сфері ЖКГ становить понад трильйон рублів, у тому числі 800 мільярдів припадають борги керівників підприємств перед ресурсопостачальними організаціями.

Михайло Мень, Міністр будівництва та ЖКГ РФ

У відповідність до Правил змісту спільного майна в багатоквартирному будинку (затверджені постановою Уряду РФ від 13 серпня 2006 року № 491), обов'язки з підготовки внутрішньобудинкових інженерних систем до сезонної експлуатації покладаються на власників житлових приміщень багатоквартирного будинку (у разі безпосереднього управління) або ТСЖ компанії. Фінансування заходів здійснюється з допомогою власників.

Закон про «альтернативну котельню»

Щодо підготовки до опалювального сезону 2017-2018 тепломережевого господарства, контроль за ним буде покладено на нові структури – єдині теплопостачальні організації (ETO).

31 липня 2017 року Президент Путін підписав федеральний закон «Про внесення змін до федерального закону «Про теплопостачання» та окремі законодавчі акти РФ з питань удосконалення системи відносин у сфері теплопостачання».

Документ, який отримав народну назву «Закон про «альтернативну котельню», змінив систему регулювання тарифів на тепло. Нова модель передбачає встановлення граничного рівня ціни на теплоносій, яка одержала назву «альтернативної котельні». Це розрахунковий показник. Він відповідає вартості однієї гігакалорії теплової енергії у разі, якщо споживачі захочуть збудувати власну (альтернативну) котельню.

Окрім забезпечення безперебійного процесу доставки тепла від виробника до споживача, ЦЕ відповідатимуть за весь комплекс заходів щодо будівництва, реконструкції, модернізації об'єктів теплопостачання, а також за їхню підготовку до сезонної експлуатації.

Однак обслуговування внутрішньобудинкових мереж, встановлення теплолічильників та підготовка тепловузла до опалювального сезону залишаться у віданні керуючих компаній та ТСЖ.

Оснащення теплового вузла сучасними приладами обліку

Серед вимог щодо готовності до опалювального періоду для споживачів теплової енергії Наказ 101 – наявність та працездатність приладів обліку, а також відсутність заборгованості за поставлену теплову енергію (потужність), теплоносій. Достовірний облік споживаних енергоресурсів та своєчасна оплата розглядаються федеральним законодавством як ефективні методи енергозбереження.

Як показала практика, встановлення загальнобудинкових приладів обліку теплової енергії зробило процес нарахування плати за ресурс прозорішим і зрозумілішим для споживачів, відкрило для них необхідність та шляхи економії тепла.

Багато власників житлових та нежитлових приміщень у МКД пішли ще далі: звертаються до РСО та керуючі організації з проханням встановити індивідуальні теплолічильники. У тому числі – з можливістю дистанційного зняття показань та диспетчеризації даних у режимі реального часу.

Це дозволяє кожному власнику платити тільки за тепло, яке він фактично спожив у своїх приміщеннях, плюс витрати на ГДН. У ситуації, коли будинок обладнаний лише загальнобудинковим приладом обліку, власники змушені платити за тепло пропорційно площі приміщень, що їм належать.

Ми допомагаємо автоматизувати облік будь-яких ресурсів: тепло, воду, електрику, газ.

Плюси автоматизованої диспетчеризації для керуючої організації:

погодинна статистика витрати в режимі онлайн - дивіться демо особистого кабінету;
формування Excel-файлів із погодинними даними витрати комунальних ресурсів;
у бухгалтера будуть усі дані на руках до 25-го числа;
підключення до 2000000 приладів обліку в радіусі 10 км без необхідності придбання додаткової базової станції, ретрансляторів та концентраторів.

Система «СТРИЖ» використовує технологію LPWAN з радіусом дії 10 км, без концентраторів та ретрансляторів.

Бездротові рішення для диспетчеризації ресурсів у багатоквартирних будинках

Продовження статті.