У будь-якій громадській будівлі мають бути створені комфортні умови, адже там також певний час перебувають люди. Тепло, затишок, всі необхідні умови для комфорту намагаються зараз створити в більшості громадських будівель. Адже непрофесійно налагоджене опалення торговельного центру, наприклад, може негативно вплинути на кількість покупців.

Те ж саме можна сказати і про ресторан, банк, кінотеатр та інші громадські приміщення. Також дуже важливим є якісне опалення школи або дитячого садка, адже без надійної системи обігріву приміщення і діти, і вихователі можуть захворіти. Що не кажи, але – важливе питання, яке має бути вирішене задовго до того, як у приміщеннях будуть люди.

У компанії «Мережі Сервіс» якісно та злагоджено обладнають систему опалення для будь-якого громадського об'єкту. Це може бути опалення для офісу або готелю, теплопостачання приміщень громадського харчування та інших комплексів та установ. Наші майстри впевнені у своєму професіоналізмі, тому що працюють у сфері прокладання інженерних мереж уже багато років.

Оптимальна система опалення громадського будинку

Для підбору оптимальної системи теплопостачання будівлі громадського призначення нашим фахівцям потрібно буде обов'язково виїхати на об'єкт та зробити всі необхідні вимірювання, аналізи, розрахунки. Ми почнемо лише тоді, коли буде готовий проект і коли він буде обов'язково узгоджений із замовником.

Бажано, щоб система опалення громадського будинкурозроблялася в комплексі з рештою інженерними мережамибудови, як водопостачання, каналізація, вентиляція, кондиціювання. Це дасть можливість максимально вдало поєднати дані комунікації в гармонійну, чітко налагоджену та надійну сукупність мереж. У компанії «Мережі Сервіс» можуть запропонувати не лише на будь-якому об'єкті, а й монтаж всіх інженерних комунікаційу комплексі.

Не турбуйтеся, якщо склалося так, що роботи з опалення потрібні, коли всі інші комунікації вже налагоджені. Наші майстри впораються з інтегруванням опалення з іншими системами, навіть якщо Ви замовляєте послуги окремо. Вас порадує наш індивідуальний підхід та вміння створити такий проект, за яким монтаж системи теплопостачання принесе комфорт та найкращий результат. Ми вже чекаємо на Ваші дзвінки, консультації, замовлення!

Повітряне опалення громадських будівель

Для деяких будівель громадського призначення використовується повітряне опаленняі підходить як ефективності, так і економічності. Така система, як правило, поєднується із системою вентиляції та кондиціювання. Разом вони створюють оптимально комфортні умови для того, щоб у магазині та ресторані клієнтам та покупцям було приємно перебувати довше, а в офісах були створені найкращі умови, що підвищують продуктивність роботи кожного співробітника.

Для Вашої будівлі компанія «Мережі Сервіс» розробить найоптимальніший проект опалення з розрахунками та детальною теорією майбутнього монтажу. Всі нюанси ми обговорюватимемо та обговорюватимемо з Вами. Для нас неймовірно важливо, щоб замовник був у курсі всіх питань. Пам'ятайте, що ми пропонуємо не тільки встановлення систем теплопостачання, але ще й ремонт, заміну на найвищому рівні професіоналізму. Наші ціни Вас приємно здивують!

Створення ефективної системи опалення великих будівель суттєво відрізняється від аналогічних автономних схемкотеджів. Різниця полягає у складності розподілу та контролю параметрів теплоносія. Тому слід відповідально поставитися до вибору системи опалення будівель: види, типи, розрахунки, обстеження. Всі ці аспекти враховуються ще на стадії проектування споруди.

Вимоги до опалення житлових та адміністративних будівель

Слід одразу зазначити, що проект опалення адміністративної будівлі має виконуватись відповідним бюро. Фахівці оцінюють параметри майбутньої будівлі та відповідно до вимог нормативних документів обирають оптимальну схему теплопостачання.

Незалежно від вибраних видів систем опалення будинків, до них висуваються жорсткі вимоги. Вони базуються на забезпеченні безпеки функціонування теплопостачання, а також ефективності роботи системи:

• Санітарно-гігієнічні. До них відносяться рівномірне розподілення температури у всіх приміщеннях будинку. Для цього попередньо виконується розрахунок тепла на опалення будівлі;
• Будівельні. Робота опалювальних приладів не повинна погіршуватися через особливості конструктивних елементів будівлі як усередині, так і зовні;
• Монтажні. При виборі технологічних схем установки рекомендовано вибирати уніфіковані вузли, які можна буде оперативно замінити на аналогічні у разі виходу з експлуатації;
• Експлуатаційні. Максимальна автоматизація роботи теплопостачання. Це є первинним завданням поряд із теплотехнічним розрахунком опалення будівлі.

Насправді використовують перевірені схеми проектування, вибір яких залежить від типу опалення. Це визначальний чинник всіх наступних етапів роботи з облаштування опалення адміністративного чи житлового будинку.

При здачі в експлуатацію нового будинку мешканці мають право вимагати копії всієї технічної документації, у тому числі й системи опалення.

Види систем опалення будівель

Як правильно підібрати певний тип теплопостачання? Насамперед враховується вид енергоносія. Виходячи з цього, можна планувати наступні етапи проектування.

Існують певні види систем опалення будівель, що відрізняються як принципом роботи, так і експлуатаційними властивостями. Найбільш поширеним є водяне опалення, так як воно має унікальні якості і може бути відносно легко адаптовано до будь-якого типу будівлі. Виконавши розрахунок кількості тепла на опалення будинку, можна вибрати наступні типи теплопостачання:

• Автономне водяне. Характеризується великою інертністю нагріву повітря. Однак поряд з цим є найбільш популярним типом систем опалення будівель через велику різноманітність компонентів та низькі витрати на обслуговування;
• Центральне водяне. У цьому випадку вода є оптимальним типом теплоносія для її транспортування на більшу відстань – від котельні до споживачів;
• Повітряне. Останнім часом воно застосовується як загальна система кліматичного контролю в будинках. Є однією з найдорожчих, що впливає на обстеження системи опалення будівлі;
• Електричне. Незважаючи на невеликі витрати на первинну закупівлю обладнання, електричне опаленняє найдорожчим в обслуговуванні. У разі встановлення потрібно максимально точно виконати розрахунок опалення за обсягом будівлі, щоб знизити плановані витрати.

Що рекомендується вибирати як теплопостачання будинку – електричне, водяне чи повітряне опалення? Насамперед потрібно виконати розрахунок теплової енергії на опалення будівлі та інші види проектних робіт. На основі отриманих даних підбирається оптимальна опалювальна схема.

Для приватного будинку кращий спосібтеплопостачання – встановлення газового обладнанняразом з водяною опалювальною системою.

Типи розрахунку теплопостачання будівель

На першому етапі необхідно розрахувати теплову енергію на опалення будівлі. Суть цих обчислень полягає у визначенні теплових втрат будинку, підборі потужності обладнання та теплового режимуроботи опалення.

Для коректного виконання цих обчислень слід знати параметри будівлі, враховувати кліматичні особливості регіону. До появи спеціалізованих програмних комплексів усі розрахунки кількості тепла на опалення будівлі виконувались вручну. При цьому була висока ймовірність помилки. Тепер, застосовуючи сучасні методи обчислень, можна отримати такі характеристики для складання проекту опалення адміністративної будівлі:

• Оптимальне навантаження на теплопостачання залежно від зовнішніх факторів – температури на вулиці та необхідного ступеня нагрівання повітря у кожній кімнаті будинку;
• Правильний вибір компонентів для комплектації опалення, мінімізація витрат на його придбання;
• Можливість надалі провести оновлення теплопостачання. Реконструкція системи опалення будівлі виконується лише після узгодження старої та нової схем.

Роблячи проект опалення адміністративної чи житлової будівлі, потрібно керуватися певним алгоритмом обчислень.

Характеристики системи теплопостачання мають відповідати чинним нормативним документам. Їх перелік можна взяти до державної архітектурної організації.

Обчислення теплових втрат будівель

Визначальним показником опалювальної системи є оптимальна кількість енергії, що виробляється. Вона ж визначається тепловими втратами будівлі. Тобто. Практично робота теплопостачання покликана компенсувати це і підтримувати температуру лише на рівні комфортної.

Для коректного розрахунку тепла на опалення будинку потрібно знати матеріал виготовлення зовнішніх стінок. Саме через них відбувається більша частина втрат. Основною характеристикою є коефіцієнт теплопровідності будівельних матеріалів – кількість енергії, що проходить через 1 м² стіни.

Технологія розрахунку теплової енергії на опалення будівлі полягає у наступних етапах:

1. Визначення матеріалу виготовлення та коефіцієнта теплопровідності.
2. Знаючи товщину стіни, можна розрахувати опір теплопередачі. Це величина зворотна теплопровідності.
3. Потім вибирається кілька режимів опалення. Це різниця між температурою в трубі, що подає і зворотній.
4. Для того, щоб отримати величину на опір теплопередачі отримуємо теплові втратина 1 м² стіни.

Для такої методики потрібно знати, що стіна складається не тільки з цегли або залізничних блоків. При розрахунку потужності котла опалення та тепловтрат будівлі обов'язково враховуються теплоізоляція та інші матеріали. Загальний коефіцієнт опору телепередачі стіни не повинен бути меншим за нормований.

Тільки після цього можна розпочинати обчислення потужності опалювальних приладів.

Для всіх даних для розрахунку опалення за обсягом будівлі рекомендується додати поправочний коефіцієнт 1,1.

Розрахунок потужності обладнання для опалення будівель

Для обчислення оптимальної потужності теплопостачання слід визначитися з його типом. Найчастіше складнощі виникають при розрахунку водяного опалення. Для коректного обчислення потужності опалювального котла та теплових втрат в будинку враховується не тільки його площа, а й об'єм.

Найпростіший варіант – це прийняти співвідношення, що для обігріву 1 м³ приміщення потрібно 41 Вт енергії. Однак таке обчислення кількості тепла на опалення будівлі буде не зовсім коректним. Воно не враховує теплових втрат, а також кліматичних особливостей конкретного регіону. Тому найкраще скористатися методикою, описаною вище.

Для розрахунку теплопостачання за обсягом будівлі важливо знати номінальну потужність казана. Для цього необхідно знати таку формулу:

Де W- Потужність котла, S- Площа будинку, До- поправочний коефіцієнт.

Останній є довідковою величиною та залежить від регіону проживання. Дані про нього можна взяти із таблиці.

Така технологія дозволяє зробити точний теплотехнічний розрахунок опалення будівлі. Одночасно виконується перевірка потужності теплопостачання щодо теплових втрат у будівлі. Крім цього, враховують призначення приміщень. Для житлових кімнат рівень температури повинен становити від +18 до +22°С. Мінімальний рівень нагрівання майданчиків та побутових кімнат дорівнює +16°С.

Вибір режиму опалення практично не залежить від цих параметрів. Він визначить майбутнє навантаження на систему залежно від кліматичних умов. Для багатоквартирних будинків розрахунок теплової енергії на опалення робиться з урахуванням усіх нюансів та відповідно до нормативної технології. В автономному теплопостачанні таких дій не потрібно виконувати. Важливо, щоб сумарна теплова енергіякомпенсувала всі теплові втрати у будинку.

Для зменшення витрат на автономне опаленнярекомендується під час розрахунку за обсягом будівлі використовувати низькотемпературний режим. Але тоді слід збільшити загальну площурадіаторів, щоб підвищити теплову віддачу.

Обслуговування системи опалення будівель

Після коректного теплотехнічного розрахунку теплопостачання будівлі необхідно знати обов'язковий перелік нормативних документів на його обслуговування. Це потрібно знати для своєчасного контролю за роботою системи, а також мінімізації появи аварійних ситуацій.

Упорядкування акта огляду системи опалення будівлі відбувається лише представниками відповідальної компанії. При цьому враховується специфіка теплопостачання, його вид та поточний стан. Під час обстеження системи опалення будівлі мають бути заповнені наступні пункти документа:

1. Місцезнаходження будинку, його точна адреса.
2. Посилання на договір про постачання тепла.
3. Кількість та місцезнаходження приладів теплопостачання – радіаторів та батарей.
4. Вимірювання температури в приміщеннях.
5. Коефіцієнт зміни навантаження залежно від погодних умов.

Для ініціації обстеження опалювальної системи будинку необхідно подати заяву до керуючої компанії. У ньому обов'язково вказується причина — погана робота теплопостачання, аварійна ситуація чи невідповідність поточних параметрів системи до норм.

Відповідно до поточних норм під час аварії представники компанії, що управляє, повинні протягом максимум 6 годин ліквідувати її наслідки. Також після цього складається документ про завдану шкоду власникам квартир через аварію. Якщо причиною є незадовільний стан – КК має власним коштом відновити квартири або виплатити компенсацію.

Нерідко під час реконструкції системи опалення будівлі необхідно виконати заміну деяких її елементів більш сучасними. Витрати визначаються фактом – на чиєму балансі полягає опалювальна система. Відновленням трубопроводів та інших компонентів, що не перебувають у квартирах, повинна займатися керуюча компанія.

Якщо ж власник приміщення захотів змінити старі чавунні батареїна сучасні - слід зробити такі дії:

1. У керуючу компаніюскладається заява, в якій зазначається план квартири та характеристики майбутніх опалювальних приладів.
2. Через 6 днів КК зобов'язана надати технічні умови.
3. Відповідно до них виконується підбір обладнання.
4. Монтаж здійснюється за рахунок власника квартири. Але при цьому мають бути присутні представники КК.

Для автономного теплопостачання приватного будинку нічого цього не потрібно робити. Обов'язки щодо облаштування та підтримання опалення на належному рівні стосуються власника будинку. Винятки становлять технічні проекти електричного та газового опаленняприміщень. Для них обов'язково потрібно отримати згоду КК, а також виконати підбір та монтаж обладнання згідно з умовами технічного завдання.

У відеоматеріалі розповідається про особливості радіаторного опалення:

) новозведених та реконструйованих житлових та громадських будівель.

Прийом в експлуатацію теплових енергоустановок здійснюється у порядку, встановленому нормативною документацією.

2. Заходи щодо забезпечення енергозбереження при теплопостачанні житлових та громадських будівель містять положення, що регламентують під час проектування ті схемні, конструктивні та компонувальні рішення, які забезпечують:

енергозбереження при забезпеченні нормованих комфортних умов перебування для людей та необхідних умовроботи обладнання, за збереження заданих характеристик надійності теплопостачання відповідно до категорійності споживання;

ефективне використання всіх видів енергоресурсів;

можливість урахування споживання всіх видів енергоресурсів;

5. У процесі пусконалагоджувальних робіт систем теплопостачання будівель проводиться налаштування обладнання, автоматичних регуляторів та запірно-регулюючої арматури з метою забезпечення:

безпечної експлуатації систем та обладнання;

розрахункового розподілу теплоносія між теплоспоживаючим обладнанням;

необхідної якості регулювання параметрів теплоносія у системи теплоспоживання;

нормованих температур повітря у приміщеннях будівлі;

захисту систем теплопостачання від стрибкоподібних змін параметрів на джерелі тепла;

захисту систем теплопостачання від аварійних ситуацій та виключення впливу теплоспоживаючих установок на працездатність теплових мереж та джерел теплової енергії.

За результатами регулювально-налагоджувальних (пусконалагоджувальних) робіт заповнюється енергетичний паспорт цивільної будівлі із зазначенням класу енергетичної ефективності та з подальшою реєстрацією отриманих даних.

РозділIII. Теплопостачання систем опалення, гарячого водопостачання, вентиляції

Глава 1. Теплопостачання від індивідуального (автономного) джерела

1. При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні будівлі можуть бути забезпечені теплопостачанням від індивідуальних, автономних джерел теплоти, у тому числі і від котелень. газоподібному паливі. При проектуванні автономного джерела теплопостачання будівлі слід враховувати вимоги Правил пристрою та безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів та водопідігрівачів з температурою нагрівання води не вище 388 К (115 °С) ), СП, Правил технічної експлуатації теплових енергоустановок, СНіП II-35-76.

2. За завданням на проектування як джерела теплопостачання можуть бути прийняті автономні автоматизовані котельні на

газоподібному паливі з водогрійними котламиз температурою нагріву води до 115 °С прибудовані чи дахові. Можливість використання

автономних котелень та місця їх розміщення слід пов'язувати з усім комплексом їх впливу на довкілля.

3. Дахові котельні не допускається розміщувати безпосередньо над житловими приміщеннями та над приміщеннями з масовим перебуванням людей.

За наявності в будівлі споживачів першої категорії з надійності теплопостачання автономна котельня, що є єдиним джерелом теплоти, повинна забезпечуватись резервним паливом та можливістю приєднання до теплових мереж централізованого джерела теплоти, а в

частини надійності електропостачання має відноситися до електроприймачів першої категорії.

Для споживачів другої категорії з надійності теплопостачання автономна котельня має бути забезпечена наявністю аварійного паливного господарства.

4. Кількість котлів в автономній котельні має бути не менше двох. При виході з ладу одного котла інші котли повинні забезпечувати не

менше 70 відсотків розрахункового теплового навантаження комплексу, що обслуговується, і не менше 100 відсотків розрахункового теплового навантаження для систем опалення та вентиляції першої категорії з надійності теплопостачання.

5. Розміщенням обладнання у приміщенні автономної котельні має бути досягнуто його ремонтопридатності та передбачено можливість заміни обладнання без демонтажу огороджувальних конструкцій та влаштування додаткових опорних конструкцій, що впливають на конструкційні елементи будівель.

6. При проектуванні котелень рекомендується використовувати багатокотельні установки з каскадним способом підключення котлів.

При проектуванні котельних установок необхідно використовувати котли з пальниками, що модулюються, які дозволяють плавно змінювати витрату подачі палива і контролювати рівень теплопродуктивності котла в діапазоні 30-100 відсотків залежно від теплоспоживання.

7. Системи теплоспоживання, що приєднуються до індивідуальних (автономних) джерел теплопостачання, необхідно проектувати відповідно до вимог, викладених у розділах 2, 3, 4, 5.

Розділ 2. Теплопостачання від теплових мереж

8. Приєднання до теплових мереж різних систем теплоспоживання здійснюється окремими трубопроводами. Послідовне вмикання різних систем теплоспоживання не допускається.

У тих випадках, коли теплоенергоспоживання розраховані на параметри нижче, ніж на джерелі теплоти, передбачаються автоматичні пристроїдля зниження тиску та температури, а також відповідні запобіжні пристрої.

9. Приєднання систем теплоспоживання житлових та громадських будівель до теплових мереж слід здійснювати через індивідуальний тепловий

Теплопостачання приміщень, що відрізняються за температурними режимами функціонування та призначенням (житлова частина, вбудовані приміщення, автостоянка), необхідно передбачати через окремі ІТП.

При проектуванні ІТП необхідно передбачати температуру у внутрішніх системах теплоспоживання нижче, ніж температура теплоносія у тепловій мережі.

10. Для систем теплоспоживання, що приєднуються за незалежною схемою в ІТП, слід передбачати теплообмінники та циркуляційні насоси для систем опалення та гарячого водопостачання, розширювальний напірний

бак, підживлювальні насоси (при необхідності), відключаючу та регулюючу арматуру, прилади контролю, управління, автоматизації, диспетчеризації та обліку тепла та води.

11. Обладнання, що встановлюється в ІТП, повинно забезпечувати:

нагрівання та циркуляцію води, що подається в системи опалення, вентиляції та гарячого водопостачання за підтримки необхідного статичного тиску;

автоматична підтримка температури води в системах гарячого водопостачання та опалення (на будівлю в цілому або пофасадно) за опалювальним графіком;

підтримання необхідного перепаду тиску та обмеження максимальної витрати води з теплової мережі;

облік сумарних витрат тепла та мережевої води в системах опалення,
вентиляції та гарячого водопостачання та окремо - облік витрати холодної води, що спрямовується для гарячого водопостачання;

автоматичне припинення подачі мережної води у водонагрівач
другого ступеня або повне відключення гарячого водопостачання при
скорочення джерелом відпустки тепла в аварійній ситуації

12. У ІТП передбачено встановлення наступних самостійних груп теплообмінників:

для опалення, у тому числі повітряного та для різних конструктивних та функціональних зон;

32. Приєднання систем гарячого водопостачання слід приймати переважно з безпосереднім водорозбором з теплової мережі та з регулюванням температури гарячої водиза рахунок підмішування зворотного теплоносія. Допускається, за завданням на проектування, приєднання ГВП за незалежною схемою через теплообмінники з автоматичним регулюванням температури гарячої води за умови проектування водопідготовки для контуру холодної води з метою зниження вмісту в ній кисню та (або) застосування корозійностійких матеріалів для теплообмінників та для всіх елементів контуру системи гарячого водопостачання, а також за умови забезпечення в теплий період року циркуляції теплоносія двома трубопроводами тепломережі, до якої приєднуються системи гарячого водопостачання, що повинно обумовлюватися в технічних умовтеплопостачальної організації.

33. Встановлення підвищувальних насосів систем водопостачання, як правило, слід передбачати в окремому від ІТП приміщенні та можливе об'єднання їх на групу будівель, але в кожен ІТП до водонагрівача гарячого водопостачання підводиться трубопровід холодної води з водоміром на ньому. Насосні агрегати слід передбачати з регульованим приводом (що змінює кількість обертів двигуна).

34. Система гарячого водопостачання може бути однозонною у житлових та громадських будівлях до 17 поверхів та висотою (від підлоги першого поверху до стелі верхнього поверху) не більше 60 м при встановленні в них квартирних регуляторів тиску (далі - КРД) на підводках до водорозбірної арматури. У будинках понад 60 м здійснюється зонне водопостачання з установкою КРД.

35. У складі системи ГВП повинні бути передбачені регулюючі ємності, контроль якості води в яких повинен здійснюватись експлуатаційними службами та органами санітарно-епідеміологічного нагляду.

36. Напір води у санітарно-технічних приладів, що диктують, або обладнання - по технічним характеристикамводорозбірної та змішувальної

арматури або паспортним даним устаткування, що встановлюється, але не менше 7,5 м водяного стовпа.

37. У квартирах має бути передбачено встановлення водолічильників гарячої води. Дистанційний збір даних від усіх лічильників здійснюється за наявності диспетчерського пункту на вибір проектної організації

38. Сушки для рушників у ванних кімнатах повинні підключатися паралельно до стояка гарячого водопостачання, що подає, і повинна бути передбачена можливість відключення сушки для рушників. При паралельному підключенні рекомендується встановлення рушникосушарки з термостатом.

щодо підвищення енергоефективності

роботи систем теплопостачання житлових

та громадських будівель

Перелік нормативних документів,

щодо підвищення енергоефективності роботи систем теплопостачання

житлових та громадських будівель

1. СНиП 2.04.01-85* Внутрішній водопровід та каналізація будівель.

2. СНиП 2.08.02-89 * Громадські будівлі та споруди.

3. СНіП Тепловий захист будівель.

4. СНиП Захист від шуму.

5. СНиП Будинки житлові багатоквартирні.

6. СНиП Опалення, вентиляція та кондиціювання.

7. СНиП Теплові мережі.

8. СНиП Теплова ізоляція обладнання та трубопроводів.

9. СНіП Будівельна кліматологія.

10.СНіП II-35-76 Котельні установки.

11.СНіП 3. Технологічне обладнання та технологічні трубопроводи.

12.СНіП 3.05.07-85 Системи автоматизації.

13.СНіП II-3-79 * Будівельна теплотехніка.

14.ГОСТ Будинки житлові та громадські. Параметри мікроклімату у приміщеннях.

15.ГОСТ Будинки житлові. Метод визначення питомого споживання теплової енергії на опалення.

16.СанПіН 2.1.2.1002-00 Санітарно-епідеміологічні вимоги до житлових будівель та приміщень.

17.СанПіН 2.2.4/2.1.8.562-96 Шум на робочих місцях, у приміщеннях житлових, громадських будівель та на території житлової забудови.

18.СанПіН 2.2.4/2.1.8.566-96 Виробнича вібрація, вібрація у приміщеннях житлових та громадських будівель.

19. Правила технічної експлуатації теплових енергоустановок.

20. Правила пристрою та безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів та водопідігрівачів з температурою нагрівання води не вище 388 К (115 °С).

21.СП Проектування теплового захисту будівель.

22.СП Проектування та монтаж трубопроводів систем водопостачання та каналізації з полімерних матеріалів. Загальні вимоги.

23.СП Проектування та монтаж внутрішніх систем водопостачання та опалення будівель з мідних труб.

24.СП Проектування теплових пунктів.

25.СП Проектування автономних джерел теплопостачання.

26.СП Проектування та монтаж внутрішніх систем водопостачання та опалення будівель з використанням труб із «зшитого» поліетилену.

27.ТСН Житлові та громадські висотні будинки (Санкт-Петербург).

ТСН Санкт-Петербург (із зміною 1) Енергетична ефективність житлових та громадських будівель. Нормативи з енергоспоживання та теплозахисту

Опис:

Будівельні норми, що діють в даний час, вимагають установки у нагрівальних приладів систем опалення термостатичних клапанів, які автоматично підтримують у приміщенні постійну, задану споживачем, температуру. Це заощаджує до 20% тепла за рахунок використання теплонадходжень від сонячної радіації, побутових та виробничих тепловиділень. У зв'язку з тим, що різні нормативні документи по-різному трактують необхідність встановлення термостатів (СНиП 41–01–2003 п. 6.5.13 – «зазвичай», МДСН 3.01–01 п. 5.36 – завжди), сучасними системамиможна умовно назвати системи, які оснащені термостатами.

Про проектування сучасних систем опалення у багатоповерхових будинках житлового та громадського призначення

В. Н. Карпов, головний спеціаліст АТ «Моспроект», провідний спеціаліст з проектування систем опалення

Будівельні норми, що діють в даний час, вимагають установки у нагрівальних приладів систем опалення термостатичних клапанів, які автоматично підтримують у приміщенні постійну, задану споживачем, температуру. Це заощаджує до 20% тепла за рахунок використання теплонадходжень від сонячної радіації, побутових та виробничих тепловиділень. У зв'язку з тим, що різні нормативні документи по-різному трактують необхідність встановлення термостатів (СНиП 41–01–2003 п. 6.5.13 – «зазвичай», МДСН 3.01–01 п. 5.36 – завжди), сучасними системами можна умовно назвати системи, які оснащені термостатами.

Найбільш широке застосування у цивільному будівництві Москви знайшли три типи водяних систем опалення: вертикальні однотрубні, вертикальні двотрубні та горизонтальні двотрубні поквартирні системи. Всі ці типи систем широко застосовуються при проектуванні нашої організації. Аналіз багаторічної роботи цих систем у специфічних умовах Москви показує, що кожна з цих систем має як свої переваги, так і свої, іноді неприйнятні, недоліки. У тих чи інших умовах будівництва та експлуатації диктуючими стають різні переваги чи недоліки систем.

Вертикальні однотрубні системи

В інженерному співтоваристві склалися деякі міфи. Один із них – вертикально-однотрубна система застаріла, не відповідає сучасним вимогам, її проектування потрібно якщо не припинити, то максимально обмежити.

Насправді, це зовсім не так. Однотрубна система має такі переваги, які в наших звичайних умовах експлуатації будівель висувають її на перше місце.

Головне з переваг полягає в тому, що ця система набагато надійніша, ніж двотрубна.

У вузлі обв'язки нагрівального приладу теплоносій розгалужується на два потоки. Один затікає в прилад, інший проходить замикаючим ділянці, минаючи його. Конструкція термостата створюється таким чином, щоб забезпечити максимальну кількість теплоносія у першому потоці. Для цього отвір для проходу води та діаметр плунжера робиться максимальним. Термостат (на відміну від двотрубної системи) практично не засмічується, якщо якість теплоносія далека від ідеалу. При несанкціонованій заміні опалювальних приладів (що часто грішать наші громадяни) вилучення термостата не призводить до таких катастрофічних наслідків, як у двотрубних системах. У журналі «Енерго-збереження», № 6, 2004 р. наш київський колега В. Ф. Гершкович дуже правильно описав картину, до чого призводить така заміна, – відбувається «коротке замикання», що дезорганізує всю роботу системи.

Існують і інші переваги однотрубних систем: менша вартість, більша простота заготовок, можливість уніфікації деталей системи, легкість монтажу тощо, що нині не так актуально, але теж має своє значення.

Мають ці системи та недоліки. Основний з них – це те, що в тому випадку, якщо приміщення перегріте та термостат закрився, теплоносій мине опалювальний прилад не остигаючи. У цьому сенсі можна сказати, що однотрубна система не заощаджує, а не дає перевитратити тепло. Протягом опалювального сезону існують такі періоди, коли температура на вулиці 18-20 ° С, а система опалення працює тому, що завтра знову -5 ° С і відключати систему недоцільно. Такий режим можна назвати режимом мінімум. При цьому режимі всі термостати можуть бути закриті, а теплоносій з лінії подачі перетікає в зворотну, майже не остигаючи. Це дуже небажане явище, якщо джерелом теплопостачання є ТЕЦ. Відсутність масових нарікань на це з боку теплопостачальних організацій при тому, що в Москві побудовано тисячі однотрубних систем опалення з термостатами (всі типові житлові будинки останнього часу), можна пояснити лише тим, що ці явища короткострокові і відбуваються за відносно високих зовнішніх температур. До того ж, зворотний теплоносій, перш ніж повернутися в тепломережу, як правило, проходить попереднє охолодження в першому ступені підігріву системи гарячого водопостачання.

Зона застосування вертикально-однотрубних систем опалення з термостатами обмежується мінімальною кількістю поверхів у стояку. Наприклад, при кількості поверхостояків менше 7 температура води, що виходить з останніх приладів, знижується в розрахунковому режимі до 18-20 ° С, що неприпустимо. Пояснюється це тим, що в будинках, запроектованих відповідно до другого етапу енергозахищеності, втрати втрати знижені і, відповідно, витрата теплоносія в стояку також невелика. При коефіцієнті затікання теплоносія в прилад 0,2-0,3 і малій кількості води в стояку кількість теплоносія, що затікає в прилад, стає непристойно малим і вода остигає до вказаних температур. У нашій практиці ми рекомендуємо не використовувати однотрубні системи при кількості приладів у стояку менше 9–10. Максимальна кількість приладів у стояку дорівнює 25 (пояснюється це можливостями програм для ЕОМ).

Ще однією особливістю однотрубних систем є те, що витрата теплоносія у системі мало залежить від ступеня відкриття термостатів. Якщо в режимі максимум (всі термостати відкриті) витрату води по стояку прийняти за 100%, то витрата замикаючих ділянок може бути 80%. У режимі мінімум (всі термостати закриті) витрата води по замикаючих ділянках дещо збільшиться і загальна витрата системи може досягати 90 %. З достатнім ступенем правдоподібності можна сказати, що витрата води в однотрубних системах – постійна величина.

Цей факт впливає на балансування стояків у системі.

У деяких випадках (наприклад, при розрахунку системи методом постійних перепадів температур на стояках) розрахунковий перепад тисків на стояках не відповідає розрахунковим напорам в місцях розташування цих стояків. При цьому в стояк надходитиме кількість теплоносія, відмінна від розрахункового. Це призводить до перегріву чи недогріву приміщень. Така ж ситуація може мати місце, якщо опір трубопроводів під час монтажу або реконструкції системи відрізнятиметься від розрахункового. Для зрівнювання фактичної кількості теплоносія у стояку з розрахунковим на стояках встановлюються балансувальні клапани (БК).

Факт сталості витрати теплоносія у стояку впливає тип БК.

Як балансувальні в цих системах можуть встановлюватися або клапани типу регульованої діафрагми з ручним управлінням, або автоматичні клапанитипу регуляторів сталості витрати. Слід пам'ятати, що БК створюють додаткову втрату тиску у системі у вигляді 15–20 кПа.

Тут доречно поговорити про інший міф - у системах опалення обов'язково повинні встановлюватися БК. Справа в тому, що в Москві успішно працюють багато тисяч вертикально-однотрубних систем, у тому числі і з термостатами, без будь-яких БК.

Пояснення цьому просте: ці системи розраховані шляхом змінних перепадів температур на стояках. При цьому методі за обраними діаметрами трубопроводів системи розраховуються фактичні (дійсні) витрати теплоносія в стояках, гідравлічна ув'язка стояків при цьому дорівнює 100%. Це при правильному теплопостачанні будівлі призводить до відповідності теплопродуктивності нагрівальних приладів тепловтрат приміщень, системи у своїй масі працюють без нарікань. Більшість скарг, пов'язаних із недогріваннями приміщень, пояснюються неправильним розподілом теплоносія між системами (найближчий будинок до ЦТП перегрітий, далекий – недогрітий). Багаторічна практика експлуатації типових будівель у Москві підтверджує все вищесказане.

Вертикальні двотрубні системи

У західному світі найбільшого поширення набули не однотрубні, а двотрубні системи опалення.

На відміну від однотрубних систем, двотрубні системи заощаджують тепло. Якщо приміщення перегріте, термостат зменшує або припиняє доступ теплоносія в прилад. Якщо теплоносій, який не надійшов у прилад, потрапить у прилад сусіднього приміщення, він перегріє це приміщення і термостат цього приміщення прикриється. Таким чином, зайвий теплоносій із циркуляції виключається. У режимі мінімум до двотрубної системи надходить теплоносій, що циркулює тільки по нерегульованих стояках (сходові клітини, ліфтові холи, міжквартирні коридори). Щодо цього двотрубні системи більш прогресивні, ніж однотрубні.

На рис. 2 представлений фрагмент двотрубної системи 25-поверхової будівлі.

Для забезпечення необхідної теплової та гідравлічної стійкості у вузлах обв'язування нагрівальних приладів встановлюються термостати, здатні здроселювати значну втрату тиску. З теорії автоматизації відомо, що для якісної роботи регулюючого органу його авторитет (відношення втрати тиску в регуляторі до втрати тиску на ділянці, що регулюється) повинен бути в межах 30–70 %. Таким чином, ця втрата може коливатися від 8-10 кПа на периферії до 25-28 кПа біля основи стояка.

Для забезпечення такої втрати тиску, враховуючи, що розрахункова витрата теплоносія в приладі може бути невеликою, розмір отвору термостата, що дроселює, повинен бути дуже маленьким. Фактично мінімальний отвір в термостатах для двотрубних систем можна порівняти навіть не з шпильковою головкою, а з шпильковим вістрям. У разі, якщо теплоносій у системі має забруднення, такі отвори легко засмічуються.

Для того, щоб цього не відбувалося, потрібне якісне обслуговування системи, постійне очищення грязьовиків та ще ряд відомих заходів. Якщо замовник не в змозі гарантувати таке обслуговування (а також збереження термостатичних клапанів у приладів), застосування двотрубної системи не є оптимальним рішенням. Тому при виборі типу системи опалення ми рекомендуємо насамперед з'ясовувати, в яких умовах експлуатуватиметься будівля.

При виборі типу термостатів слід звертати увагу, по-перше, на шумові характеристики термостатів (чи не зашумить термостат при максимальних втрати тиску в ньому) і, по-друге, на те, яка кількість фіксованих налаштувань може цей термостат забезпечити. Чим більше це число, тим точніше можна забезпечити розподіл теплоносія по нагрівальних приладах.

Вертикально-двохтрубні системи проектуються найчастіше з нижньою прокладкою магістралей, що розводять. Пояснюється це тим, що через різницю температур у стояках, що подає і зворотному, виникають значні гравітаційні тиски (у 25-поверховому будинку до 10 кПа). Для приладів різних поверхів ці тиски різні, що вищий прилад, то більше вписувалося гравітаційний тиск. При нижньому розташуванні магістралей, що розводять, додатковий гравітаційний тиск використовується для подолання теплоносієм трубопроводів стояка. У умовах система працює рівномірніше. Однак, якщо це неможливо, можна проектувати системи і з верхнім розташуванням магістралі, що подає. Рекомендується уникати систем з верхнім розташуванням подавальної та зворотної магістралей, тому що в цьому випадку важко виключити засмічення нижніх приладів, вони стають природними збірниками шламу.

Для балансування на підставі стояків встановлюються БК. Однак балансування системи та тип БК не такі, як у однотрубної системи. Як було сказано вище, витрата теплоносія в двотрубній системі коливається від максимуму в режимі максимум до нуля в режимі мінімум. При цьому втрати тиску в трубопроводах та арматурі, що має постійний гідравлічний опір, змінюються і теж прагнуть нуля. У умовах БК повинні забезпечувати постійний перепад тиску місці установки. Тому балансування здійснюють регулятори сталості перепаду тиску. Таким чином, БК у двотрубній системі не тільки гідравлічно пов'язують перший стояк з останнім, а й забезпечують сталість умов роботи всіх стояків за різних режимів роботи системи. Установка в двотрубних системах як БК регуляторів з ручним управлінням типу регульованої діафрагми помилкова, тому що вона забезпечує балансування системи тільки в розрахунковому режимі (режим максимум). Встановлення цих регуляторів можливе для деякого юстування витрат теплоносія по стоякам.

Хотілося б повернутися до другого міфу для системи опалення - необхідності повсюдної установки БК. Звичайно, в тому випадку, якщо в магістралях, що розводять, ми втрачаємо значний натиск, порівнянний із втратою тиску в стояках і термостатах (наприклад, 15–20 кПа), установка БК обов'язкова. Однак, якщо в магістралях, що розводять, ми втрачаємо натиск незначний (3–4 кПа), то БК, на нашу думку, можна не встановлювати.

Справа в тому, що у двотрубній системі розрегулювання настає через зміну втрат тиску в нерегульованих елементах (трубопроводах, засувках, вентилях тощо) при змінах витрати теплоносія, а також через зміну гравітаційного напору. БК, встановлені на підставі стояка, не в змозі змінити розбалансування, що виникають після них (втрати в стояках, гравітаційний натиск), тому що їхня основна функція – підтримувати постійний перепад тиску після себе, що б після них не відбувалося. Вони можуть ліквідувати тільки ті розрегулювання, які виникають до них (у разі встановлення регулятора сталості перепаду тиску у вузлі введення – розрегулювання від зміни втрати тиску в магістралях, що розводять).

Встановлення дорогої арматури, яка потребує додаткових витрат на налагодження та експлуатацію, для ліквідації розрегулювання в 3 кПа за наявності розрегулювань в 17 та 9 кПа, з якими ми не здатні впоратися в принципі, захід є досить дивним. Адже при мінімальній втраті тиску в термостатах, що дорівнює 10 кПа, розрегулювання 3 кПа практично не вплине на роботу системи. Отримати такі невеликі втрати тиску в магістралях без значного завищення діаметрів труб цілком реально при проектуванні посекційних тупикових систем опалення.

Зона застосування двотрубних систем відрізняється від зони застосування однотрубних: стояки двотрубних системи можуть бути одноповерховими. Обмеження висотності має бути швидше зверху. Хоча існуючі програми для ЕОМ дозволяють проектувати 25-поверхові системи, ми рекомендуємо обмежувати висотність 17–20 поверхами. При зменшенні висоти системи знижуються вертикальні розрегулювання та економиться більша кількість тепла.

На закінчення хочеться застерегти від ручного розрахунку двотрубних систем, оскільки він досить трудомісткий. Справа в тому, що відбувається значне охолодження теплоносія у стояках, якщо вони не ізольовані. При 25-поверховому стояку температура останнього приладу знижується на 10–15 °С, і це потрібно враховувати поряд з додатковими теплонадходженнями від труб на перших поверхах. Розрахунок двотрубної системи не легший, ніж розрахунок однотрубної.

Горизонтальні поквартирні системи

З теплотехнічної та гідродинамічної точок зору горизонтальні поквартирні системи опалення оптимальні. Зона їх застосування – від одного поверху до максимуму, що обмежується міцністю елементів системи або висотою пожежного відсіку висотної будівлі. Ці системи здатні заощаджувати найбільшу кількість тепла. Такі системи найменш уразливі у разі несанкціонованої зміни чи реконструкції. Вони мають безперечні естетичні переваги. Словом, ці системи багато в чому найкращі. За винятком одного – вони найдорожчі з цих систем. Тому вони застосовуються в основному у високоприбуткових індивідуальних будинках у тому випадку, якщо замовник дає на це згоду.

На рис. 3 показано принципову схему горизонтальної поквартирної системи опалення. Тут же наведені орієнтовні втрати тиску в елементах системи.

Теплоносій готується в ІТП та циркуляційним насосом(6) подається до секційних вузлів введення. На виході з ІТП за допомогою регулятора (8) або іншого пристрою (наприклад частотного регулятора) підтримується сталість перепаду тисків. У тому випадку, якщо на виході з ІТП (у точках А і Б) наявний напір більше 130-150 кПа, у вузлі введення також встановлюється аналогічний регулятор (9). Стояками теплоносій подається на поверхи. Тут можливі варіанти: через квартирні (КУРУ) чи поверхові (ЕУРУ) вузли регулювання та обліку тепла теплоносій розподіляється по квартирах. Принципова схемаКУРУ наведено на рис. 4. ЕУРУ відрізняються від КУРУ тим, що до них можуть приєднуватись всі або кілька квартир поверху. КУРУ можуть розташовуватись у квартирі (наприклад, у передпокої чи сантехнічній шахті) або поза квартирами, ЕУРУ – лише поза квартирами. Розташування УРУ поза квартирами краще, оскільки все обслуговування і контроль здійснюється незалежно від мешканців.

У КУРУ здійснюється:

– очищення теплоносія (2);

- Облік витрати тепла на опалення (3, 4);

- Підтримка сталості перепаду тиску на введенні в квартиру (5);

– у тому випадку, якщо на нагрівальних приладахтермостати знято, проводиться додаткове дроселювання квартирної системи, яке обмежує максимальну витрату теплоносія (6), відключення системи або її частини (2).

Для можливості налаштування КУРУ та перевірки його працездатності служать штуцери для вимірювання тиску (7 та 8).

На малюнку вказані втрати тиску, що рекомендуються, для підбору елементів КУРУ. БК (5) підбирається таким чином, щоб при повному відкритті в ньому втрачалося до 5 кПа, однак у розрахунковому режимі він повинен працювати в напівзакритому стані (щоб у разі потреби він міг відкритися). При цьому втрати тиску в ньому мають бути близько 15 кПа.

Крім очевидних переваг: незалежності, ремонтопридатності, легкості організації поквартирного обліку тепла тощо – дана системаперевершує вертикальну двотрубну тим, що БК тут максимально наближений до опалювальним приладамі знімає всі розрегулювання, що виникають перед ним у процесі роботи системи (гравітаційні натиски, зміни втрати тиску в стояку). Це не тільки краще стабілізує систему, а й дозволяє налаштовувати термостати на великі налаштування, що призводить до більш плавного регулювання та більшої економії тепла. У поквартирних системах установка БК є обов'язковою.

На нашу думку, горизонтальні поквартирні системи найперспективніші в даний час.